Рішення № 98497965, 22.07.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/587/13-ц

провадження № 2-др/691/1/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судового засідання Шмунь Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище заяву представника відповідачів-позивача за первісним і зустрічним позовом ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Городищенського районного нотаріального округу Панасенко О.Р., виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області про звернення стягнення та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро, Виговського Костянтина Юрійовича, за участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Городищенського районного нотаріального округу Панасенко О.Р. про визнання недійсним договору іпотеки ,-

встановив:

У провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебувала на розгляді цивільна справа за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Городищенського районного нотаріального округу Панасенко О.Р., виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області про звернення стягнення та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро, Виговського Костянтина Юрійовича, за участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Городищенського районного нотаріального округу Панасенко О.Р. про визнання недійсним договору іпотеки.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 30 червня 2021 року у задоволенні позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Городищенського районного нотаріального округу Панасенко О.Р., виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області про звернення стягнення, відмовлено, як і у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3

12 липня 2021 року представник відповідачів-позивача за первісним і зустрічним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Городищенського районного нотаріального округу Панасенко О.Р., виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області про звернення стягнення, остільки вважає, що судом у відповідності до ст.141 ЦПК України не стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро, як позивача, на користь відповідача, ОСОБА_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу.

В судове засідання , сторони, належно повідомлені, не прибули, і тому відповідно до ст. 270 ч. 4 ЦПК України суд, вбачає можливим розглянути заяву у відсутність учасників процесу.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вбачає, наявними підстави для ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, так як питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вирішено лише в частині щодо зустрічного позову ОСОБА_3 ..

Так, частиною 1 ст. 270 ЦПК України передбачено випадки для ухвалення додаткового рішення, зокрема, згідно п.4 цієї норми, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема договір про надання правничої допомоги, акти приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги, копії квитанцій.

Представник відповідачів-позивача за первісним і зустрічним позовом ОСОБА_1 , дійсно у цивільній справі перед початком судових дебатів, подав розрахунок затраченого часу адвокатом по підготовці та веденню цивільної справи за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Городищенського районного нотаріального округу Панасенко О.Р., виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області про звернення стягнення та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро, Виговського Костянтина Юрійовича, за участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Городищенського районного нотаріального округу Панасенко О.Р. про визнання недійсним договору іпотеки, станом на 30 червня 2021 року у розмірі 29639,42грн., квитанцію про оплату за надану правничу допомогу від 19 квітня 2021 року на суму 25000грн., вивчивши які, суд, разом із матеріалами цивільної справи і наданими доказами, що вказують на присутність витрат по професійній правничій допомозі, приходить до висновку про відсутність підстав для їх стягнення з позивача, як обґрунтованих суду. Так, витрати, у виді виконаної роботи адвокатом Павленко С.І., не викликають у суду сумніву в їх наданні, остільки така правова допомога, дійсно надавалася позивачу у судових засіданнях з участю представника, але її розмір і оплата, оформлені розрахунком затраченого часу від 30 червня 2021 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №12 від 19 квітня 2021 року про сплату 25000 грн. на підставі Договору про представництво в цивільному процесі від 20 грудня 2013 року (а.с.93-95 том 1), без належного дотримання вимог чинного законодавства щодо підтвердження, як таких, що понесені стороною, до суду їх не надано. Беззаперечною є та обставина, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту, проте вчинені ним дії та прийняті рішення, на думку суду, з врахуванням правових позицій Верховного Суду, мають бути встановлені у самому договорі та бути переконливими для суду в їх доцільності та співмірності з врахуванням вимог ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно зі статтею 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. За загальним правилом, розмір витрат визначається договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Цивільний процесуальний Кодекс не містить деталізованих вимог до переліку документів, що підтверджують розмір витрат. У зв`язку із цим Верховний Суд неодноразово висловлював власні позиції щодо цього питання. Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц зазначила, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.). Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та Касаційного Адміністративного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19. Щодо цього питання свою позицію висловив КАС і у постанові від 16.04.2020 у справі №727/4597/19., зазначивши, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при оплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форми такого документа. Урахувавши наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, ВС дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Для стягнення витрат на професійну правничу допомогу номер справи у договорі, звіті, акті виконаних робіт, платіжному дорученні вказувати бажано, проте необов`язково (ВС/КАС у справі №520/8309/18 17 від березня 2020 р.). Таким чином, суд, приходить до висновку, що остільки розрахунок адвоката Павленка С.І. не містить повного та належного обгрунтування вихідних даних про ціну та вартість виконаної роботи ним, як представником, а лише відображає тривалість судових засідань із зазначенням ціни роботи, та відсутність повної інформації у квитанції до прибуткового касового ордеру про отримання та зарахування гонорару на рахунок адвоката, слід прийти до висновку, що вони не підтверджують в повному обсязі факт отримання коштів від клієнта та їх зарахування у відповідному розмірі на рахунок адвоката. Так, отримання гонорару готівкою можна підтверджувати будь-яким документом, але це має бути правовий документ, який за своєю природою, формою, змістом, зафіксованою інформацією не викликатиме сумніву у його дійсності ні в сторони у справі, ні у суду.

З врахуванням встановленого, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро, як позивача, на користь відповідача, ОСОБА_2 , судових витрат на професійну правничу допомогу, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 137, 141, 223, 257 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви представника відповідачів-позивача за первісним і зустрічним позовом ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Городищенського районного нотаріального округу Панасенко О.Р., виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області про звернення стягнення та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» м.Дніпро, Виговського Костянтина Юрійовича, за участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Городищенського районного нотаріального округу Панасенко О.Р. про визнання недійсним договору іпотеки - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи для відому.

Суддя О. М. Савенко