Рішення № 98497641, 07.06.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.06.2021 Справа № 554/547/21

Провадження № 2/554/1167/2021

Заочне рішення

іменем України

07.06.2021 року місто Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

встановила:

26.01.2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності. Крім позивача у квартирі також зареєстрований ОСОБА_2 , який у даній квартирі не проживає протягом останніх двох років та не сплачує за комунальні послуги.

Оскільки відповідач не задовольнив вимогу про зняття з реєстраційного обліку в добровільному порядку, позивач вимушена була звернутися до суду з вказаним позовом.

Позивач просила визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засіданні позивач не з`явилася, надавши суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин суддя ухвалила провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя дійшла висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.11.2011 року, витягом про державну реєстрацію прав № 32555683 від 19.12.2011 року, а також договором дарування від 11.02.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А.В. та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 400074 від 11.02.2013 року.

Крім позивача у даній квартирі також зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 впродовж останніх 2-х років не проживає, що підтверджується актом від 24.09.2020 року, складеним ОСОБА_3 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_4 , проживаючим за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути обмежений у здійсненні права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і він реалізовує їх на власний розсуд.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 405 ЦК України встановлено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Ураховуючи те, що порушене право підлягає захисту будь-яким способом, адекватним до змісту порушеного права, у разі порушення прав власника майна, він має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Аналіз наданих позивачем доказів свідчить про порушення її прав відповідачем, які підлягають захисту.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Отже, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є підставою для зняття її з реєстраційного обліку.

На підставі ст.141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені нею судові витрати з оплати судового збору.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141-142, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суддя

ухвалила:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко