Рішення № 98494479, 14.07.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 560/159/21

Провадження № 2-адр/686/5/21

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу

встановив:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебувала адміністративна справа № 560/159/21 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

07 липня 2021 року на електронну поштову скриньку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла заяви представника позивача адвоката Ткач Я.С. від 07.07.2021, в якій остання просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 560/159/21, яким включити до судових витрат позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000грн. та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання про розгляд заяви за її відсутності.

Представник відповідача подала заперечення щодо стягнення судових витрат, оскільки позивачу відмовлено у позові, а тому витрати на професійну правничу допомогу стягненню не підлягають.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Положеннями частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Із наведених положень вбачається, що підставою для ухвалення додаткового судового рішення, окрім іншого, є не ухвалення судом рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань, або ж у випадку не вирішення питання про судові витрати.

При поданні позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2522,40грн., що підтверджується квитанцією № 220210229 від 29.12.2020р.

Представник позивача звернувся до суду із заявою щодо ухвалення додаткового судового рішення стосовно включення витрат на професійну правничу допомогу позивача в сумі 15000грн. до судових витрати позивача та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Однак, витрати на правничу допомогу адвоката мають бути: пов`язаними з конкретною справою; співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги; підтверджені належними доказами, а саме: квитанцією до прибуткового касового ордера, платіжним дорученням з відміткою банку або іншим банківським документом, касовим чеком, тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 17.08.2020 року, укладеного між адвокатом Ткач Я.С. та замовником ОСОБА_2 , сторони погодили розмір гонорару адвоката : 1500грн. за одну годину роботи адвоката, 2000грн. за представництво адвокатом інтересів замовника (участь у судовому засіданні) у суді першої інстанції. Згідно з актом № 1 від 07.07.2021 року адвокатом Ткач Я.С. надана правнича допомога і розмір гонорару становить 15000грн., у додатку № 1 до акта № 1 наводиться детальний розрахунок наданої правничої допомоги.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід звернути увагу, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є: відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.07.2021 у справі № 560/159/21 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати, в силу засад (принципів) адміністративного судочинства, відшкодовуються на користь особи, позов якої задоволено.

Однак, зважаючи на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені нею під час розгляду даної справи не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 44, 90, 132, 139, 243, 252, 256, 295 КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви про стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000грн. – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Києв, вул. Федора Ернста, 3.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Дата складання повного тексту рішення : 14.07.2021.

Суддя: