Ухвала суду № 98502278, 12.07.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4403/21

Провадження № 1-кс/0182/884/2021

У Х В А Л А

Іменем України

12.07.2021 року м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі, клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на мобільний телефон «SAMSUNG A73» imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 у кримінальному провадженні №12021041340000498,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на мобільний телефон «SAMSUNG A73» imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 , який було вилучено під час особистого обшуку ОСОБА_5 залишивши його на зберіганні в камері схову Нікопольського РУП ГУНП В дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Станіславського, 1.

В клопотанні зазначено, що 07.07.2021 о 19:29 год. до Нікопольського РУП надійшло повідомлення про те, що 07.07.2021 о 19.28 год. у дворі будинку №23 по вул. В. Усова в м. Нікополь, стоїть автомобіль д.н.з. НОМЕР_3 , в якому ймовірно можуть бути наркотичні речовини.

За даним фактом, слідчим внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041340000498 від 07.07.2021 р. за попередньою правовою кваліфікацією ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України.

На підставі ч. 3 ст. 233 КПК України старшим слідчим СВ Нікопольського ВП ОСОБА_4 07.07.2021 року на місці паркування проведено обшук автомобіля марки «FORD» моделі «FUSION» д.н. НОМЕР_3 , 2015 року випуску, чорного кольору.

07.07.2021 ОСОБА_5 було затримано в поряду ч.4 ст. 208 КПК України. Після чого в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 у останнього було виявлено та вилучено мобільний телефон «SAMSUNG A73» imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 . Крім того, в ході обшуку автомобіля «FORD FUSION» д.н. НОМЕР_3 , 2015 року випуску, чорного кольору, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет чорного кольору у якому знаходився великий сліп. пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, зеленого кольору, предмет схожий на пістолет з 8 предметами схожими на патрони, перцем схожий на пістолет з 3 предметами схожими на патрони, сліп. пакет з кристалічною речовиною світло кольору, сліп пакет у якому знаходиться 26 предметів схожих на патрони. 08 липня 2021 року у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_5 оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та зазначив, що вилучений мобільний телефон може містити інформацію щодо обставин вчиненого злочину і має суттєве значення при розслідуванні даного кримінального правопорушення, оскільки є речовим доказом.

ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився.

Перевіривши матеріали, надані в обґрунтування клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором обґрунтовано належним чином заявлене клопотання та воно підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.1 частини другої ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, речових доказів.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям , зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст. 170 КПК України).

Так, за приписами ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, в тому числі предмети, що були об`єктом протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому згідно ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить в тому числі арешт майна, застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 4) можливість спеціальної конфіскації майна; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого і третіх осіб.

В разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує наймеш обтяжливий спосіб арешту майна.

Будь-яке втручання з боку представників влади в безперешкодне користування особою своїм майном повинне бути «законним». Представники органів державної влади мають право контролювати використання майна лише на підставі законів. Таке втручання має бути законним і не свавільним («Фрізен гроти Російської Федерації» від 24 березня 2005 р., «Бакланов проти Російської Федерації» від 09 червня 1905 р., «Коновалов проти Російської Федерації» від 24 травня 2007 р. та н.). У справі «Ісмаілов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня/2008 р.) ЄСПЛ встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пересування, передачі.

Слідчий суддя вважає доведеним ту обставину, що злочин був вчинений і є обґрунтовані підстави вважати, що вилучений під час особистого обшуку підозрюваног7о ОСОБА_5 мобільний телефон є доказом такого злочину, який відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки цей доказ може містити інформацію про обставини вчиненого злочину, інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Об`єктивно існує загроза приховування, перетворення речового доказу, оскільки досудове розслідування тільки розпочато і не проведенні всі необхідні слідчі дії з зазначеним мобільним телефоном, а його власник може у будь-який час у випадку повернення йому знищити сліди злочину.

Отже матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту на мобільний телефон «SAMSUNG A73» imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 , яке визнано постановою слідчого від 07.07.2021 р. речовим доказом у кримінальному провадженні.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і інтереси власника та володільця цього майна та не матиме тяжких наслідків, оскільки проведення слідчих дій безпосереднього потрібен мобільний телефон та арешт майна носить тимчасовий характер.

Тому, з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання приховуванню, перетворенню, відчуженню на мобільний телефон «SAMSUNG A73» imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 необхідно накласти арешт.

Відповідно до ст. 100 КПК України на стадії до судового розслідування зберігання речових доказів, які вилучені слідчим прокурором, здійснюється стороною обвинувачення у порядку встановленому КМУ. Таким чином клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №12021041340000498 задовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон «SAMSUNG A73» imei НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 , який було вилучено під час особистого обшуку ОСОБА_5 , шляхом заборони його розпорядження та використання.

Зазначений мобільний телефон залишити на зберіганні в Нікопольському РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Станіславського, 1.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1