
Справа № 649/426/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2021 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого Мамаєва В.А.
за участю секретаря судового засідання Шишки Н.М.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Відповідно до укладеного договору № б/н від 04.04.2014 року ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з “умовами та правилами надання банківських послуг”, "тарифами банку", які викладені на банківському сайті “http://privathank.ua” складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. АТ КБ “ПРИВАТБАНК” свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Згідно п. 2.1.1.12.7.2. Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному у тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 25.04.2021 року має заборгованість - 30988 грн. 74 коп., яка складається з наступного: 9708 грн. 66 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 21280 грн. 08 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ “ПРИВАТБАНК”. На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість у розмірі 30988 грн. 74 коп. за кредитним договором № б/н від 04.04.2014 року.
Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але надав на адресу суду письмову заяву у якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд розглядати справу без присутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, але надала письмову заяву, в якій позовні вимоги визнає частково та просить розглядати справу у її відсутність.
04.04.2014 року відповідач звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг і підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приват банку. Але вказана заява не містить інформації про види банківських послуг (яку карту отримувала) та розмір кредиту.
На підтвердження укладення кредитного договору банк надав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не підписані відповідачем.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором станом на 25.04.2021 року становить 30988 грн. 74 коп., яка складається з наступного: 9708 грн. 66 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 21280 грн. 08 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Відповідно до частини першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 04.04.2014 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні відомості про виявлення бажання на отримання кредитної картки (будь-якої, оскільки не виділено жодну картку).
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04.04.2014 року, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг для ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги про умови кредитування та витяг з Умов та правил надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, а підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, відповідач взагалі не вказувала яку картку вона прохала їй видати та відсутня відмітка про отримання відповідачем пам`ятки клієнта, яка містить в тому числі Тарифи і основні умови обслуговування і кредитування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Саме до таких вищезазначених висновків дійшла Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року по цивільній справі № 342/180/17.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (04.04.2014 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (25.04.2021), тобто кредитор міг додати до позовної заяви довідку про умови кредитування та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та Правил про надання банківських послуг, які не підписані відповідачем, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та Правил про надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04 квітня 2014 року шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Такі висновки також викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по цивільній справі № 342/180/17.
Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 04.04.2014 року у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_2 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд приходить висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_2 підлягає заборгованість в розмірі 9708 грн. 66 коп., тобто заборгованість за тілом кредиту, відповідно до ст.ст. 626, 628, 638, 1054 ЦК України.
В задоволенні інших позовних вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" необхідно відмовити.
Крім того, суд приходить до висновку про необхідність стягнення, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 711 грн. 19 коп. (2270 грн.х 31,33% задоволених позовних вимог).
На підставі ст.ст. 626, 628, 638, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.04.2014 року у розмірі 9708 грн. (дев`ять тисяч сімсот вісім) 66 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" судовий збір у розмірі 711 грн. (сімсот одинадцять) грн. 19 коп.
Повне найменування сторін:
1. Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК", ідентифікаційний код 14360570, місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
2. Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий підпис
Судове рішення № 98500272, Великолепетиський районний суд Херсонської області було прийнято 07.07.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 649/426/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: