Ухвала суду № 98501353, 16.07.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2306/2294/12

номер провадження 6/695/126/21

УХВАЛА

16 липня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Розпутньої І.Г.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» (далі – ТОВ «ФК Форт») з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи вимоги, заявник вказує, що на підставі рішення від 10.08.2012 по справі № 2306/2294/12, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області видав виконавчі листи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 40/МКЗ/2007-840 від 25.05.2007, на підставі якого були відкриті виконавчі провадження. Вказані виконавчі провадження завершено Золотоніським міськрайонним відділом ДВС ЦМУМЮ (м. Київ).

04.08.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_А_3 про відступлення прав вимог, за яким право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 08/2006/840к198 від 27.04.2006 перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Разом з тим, 20.08.2020 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на виконання умов договору № GL48N718070_А102 відступив ТОВ «Фінанси Проперті Групп» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 08/2006/840к198 від 27.04.2006. Договором від 26.08.2020 № Б/Н, ТОВ «Фінанси Проперті Групп» відступило ТОВ «ФК» Інвест Хаус» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 08/2006/840к198 від 27.04.2006. Відповідно до договору № Б/Н від 29.12.2020, ТОВ «ФК» Інвест Хаус» відступило ТОВ «ФК Форт» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 08/2006/840к198 від 27.04.2006. На підставі викладеного заявник просить замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «ФК Форт» у виконавчому провадженні.

Окрім того заявник зазначає, що виконавчі листи ПАТ «КБ «Надра» втрачено в зв`язку з проведенням процедури ліквідації банку, що підтверджується актом ліквідатора про втрату виконавчих документів. Відтак на даний час місцезнаходження виконавчих листів щодо боржників невідоме та можливість їх встановлення відсутня. Разом з цим, строк пред`явлення виконавчих листів до виконання припав на період ліквідації вказаного банку, тому пропущений з об`єктивних причин, що не залежали від попереднього кредитора в особі ПАТ «КБ «Надра». З огляду на викладене, заявник просить видати дублікати виконавчих листів та поновити пропущений строк для їх пред`явлення до виконання.

У судове засідання представник ТОВ «ФК Форт» не з`явився, у прохальній частині заяви просили розглянути заяву без участі представника.

Представник ПАТ КБ «Надра» у судове засідання не прибув, про дату, місце і час судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про дату, місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.08.2012 у справі № 2306/2294/12 позов ПАТ КБ «Надра» задоволено повністю: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за договором кредиту № 40/МКЗ/2007-840 від 25.05.2007 та додаткової угоди №1 до нього від 27.11.2009 року, в сумі 7 961,62 доларів США; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» судовий збір в сумі 635,73 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.08.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3, за яким право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 08/2006/840к198 від 27.04.2006 перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (Додаток № 1 до Договору GL48N718070_А_3 від 04.08.2020).

20.08.2020 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на виконання умов договору № GL48N718070_А102 відступив ТОВ «Фінанси Проперті Групп» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 08/2006/840к198 від 27.04.2006 (Додаток № 2 до Договору № GL48N718070_А102 від 20.08.2020).

Договором від 26.08.2020 № Б/Н, ТОВ «Фінанси Проперті Групп» відступило ТОВ «ФК Інвест Хаус» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 08/2006/840к198 від 27.04.2006 (Додаток № 1 до Договору від 26.08.2020).

Відповідно до договору № Б/Н від 29.12.2020, ТОВ «ФК» Інвест Хаус» відступило ТОВ «ФК Форт» право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 08/2006/840к198 від 27.04.2006 (Додаток № 1 до Договору від 29.12.2020).

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Абзацом першим частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до усталеної судової практики Європейського суду з прав людини судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні ( рішення у справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy»), № 36813/97). Виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справах «Сіка проти Словаччини» («Sika v. Slovak»), № 2132/02 від 13 червня 2006 року; «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20), від 21.10.2020 року у справі № 2-2217/2010 (провадження № 61-4421св20), від 03.11.2020 року у справі № 436/7574/12 (провадження № 61-467св20).

З доданих до заяви копій договорів про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3 від 04.08.2020, № GL48N718070_А102 від 20.08.2020, № Б/Н від 26.08.2020, № Б/Н від 29.12.2020 встановлено, що право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором № 40/МКЗ/2007-840 від 25.05.2007 перейшло до ТОВ «ФК Форт».

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України недійсність правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 наведено правовий висновок про те, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей74-79,86 Господарського процесуального кодексу України(статті77-82,89 ЦПК України), тобто за перевірки та оцінки доказів, наданих в обґрунтування відповідної заяви, зокрема їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути дана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеній статтею 204 ЦК України.

Судом не встановлено, що договори про відступлення прав вимоги, зазначені вище, оспорюються або визнані у встановленому порядку недійсними.

За таких обставин суд вважає, що заява ТОВ «ФК Форт» в частині зміни сторони стягувача правонаступником у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2306/2294/12 є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано судове рішення та чи не втратило воно законної сили.

З листа Золотоніського міськрайонного відділу ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) від 08.07.2021 № 18839, наданого на запит суду, встановлено, що станом на 08.07.2021 виконавчі листи по справі № 2306/2294/12 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на виконанні не перебувають.

Як вбачається з даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 16.07.2021, виконавчі провадження відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , де є стягувачем ПАТ КБ «Надра» - відсутні.

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу в зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Статтею 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, за змістом норм діючого законодавства дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Наданий заявником акт про втрату виконавчих листів від 04.08.2020, не доводить беззаперечного факту втрати виконавчих листів, виданих Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області № 2306/2294/12, оскільки вказаний акт містить посилання лише на ПІБ боржника, його ІНН, номер та дату кредитного договору.

При цьому, заявник не зазначає, коли судом було видано виконавчі листи, коли стягувач пред`явив виконавчий лист до виконання, у зв`язку з чим завершені виконавчі провадження, та чи взагалі поверталися на адресу стягувача такі виконавчі документи.

Крім того, заявником не надано доказів того, що на даний час рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.08.2012 у справі № 2306/2294/12 не виконане і існує потреба у видачі дублікату виконавчого листа, зважаючи на те, що вказана справа вже знищена за терміном зберігання.

З урахуванням викладеного, доказів, якими обґрунтовується заява, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «ФК Форт» про видачу дубліката виконавчих листів Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2306/2294/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за договором кредиту № 40/МКЗ/2007-840 від 25.05.2007 та додаткової угоди №1 до нього від 27.11.2009, в сумі 7 961,62 доларів США.

Разом з тим, враховуючи відсутність належних доказів втрати виконавчого листа та відсутність підстав для видачі його дубліката, суд не вбачає підстав і для вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання таких виконавчих листів, оскільки вказана вимога є похідною та безпосередньо залежить від з`ясування обставин втрати виконавчих листів, та підстав видачі дублікатів виконавчих листів.

Таким чином, беручи до уваги викладені обставини, вимоги заяви ТОВ «ФК Форт» підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 512, 514 ЦК України, ст.ст. 12, 18, 442 ЦПК України, ст.ст. 3, 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження» суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним довогором – задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» (03035, м. Київ, Солом`янська площа, 2, код ЄДРПОУ 42725156) у виконавчому провадженні за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним довогором.

У решті вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя М.Ю. Степченко