Рішення № 98500278, 30.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року Справа № 160/6922/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у місті Дніпрі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», викладену в листі заступника начальника відділу питань призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.04.2021 року № 046350007185;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, зарахувати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по списку №1, згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», час навчання у Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка, Дніпропетровської області з 01.09.1991 року по 10.01.1995 рік, за професією «електрослюсар підземний» та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення з заявою, про призначення пенсії, з 02.04.2021 року.

В обґрунтування позивних вимог зазначено, що 02.04.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах в порядку ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача № 046350007185 від 09.04.2021 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки пільговий стаж останнього складає 22 роки 02 місяці 21 день, що є недостатнім для такого призначення. Крім цього, до пільгового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1991 до 12.01.1995 в ПТУ-41 за професією електрослюсар підземний, так як в довідці від 11.06.2020 №779 не зазначено періоди навчання на денному відділенні з урахуванням роботи та визначений період навчання перевищує встановлений законодавством. Не погодившись з таким рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

27.05.2021 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції суб`єкт владних повноважень зазначив, що за наданими позивачем документами, пільговий стаж останнього складає 22 роки 02 місяці 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім цього, відповідно до наданої довідки №779 від 11.06.2020 позивач в період з 01.09.1991 по 12.01.1995 навчався на денному відділенні в Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка та працював на шахті ім. Героїв Комсомолу ім. ДХК «Павлоград вугілля». Так, термін навчання в ПТУ становить 03 роки 04 місяці 12 днів, що не відповідає нормам ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту». Згідно з довідки №120 від 09.02.2021 до пільгового стажу позивача зараховано період роботи з 20.06.1994 по 26.06.1994 та з 04.08.1994 по 25.08.1995.

На виконання ухвали суду від 30.04.2021 відповідачем було долучено до матеріалів справи № 160/6922/21 належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.04.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

28.04.2021 відповідачем направлено на адресу позивача рішення №046350007185 від 09.04.2021 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Відповідно до вищенаведеного рішення, пільговий стаж позивача складає 22 роки 02 місяці 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім цього, позивача повідомлено, що до пільгового стажу не зараховано період навчання з 01.091991 по 12.01.1995 в ПТУ-41 за професією електрослюсар підземний, як навчання за фахом, оскільки в довідці від 11.06.2020 №779 не зазначено періоди навчання на денному відділені з урахуванням роботи. Так, згідно з уточнюючої довідки про пільговий характер роботи від 09.02.2021 № 120 позивач працював з 20.06.1994 по 26.06.1994 та з 04.081994 по 25.08.1995 учнем електрослюсаря підземного та електрослюсарем підземним. Крім того, термін навчання перевищує встановлений законодавством.

Не погодившись з таким рішенням відповідача позивач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 23 ч. 1 Європейської Соціальної Хартії (переглянутої) та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі – Закон №1058-IV в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст. 5 Закону №1058-IV, то цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 26 Закону №1058-IV визначає порядок та умови призначення пенсії за віком особі після досягнення нею віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 цього Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Аналогічні приписи містить ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прийнятого 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ).

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, відповідно до розрахунку стажу, який дає право на призначення пенсії Форми РС-право від 09.04.2021 страховий стаж ОСОБА_1 становить 51 рік 02 місяці 16 днів, в тому числі за робота за Списком №1 22 роки 02 місяці 21 день.

Як вбачається з наведеного вище протоколу, до пільгового стажу за Списком №1 не було зараховано період навчання у вищих/середніх навчальних закладах з 01.09.1991 по 10.01.1995 року.

Підставою для не зарахування оспорюваних періодів стало те, що в довідці від 11.06.2020 №779 не зазначено періоди навчання на денному відділені з урахуванням роботи та період навчання перевищує встановлений законодавством.

Суд критично ставиться до такої позиції відповідача, з огляду на таке.

Згідно з ст. 48 Кодексу законів про працю України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637) та в п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (далі – Інструкція №58).

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 19.11.1999 позивач проходив навчання в професійно-технічному училищі №41 по спеціальності електрослюсар підземний з 01.09.1991 по 10.01.1995 (підстава Диплом НОМЕР_3 від 10.01.95 р.), про що свідчить запис №1 та №2.

Згідно з записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 08.06.1998, позивач, зокрема, працював (далі – мовою оригіналу):

« шахта имени Героев Комсомола ГХК Павлоградуголь:

- запись №1 от 20.04.1994 принят учеником горнорабочего подземным с полным рабочим днем в шахте (пр.96-к от 20.06.94 г.);

- запись №2 от 27.06.1994 направлен на курсы горнорабочих подземных с отрывом от производства (пр. 745 от 29.06.94);

- запись №3 от 11.08.1994 переведен учеником электрослесаря подземным с полным рабочим днем в шахте (пр. 126-к от 11.08.94 г.);

- запись №4 от 25.08.1995 уволен по собственному желанию ст. 38 КЗоТ Украины (пр. 129-к от 25.08.95)».

Частиною 2 п. 1 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Абзацом 1 п. 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Поряду №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.

Так, відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках визначає Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР (далі – Закон №103/98-ВР).

Згідно з ч.ч. 1-3 цього Закону професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.

Професійна (професійно-технічна) освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації.

Частиною 1 ст. 38 Закону №103/98-ВР передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Отже, основною підставою для зарахування періоду навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти до пільгового стажу є відсутність перерви між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією більше трьох місяців.

Як встановлено судом, позивач перебував на навчанні у професійно-технічному училищі №41 з 01.09.1994 по 10.01.1995 та здобув професію «електрослюсар підземний», що підтверджується довідкою №779 від 10.06.2020.

Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_4 від 08.06.1998 позивач переведений на посаду електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті 11.08.1994.

Відповідно довідки №120 від 09.02.2021 про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів посада позивача «електрослюсар підземний» пройшла атестацію згідно з наказу №1087 від 07.09.1994 та надає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-VI.

Таким чином, оскільки позивач був працевлаштований на здобуту посаду в період, який не перевищує трьох місячний термін, то оскаржуваний період навчання в професійно-технічному навчальному закладі має бути зарахований до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім цього, суд критично ставиться до тверджень відповідача про відсутність записів в довідці №779 від 10.06.2020 щодо періодів навчання на денному відділенні з урахуванням роботи, адже виключний пріоритет для підтвердження стажу роботи має трудова книжка та відповідні записи в ній.

З огляду на викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди навчання у Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка, Дніпропетровської області з 01.09.1991 по 10.01.1995 за професією «електрослюсар підземний».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2021 про призначення пенсії за віком та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській область про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 від 09.04.2021 року №046350007185.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період його навчання з 01.09.1991 по 10.01.1995 у Професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка, Дніпропетровської області за професією «електрослюсар підземний».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А. Ю. Рищенко