Ухвала суду № 98499727, 22.07.2021, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/789/14-ц

УХВАЛА

Іменем України

22.07.2021 року в залі суду смт Кельменці, Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі головуючого – судді Туржанського В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінрайт” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021року товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінрайт” звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства „Імексбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Кельменецького районного суду від 03 червня 2014 року задоволено позов ПАТ „Імексбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 17 липня 2014 року стягувану видано виконавчий лист №717/789/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №999-00029771/1 від 22.11.2012 року в розмірі 66820 гривень 37 копійок та судового збору в розмірі 668 гривень 20 копійок. 28 липня 2014 року Кельменецьким РВ ДВС ГТУЮ було відкрито виконавче провадження №44180898 з примусового виконання виконавчого листа №717/789/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ „Імексбанк”. На підставі постанови правління НБУ від 26 січня 2015 року №50 „про віднесення ПАТ „Імексбанк” до категорії неплатоспроможних” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.05.2015 року №16 „Про затвердження тимчасової адміністрації у АТ „Імексбанк”, з 27.05.2015 року почато процедуру ліквідації АТ „Імексбанк”. 31 березня 2020 року між ПАТ „Імексбанк” та ТзОВ „Фінансова компанія „Фінрайт” було укладено договір про відступлення прав вимоги №126, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №999-00029771/1 від 22.11.2012 року перейшло до ТзОВ „Фінансова компанія „Фінрайт”. 17 лютого 2021 року Кельменецький районний суд постановив ухвалу про заміну стягувача ПАТ „Імексбанк” на правонаступника ТзОВ „Фінансова компанія „Фінрайт” по виконанню рішення Кельменецького районного суду у цивільній справі №717/789/14-ц за позовом ПАТ „Імексбанк” до ОСОБА_2 20 квітня 2021 року ТзОВ „Фінансова компанія „Фінрайт” отримала лист Кельменецького РВДВС з якого дізналося, що 30.06.2015 року державним виконавцем було повернуто виконавчий лист №717/789/14-ц стягувачеві на підставі п.4 ч.1 ст. 47 ЗУ „Про виконавче провадження”. Строк пред`явлення виконавчого листа №717/789/14-ц до виконання, становив до 30 червня 2016 року. 30 червня 2021 року ТзОВ „Фінансова компанія „Фінрайт” отримало лист Фонду гарантування вкладів від 24 червня 2021 року про відсутність інформації стосовно отримання ПАТ „Імексбанк” виконавчого листа №717/789/14-ц. ПАТ „Імексбанк” не передавало ТзОВ „Фінансова компанія „Фінрайт” виконавчий лист №717/789/14-ц. ТзОВ „Фінансова компанія „Фінрайт” вважає, що виконавчий лист був втрачений при пересилці. Посилаючись на те, що заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ „Імексбанк” непогашена, ТзОВ „Фінансова компанія „Фінрайт” просило суд :

-видати дублікат виконавчого листа №717/789/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №999-00029771/1 від 22 листопада 2012 року в розмірі 66820 гривень 37 копійок та судового збору в розмірі 668 гривень 20 копійок у цивільній справі №717/789/14-ц , за позовом ПАТ „Імексбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

-поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №717/789/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №999-00029771/1 від 22 листопада 2012 року в розмірі 66820 гривень 37 копійок та судового збору в розмірі 668 гривень 20 копійок.

Заслухавши думку відповідачки ОСОБА_1 , дослідивши додані до заяви копії документи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до статті 1Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На підставі частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2014 року задоволено позов ПАТ „Імексбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Імексбанк” 66820 гривень 37 копійок боргу та 668 гривень 20 копійок судового збору.

17 липня 2014 року на виконання вказаного рішення стягувачу видано оригінал виконавчого листа №717/789/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 , зі строком пред`явлення до виконання до 20 червня 2015 року (а.с. 4).

Постановою державного виконавця від 30 червня 2015 року виконавчий лист №717/789/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 повернуто стягувачеві на підставі п.4 ч.1 ст. 47 ЗУ „Про виконавче провадження”, з тієї підстави, що стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій, незважаючи на попередження державного виконавця.

Пунктом 17.4 розділу XIII „Перехідні положення” ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII „Перехідні положення” ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18).

Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).

Згідно із частиною першою статті 433ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, підставою для видачі дубліката виконавчого листа є втрата його оригіналу, а підставою поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є визнані судом поважні причини такого пропуску.

Поважними за змістом вказаної норми процесуального права визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 у справа № 5/229-04, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г).

Частиною 6 статті 12 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1розділу ХІІІ „Перехідні положення” ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Проте, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України „Про виконавче провадження” № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа) виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішеням суду законної сили.

Отже, виконавчий лист №717/789/14-ц, виданий Кельменецьким районним судом підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання протягом року з дня набрання рішенням законної сили (до 17 червня 2015 року).

Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 23 Закону України „Про виконавче провадження” № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У справі, що розглядається, виконавчий лист пред`явлено стягувачем до примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, тобто строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перервався і, розпочавшись з початку 30 червня 2015 року, закінчився – 30 червня 2016 року.

Натомість товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінрайт” з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання звернувся лише у липні 2021 року, тобто з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінрайт” посилалося на поважність причин пропуску такого строку, зокрема ненадходження виконавчого документа від органів державної виконавчої служби.

На підтвердження втрати виконавчого документа та не пред`явлення виконавчого документа у визначений законом строк товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінрайт” надало лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №078-60-99/21 від 24 червня 2021 року про те, що у фонді відсутня інформація щодо виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №999-00029771/1/1 від 22.11.2012 року, так як останні до фонду не надходили, (а.с.8), копію виконавчого листа, копію листа Кельменецького районного відділу державної виконавчої служби №7882/2 від 28 квітня 2021 року.

Наведені докази не свідчать про втрату виконавчого документа та поважність причин не пред`явлення виконавчого документа у визначений законом строк.

Водночас посилаючись у заяві про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання на неотримання банком від органу державної виконавчої служби оригіналу виконавчого листа, заявник до вказаної заяви долучає копію вказаного документу, що свідчить про суперечливість наведених ним доводів, наданим доказам.

При цьому товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінрайт” жодним чином не обумовлено наявність об`єктивних причин не звернення до органу державної виконавчої служби протягом тривалого часу щодо отримання інформації про вказане виконавче провадження.

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про добросовісну реалізацію ПАТ „Імексбанк” та товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінрайт” як його процесуальним правонаступником у справі, своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема учинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення.

З викладеного вбачається, що ПАТ „Імексбанк” дії для забезпечення свого права на виконання судового рішення не вчинялись, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено через власну бездіяльність стягувача, об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні.

З огляду на наведене суд дійшов висновку відсутність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачі дублікату виконавчого листа.

На підставі ст. 22 ЗУ „Про виконавче провадження” в редакції чинній станом на 17 липня 2014 року, статті 12 Закону України „Про виконавче провадження” в чинній редакції, та керуючись ст.ст.259,260, 433, п. 17.4 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Фінрайт” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Повне судове рішення складено 22 липня 2021 року.

Суддя: