Ухвала суду № 98502918, 23.07.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2619/21

Номер провадження 1-кс/623/713/2021

УХВАЛА

іменем України

23 липня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

у складі головуючого - слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю: секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурора Козир М.В.,

слідчого Степанової І.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого відділення №2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Степанової І.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Горлівка, Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, в силу статті 89 КК України не судимого, обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12021221070000204 від 07 травня 2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України направлено 05 липня 2021 року до Барвінківського районного суду Харківської області,

який зареєстрований за адресою: Донецька область, місто Горлівка, вулиця Будьоного, будинок №53, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221070000348 від 02 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2021 року слідчий відділення №2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Степанової І.І. звернулася з клопотанням, погодженим прокурором Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Ткаченком О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 липня 2021 року, близько 08 години 30 хвилин, ОСОБА_1 в пошуках підробітку прийшов до будинку своєї знайомої ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 . Побачивши, що власниці немає вдома, у нього виник умисел на вчинення крадіжки майна з вищевказаного будинку. Реалізуючи злочинний умисел, направлений на крадіжку майна, ОСОБА_1 через незачинене вікно проник всередину, де, діючи умисно, таємно, з корисливим мотивом, повторно, зі столу в кухні викрав мобільний телефон «Хiaomi Redmi Go Black», чорного кольору, бувший у використанні, вартістю 970 гривень, та сім-картку оператора «Водафон», вартістю 50 гривень, що належить потерпілій ОСОБА_2 . Далі, з гаманцю, що знаходився на серванті, ОСОБА_1 викрав грошові кошти в сумі 80 гривень, різними купюрами, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1100 гривень.

Після скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця його вчинення зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись на власний розсуд, а саме: гроші витратив на продукти харчування, а мобільний телефон з сім-карткою залишив собі в користування.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, з проникненням до житла.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вина підозрюваного ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події від 01 липня 2021 року та 05 липня 2021 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 03 липня 2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 16 липня 2021 року, висновком судово-товарознавчої експертизи №2 від 06 липня 2021 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 16 липня 2021 року.

В ході допиту в якості підозрюваного ОСОБА_1 вказав, що він до 2017 року проживав за місцем своєї реєстрації в місті Горлівка, Донецької області, що на даний час є непідконтрольною Україні територією. З 2017 року по березень 2021 року проживав разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . В березні 2021 року співмешканка повернулася в місто Горлівка, Донецької області, та з того часу ОСОБА_1 проживає в місті Барвінкове, Ізюмського району, один. Згідно зібраних матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, власної сім`ї не має, має слабкі соціальні зв`язки.

05 липня 2021 року до Барвінківського районного суду Харківської області направлено обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12021221070000204 від 07 травня 2021 року відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України. В ході досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 травня 2021 року відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладений обов`язок не залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, незважаючи на це, підозрюваний ОСОБА_1 продовжив свою злочинну діяльність, 01 липня 2021 року покинув своє місце проживання та вчинив новий умисний тяжкий злочин. Вищевказане дає підстави вважати, що останній може продовжити свою злочинну діяльність.

Крім цього, підозрюваний ОСОБА_1 обізнаний про можливість застосування до нього покарання за частиною 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк до 6 років, ніде не працює, постійного джерела доходу не має, сім`ї не має, тож є підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування, чи вчинити нове кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий вважає наявними правові підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, розкаявся у вчиненому, заперечував та просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він не збирається ухилятися від слідства та вчиняти крадіжки. Просив обрати йому міру запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, так як має намір працювати.

Захисник Кузнєцов О.О. заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки у його підзахисного є житло, він працює та прокурором не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши підозрюваного ОСОБА_1 та захисника Кузнєцова О.О., які заперечували проти задоволення клопотання, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20 серпня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять на даний час обставини, передбачені частиною 1 статті 194 КПК України, які свідчать про: 1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України; 2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України; 3. недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, для запобігання обґрунтованим ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність стійких соціальних зв`язків, який офіційно не працює та не має постійного доходу, зареєстрований на непідконтрольній Україні території в місті Горлівка та може з метою уникнення покарання виїхати за місцем своєї реєстрації, в провадженні Барвінківського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за аналогічний злочин проти власності, вчинив нове кримінальне правопорушення, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом із забороною залишати житло, що свідчить про те, що він продовжує свою злочинну діяльність, тому слідчий суддя вважає, що існує реальна загроза, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, особисте зобов`язання, не може бути застосовано, оскільки особа підозрюваного не заслуговує на довіру, відсутні міцні соціальні зв`язки в місці проживання в Україні, у разі визнання винуватим загрожує покарання, пов`язане з позбавленням волі; особиста порука не може бути застосована, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості та додаткові відомості не надані підозрюваним та його захисником про осіб, які заслуговують на довіру та могли б виступити в якості поручителів; домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю, крім того, він порушив покладені на нього ухвалою слідчого судді від 27 травня 2021 року обов`язки, пов`язані із застосуванням відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

З урахуванням вищевикладеного необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні підозрюваним не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання підозрюваного у місцях позбавлення волі.

Оскільки, про підозру ОСОБА_1 повідомлено 15 липня 2021 року, строк досудового розслідування з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину становить два місяці, тому слідчий суддя вважає, що міру запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою необхідно обрати в межах строку досудового розслідування з 23 липня 2021 року по 15 вересня 2021 року.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, визначається застава, достатня для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, - 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 95 160 гривень (2379 х 40 = 95 160 гривень).

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділення №2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Степанової І.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування з 23 липня 2021 року по 15 вересня 2021 року включно.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, встановити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 95 160 (дев`яносто п`ять тисяч сто шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України у Харківській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО отримувача 820172, р/р ua208201720355299002000006674 (призначення платежу: застава, справа № 623/2619/21; провадження № 1-кс/623/713/2021).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до сплину терміну тримання під вартою внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 вересня 2021 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова