Рішення № 98502020, 21.07.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/8615/20

Провадження №2а/932/800/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК РА Ї Н И

21 липня 2021 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Кошлі А.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 грудня 2020 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 09.12.2020 №482.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 лютого 2019 року він не був присутнім при проведенні митного огляду. Відповідач в порушення вимог ст. ст.338 МК України, при огляді товарів, понятих не залучив, примірник акту огляду йому не передав та не надіслав. Протокол про порушення митних правил № 0548/50000/19, від 27 лютого 2019 року складений державним інспектором 1 відділу ОР Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Латиповим С.Г. без присутності Позивача, та за відсутності свідків та понятих. Протокол № 0548/50000/19 від 27.02.2019 року як і постанова 0548/50000/19 від 27.03.20219 року не були вручені Позивачу, в той час, як посадові особи Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , мали достовірні дані, які вказували на можливість повідомлення його про проведення перевірки, складення протоколу та постанови про порушення митних правил. Крім того, Відповідач не дотримався строку розгляду справи про адміністративні правопорушення, визначені ст. 277 КУпАП, відповідно до якої справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Протокол про порушення митних правил складено 27 лютого 2019 року, а постанова в справі про порушення митних правил винесена через 30 днів, 27 березня 2019 року. Враховуючи зазначене просить суд скасувати постанову серії 0548/50000/19 від 27.03.20219, провадження у справі закрити.

Відповідач про розгляд судом справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.02.2019 року директором ТОВ «Аутолонг» ОСОБА_1 , була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500020/2019/001519. В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення органу доходів і зборів України були надані: коносамент №WMS18122104 від 28.12.2018, інвойс №UA1018/2-13 від 28.12.2018, пакувальний лист до інвойсу, контракт №UA1018/2 від 01.11.2018 та інші товаросупровідні і комерційні документи. Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500020/2019/001519 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «Pavaxpavta SP.Z.O.O.» (Польща), відправником товару є компанія «Long Link trading» (Китай), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Аутолонг» ( АДРЕСА_1 )

Відповідно графи 31 МД№UA500020/2019/001519 було заявлено: товар №3 «вироби з лицьовою поверхнею з листів пластмаси: сумки риболовні з лицьовою поверхнею з полімерних матеріалів, в асортименті, вага брутто 763,4 кг, вага нетто 664 кг» (ставка мита 12,5%); товар №4 «речі домашнього вжитку з пластмаси (не для медичного використання): відра полімерні, в асортименті, вага брутто 2008 кг, вага нетто 1750 кг» (ставка мита 5%). За МД №UA.500020/2019/001519 митні платежі було сплачено за товар №3 18879, 710 грн., за товар №4 сплачено 19827,98 грн.

20.02.2019 під час здійснення митного контролю вказаного товару було проведено митний огляд, в результаті чого було встановлено невідповідність вагових характеристик товару, тобто: по товару №3 фактична вага брутто становить 1692 кг, що на 928,6 кг більше, а фактична вага нетто становить 1580 кг нетто, що на 916 кг більше, ніж було заявлено в графі 38 МД № UA500020/2019/001519; по товару №4 вага брутто становить 1440 кг, вага нетто 1230 кг, що на 520 кг менша, ніж вага нетто, заявлено у МД.

27 лютого 2019 року державним інспектором 1 відділу ОР Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Латиповим С.Г. складено Протокол про порушення митних правил № 0548/50000/19 без присутності директора ТОВ «Аутолонг» ОСОБА_1 .

Згідно постанови Одеської митниці Держмитслужби України в справі про порушення митних правил 0548/50000/19 від 27.03.20219 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, а саме відповідачем встановлена невідповідність ваги нетто переміщуваного товару за МД № UA500020/2019/001519 на 916 кг, що спричинило недобір митних платежів у сумі 20153,15 грн, оскільки у відповідності до Закону України «Про митний тариф», основною одиницею виміру зазначеного товару, під час митного оформлення та нарахування податків, які підлягають сплаті є кілограм, (згідно службової записки м/п «Одеса- центральний» Одеської митниці ДФС від 21.02.2019 №782/15-70-61-02). Застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу 60459 грн. 45 коп.

Суд вважає, що зазначену вище постанову неправомірною з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як регламентує ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до положень ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до Митного кодексу України та інших законів України.

Згідно ч.1 ст.257 МК України - декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 485 МК України встановлено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

У зв`язку з наявністю в складі адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 Митного кодексу України спеціальної мети «неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру» дії правопорушника повинні характеризуватися умислом.

Однак, відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, що саме внаслідок умисних дій позивача було внесено недостовірні дані до декларації.

Крім того, враховуючи покладений на відповідача обов`язок доказування у даній категорії справ, суд зазначає, що саме відповідачем не доведено факт неповідомлення позивачем органів митниці щодо перевірки кількості товару.

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч.ч. 6, 8, 10 ст.338 МК України, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими.

За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду)у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про: 1)посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні підчас його проведення; 2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем; 3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення; 4)інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився. Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

Протокол № 0548/50000/19 від 27.02.2019 року та постанова № 0548/50000/19 від 27.03.20219 року не містить посилання на акт огляду за результатами проведення митного огляду. Встановити його наявність та перевірити на відповідність до вимог чинного законодавства, під час судового розгляду не виявилося можливим, оскільки відповідач відзиву на позовну заяву не надав, ухвалу суду від 16 грудня 2020 року якою у останнього витребувалися матеріали на підставі яких була складена оскаржувана постанова, залишилася без виконання.

Разом з тим, з протоколу та оскаржуваної постанови встановлено, що митний огляд було проведено за відсутності особи, яка переміщує товар через митний кордон України - ОСОБА_1 , а також свідків і понятих.

Суд вважає за необхідне зазначити що відповідачем не спростовані обставини викладені позивачем у позові та в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження відомості, що зазначена ОСОБА_1 кількість та вага товару в митній декларації, не відповідає фактичній кількості та вазі цього товару.

Порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою м/п «Одеса-центральний» Одеська митниця ДФС №782/15-70-61-02 від 21.02.2019. Інших, передбачені законом, доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять.

Проте, службова записка підрозділу митниці може використовуватись для службових цілей, однак не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил.

Стаття 486 МК України встановлює, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ч. 1ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: 1) чи було вчинено адміністративне правопорушення, 2) чи винна дана особа в його вчиненні, 3) чи підлягає вона адміністративній відповідальності, 4) чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, 5) чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати 6) інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 9 цього Кодексу, зокрема визначено, що суд при вирішенні справи керується і принципом законності. Частиною 4 цієї статті, зокрема відзначається принцип ієрархічності нормативно-правових актів. Так, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору чи іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу правову силу.

Тобто, про всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи можна стверджувати лише у тому випадку, якщо під час провадження митним органом з`ясовано та досліджено всі перелічені в ч. 1ст. 489 МК України обставини. Втім, як свідчить зміст Протоколу та Постанови, визначні в ст. 489 МК України обставини, відповідачем при розгляді справи про порушення митних правил - всебічно, повно та об`єктивно з`ясовані не були.

Відповідно до п. 1 - 2 ч. 1ст. 258 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду.

Оскільки судом встановлено, що оскаржуваною Постановою позивача притягнуто до відповідальності заст. 485 МК України за відсутності в його діях складу такого адміністративного правопорушення, та відповідачем не було надано доказів зворотного, якщо він це заперечує, а оскаржувана Постанова винесена за результатами необ`єктивного та неповного провадження у справі про порушення митних правил, суд дійшов висновку про наявність визначених ст. 258 МК України правових підстав для скасування оскаржуваної Постанови.

Відповідно до ч. ч. 1 - 2ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій вст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Суд вказує, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В даному випадку судом вживалися всі заходи для надання можливості відповідачеві подати свої заперечення та докази в їх обґрунтування. Однак відповідач не скористалися своїм правом надати відзив на позовну заяву та спростувати доводи позивача.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, наявності у його діях умислу, також встановлення судом факту порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, у відсутність позивача, без залучення понятих та складання акту огляду, без встановлення обставини, що пом`якшують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову та про наявність підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст.4,232,258 - 261,266,279,335,459,475,485 - 486,495,544 МК України, «Положенням про митні декларації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 450, ст. ст. 5 - 9, 69, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил – задовольнити.

Скасувати Постанову у справі про порушення митних правил № 0548/50000/19, від 27.03.2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором товариства з обмеженою відповідальністю «Аутолонг» (код ЄДРПОУ 42461102) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 300 відсотків несплаченої по митній декларації № UA 500020/2019/001519 від 11.02.2019 р., суми митних платежів, що складає 60 495 грн.45 коп.

Закрити провадження у справі про порушення митних правил № 0548/50000/19, від 27.03.2019 року,відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О. Кошля