Постанова № 98499847, 22.07.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1292/21

Провадження № 2-а/444/28/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жовква Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення ЕАН №3964240 від 24.03.2021 року у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

встановив:

21.04.2021 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Крупник П.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3964240 від 24.03.2021р. р., а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП , щодо ОСОБА_1 закрити, за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу такого правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 березня 2021 року на АДРЕСА_1 сержантом поліції Петрівським Миколою Миколайовичем, поліцейським 2 бат. 3 роти щодо ОСОБА_1 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3964240 (далі - Постанова), згідно із якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. 00. Із змісту зазначеної Постанови слідує, що 24.03.2021 року о 11:00:00 у м. Львів по бульвар Пасічна 93А водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в. ПДР - порушення правил користування ремнями безпеки. Проте, зазначені в Постанові обставини не відповідають дійсності.

Зазначає, що справді, приблизно о 11:00 годині ОСОБА_1 рухався по вулиці Пасічна, у місті Львові в напрямку до вулиці Личаківської, коли в дзеркало заднього вигляду побачив проблискові маячки синьо-червоного кольору. На виконання вимог п. 3.2 Правил дорожнього руху він зупинився біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). Коли він побачив, що позаду нього припаркувався автомобіль патрульної поліції м. Львова, з якого вийшов працівник поліції, то вирішив заздалегідь підготувати документи для перевірки. Оскільки транспортний засіб OPEL OMEGA д.н.з. НОМЕР_1 , належить не йому, а його знайомому ОСОБА_2 , відповідно і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу перебувало не в гаманці, разом з посвідченням водія, а в ящичку для рукавиць (бардачок). Оскільки пас безпеки не дозволяв дотягнутися, він відстібнув пас безпеки, та нахилився до ящичка для рукавиць, звідки взяв свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Під час перевірки документів працівником патрульної поліції, останній звернув увагу і почав схиляти до того, що позивач рухався не пристебнутим, а відповідно на нього буде складено постанову про вчинення адміністративного правопорушення. На зауваження ОСОБА_1 про те, що він їхав пристебнутим, а відстібнувся вже, коли автомобіль був припаркований, з метою дотягнутися до ящичка для рукавиць, щоб дістати документ, працівник поліції ніяк не відреагував. Окрім того, ОСОБА_1 просив працівника поліції надати відеофіксацію, або інші докази, які б підтверджували, те, що він здійснював рух та був непристебнутий. Проте жодного відео ОСОБА_1 не надали, а лише повідомили що щодо нього буде складено постанову про вчинення адміністративного правопорушення. На повторне прохання надати хоч якісь докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, він відмовив.

Позивач вважає, що поліцейський УПП у Львівській області не дотримався вимог ст. 280 КУпАП, та не з`ясував належним чином, у спосіб передбачений Законом, всіх необхідних обставин, внаслідок чого незаконно та безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності за ті дії, які не були ним вчинені. Також, як вбачається з постанови, правопорушення вчинене у АДРЕСА_2 . Зважаючи на те, що у м. Львові немає жодного бульвару, працівником поліції було внесено неправдиву інформацію, яка не відповідає дійсним обставинам справи.

Враховуючи вище викладене вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3964240 від «24» березня 2021 р. винесена з порушеннями прав та чинного законодавства України, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою від 26.04.2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 25.05.2021 року прийнято до розгляду адміністративний позов та відкрито провадження у справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Крупник П.В. не з`явились, 21.07.2021 року до суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за відсутності учасника справи, у якій він просить розглядати справу у його відсутності, позов підтримує, просить такий задовольнити.

Відповідач, який належним чином був повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (арк. спр. 45), участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, однак у поданому на позовну заяву відзиві відповідач просить розглядати справу за відсутності сторони відповідача.

У відзиві відповідач зазначає, що 24 березня 2021 року, близько 11 год. 00 хв., у місті Львові по вулиці Пасічна, 93а, позивач керуючи транспортним OPEL OMEGA з номерним знаком НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР України). На підставі вчиненого порушення ПДР України, поліцейським Управління проведено розгляд справи та винесено Постанову, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Відповідач відзив обґрунтовує ст. ст. 8, 23, 30, 62 Закону України «Про Національну поліцію», також здійснює посилання на п. 2.3. «Б», п. 1.3, п. 1.5, п. 1.9, п. 2.3 «в» ПДР України. Відповідач зазначає, що Інспектор Управління розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно Позивача, діяв в межах наданим повноважень відповідно до ст.ст. 276, 278, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, «Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції» затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції № 4/1 від 05 січня 2016 року, ним було дотримано процедури підготовки та розгляду справи по факту вчиненого правопорушення. Інспектором було з`ясовано всі необхідні обставини та вирішено питання для початку розгляду справи. В процесі розгляду справи позивача було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, роз`яснено порядок оскарження постанови (ст. 287, 288, 289 КУпАП), а також строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу (ст. 307 КУпАП). Додатково зазначає, що оскаржена постанова винесена поліцейським 24 березня 2021 року, а відтак в Управлінні не збереглися відеоматеріали вчиненого позивачем порушення ПДР України, оскільки згідно наказу МВС «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 №1026 - строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб. Виходячи з цього, відеозапис з доказом правомірності рішення відповідача не є збереженим поза його волею. Відповідач просить відмовити повністю у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю такого.

В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов наступного висновку.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Як встановлено із постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24.03.2021 року серія ЕАН №3964240 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. у зв`язку з тим, що він керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху (арк. спр. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень КУпАП, правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, заперечив факт порушення ним ПДР та вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме щодо порушення останнім ПДР.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд вважає, що сержант поліції дійшов передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.

Згідно із ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задовольнити, постанову серії ЕАН №3964240 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24.03.2021 року належить скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 72, 77, 90, 241-246, 271 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3964240 від 24.03.2021 р., винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст.121 КУпАП скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП закрити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач : Управління патрульної поліції у Львівській області: юридична адреса: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, Львівської області, ЄДРПОУ 40108646, e-mail: lviv@patrol.police.gov.ua

Повний текст рішення суду складено 22.07.2021 року.

Суддя М. М. Олещук