Рішення № 98495882, 20.07.2021, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________

Справа №514/1025/20

Провадження по справі № 2/514/200/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Кравченко П.А.

за участю секретаря судового засідання – Мельниченко Н.М.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лісненської сільської ради Тарутинського району Одеської області, співвідповідача ОСОБА_2 , третя особа: яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

З уточненим позовом до Тарутинського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 до Лісненської сільської ради Тарутинського району Одеської області, співвідповідача ОСОБА_2 , третя особа: яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 .

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Правда» розміром 1,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). За життя ОСОБА_4 склала заповіт на користь свого сина ОСОБА_5 , та своєї доньки ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_7 .

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної частки (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Правда» розміром 1,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). За життя ОСОБА_7 заповіт не склав.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_8 звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективної власності ВАТ «Правда» розміром 1,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), але йому було відмовлено у зв`язку з тим, що він не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори на протязі шести місяців.

Позивач своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 у зв`язку, з тим що знаходився за межами країни та йому своєчасно не повідомили про смерть батька.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, на розгляд суду надійшла заява про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без його участі.

Представник співвідповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися. На адресу суду від неї надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 не заперечують.

Ці обставини відповідають вимогам ч. 3 ст.211 ЦПК України.

В зв`язку з цим в силу положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1220, 1221, 1268 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право на спадщину або має право не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с.7).

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної частки (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Правда» розміром 1,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0316632 (а.с.11). За життя ОСОБА_4 склала заповіт на користь свого сина ОСОБА_5 , та своєї доньки ОСОБА_6 , що підтверджується копією заповіту, який посвідчений секретарем виконкому Лісненської сільської ради Тарутинського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №156 (а.с.147).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 (а.с.6).

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної частки (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Правда» розміром 1,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). За життя ОСОБА_7 заповіт не склав.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_8 звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективної власності ВАТ «Правда» розміром 1,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_7 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , але йому було відмовлено у зв`язку з тим, що він не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори на протязі шести місяців.

Відповідно до постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вбачається, що спадкоємцем ОСОБА_4 був її чоловік ОСОБА_7 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (а.с. 156).

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

У силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

У той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцю, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за законом слід подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 Цивільного кодексу Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини суд визнав поважними.

ОСОБА_9 просить встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 строком на 1 (один) місяць.

Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує те, що знаходився за межами країни та йому своєчасно не повідомили про смерть батька, а тому не мав можливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою. Ці обставини створювали для нього істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивач вважає, що причини його пропуску для подачі заяви про прийняття спадщини є вагомими, та підлягають поновленню.

У постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування`вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, на переконання суду, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна та проживання спадкодавця є поважною для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини після смерті свого батька.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 підлягає задоволенню.

Щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказі в їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з позовом позивач у позовній заяві не навів будь-яких обґрунтувань на необхідності визначення додаткового строку після смерті матері ОСОБА_4 , та не надав будь-яких доказів на підтвердження вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику в справах про спадкування", суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лісненської сільської ради Тарутинського району Одеської області, співвідповідача ОСОБА_2 , третя особа: яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - строком в один місяць, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.07.2021 року.

Суддя П.А. Кравченко