Рішення № 98502218, 20.07.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2712/21

Провадження № 2/204/1313/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.,

при секретарі Максименко Я.О.,

за участю представника позивача адвоката Мороз Ю.С.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи – Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради, Державний нотаріус Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Хилько Лариса Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд –

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , а саме гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме - гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі рішення виконкому Красногвардійської райради депутатів трудящих від 30.05.1973 року № 649.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 спадщину після смерті спадкодавця прийняла своєчасно, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Третьою дніпровською державною нотаріальною конторою 29 квітня 2013 року за реєстровими №№ 2-560, 2-562, 2-568, ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_3 . Інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини.

Проте, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується відмовою нотаріуса № 1152/02-31 від 06 квітня 2021 року та постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 квітня 2021 року, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила визнати за позивачем право власності на нерухоме майно – гараж, після смерті чоловіка. Однак, в судовому засіданні представник позивача зазначила, що не підтримує вимоги в частині стягнення з відповідача суми судового збору за подання позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд вирішити справу за наявними в матеріалах справи доказами, на підставі вимог чинного законодавства.

Третя особа - Державний нотаріус Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Хилько Лариса Анатоліївна в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи - Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

За наслідками з`ясування і аналізу обставин справи, пояснення сторін в судовому засіданні, дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , у віці 73 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (арк.с.13).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 01 липня 1972 року (арк.с.12).

Відповідно до листа Управління Головного архітектора міста виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 06 березня 1972 року, управління головного архітектора міста не заперечує проти будівництва гаража для автомобіля інваліду ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 (арк.с.17).

Відповідно до листа Пожежної частини Красногвардійського району Управління пожежної охорони від 17 березня 1972 року за № 71-5а, пожежна частина Красногвардійського району встановила, що будівництвом гаража у дворі будинку АДРЕСА_3 , не будуть порушені протипожежні норми (арк.с.18).

Відповідно до рішення виконкому Красногвардійської райради депутатів трудящих від 30.05.1973 року, ОСОБА_3 дозволено будівництво гаража на території двору будинку АДРЕСА_1 (арк.с.15).

Відповідно до Архівного витягу від 20.04.2021 року № Н-1162/0/217-21, виданого Державним архівом Дніпропетровської областві, рішення виконкому Красногвардійської районної ради депутатів трудящих м. Дніпропетровська від 30 травня 1973 року № 649, дозволено будівництво гаражів на території двору дому АДРЕСА_1 інвалідам Вітчизняної війни і праці, для зберігання особистого автотранспорту: ОСОБА_3 (арк.с.94).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 251385688 від 06 квітня 2021 року, відомості щодо права власності на гараж б/н, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (арк.с.21-23).

Відповідно до інформації КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» ДМР від 31.03.2021 року № 3648, до матеріалів інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 , було долучено ксерокопію рішення виконкому Красногвардійської райради депутатів трудящих від 30.05.1973 року № 649, в якому зазначено, що дозволено на території двору будинку АДРЕСА_1 , кільком громадянам будівництво гаражів (арк.с.28).

27.12.2019 року ФОП ОСОБА_4 виготовлено технічний паспорт на гараж. який розташований в районі будинків АДРЕСА_1 , на замовлення ОСОБА_2 (арк.с.29-34).

Відповідно до звіту про оцінку від 01 березня 2021 року, ринкова вартість об`єкта оцінки – гаражу загальною площею 22, 0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складає 32494 грн. (арк.с.37-60).

15 березня 2021 року ОСОБА_2 та КП «Управління контролю за благоустроєм міста» ДМР укладено договір № 14006 – Г про умови тимчасового погіршення існуючого стану та/або змінення об`єктів благоустрою міста (арк.с.61-64)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованому в реєстрі за № 2-562, 29 квітня 2013 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської нотаріальної контори Хилько Л.А. видано свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 на майно померлого ОСОБА_3 , 1938 року народження, в тому числі з урахуванням 1/3 частки від якої відмовилася донька померлого ОСОБА_5 , 1/3 частки від якої відмовився син померлого – ОСОБА_6 . Спадщина, на яку видається свідоцтво складається з: грошових внесків, права на одержання грошових внесків (арк.с.14).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 квітня 2021 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської нотаріальної контори Хилько Л.А. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж б/н, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого чоловіка - ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (арк.с.19-20).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України одним із основних завдань цивільного судочинства є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ.

Відповідно до ст.4 ЦПК України при здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень — офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03.08.2004) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1,ч. 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Отже, до 05.08.1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 5.08.92 №449 (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05.08.92, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Мін`юсту від 21.02.2005 №19-32/319).

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1261 ЦК України визначена перша черга спадкоємців за законом, а саме дружина спадкодавця.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Отже, судом встановлено, що у 1973 році ОСОБА_3 отримав дозвіл на будівництво гаража у дворі будинку АДРЕСА_1 , згідно з рішенням виконкому Красногвардійської райради депутатів трудящих від 30.05.1973 року № 649, тому право на спадкове майно за спадщиною за законом у вигляді гаражу без номеру загальною площею 22,0 м.кв., який розташований в районі будинку АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 належить дружині померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи у сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, не зачіпають прав та законних інтересів третіх осіб, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5-8, 10, 12, 76, 77-83, 133,141, 210, 247, 258-259, 263 -265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.392,1216,1217,1218,1261 ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, треті особи – Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради, Державний нотаріус Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Хилько Лариса Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Ю. Мащук