Рішення № 98488633, 22.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1525/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Попова В.Ф.,

секретар Рябчич А.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Чорного А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ГУ НП в Херсонській області в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд про таке:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані відпустку за 2016 рік.

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області виплати грошову компенсацію за 19 діб невикористаної відпустки за 2016 рік.

В судовому засіданні позивач підтримав зазначені вимоги та пояснив, що при звільнення йому не було нараховано та невиплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку за 19 днів 2016 року, яку просить стягнути на його користь.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що дійсно позивачу не нараховувалась компенсація за невикористані 19 днів щорічної відпустки за 2016 рік. Така позиція обґрунтовувалась з посиланням на ст. 92-94 ЗУ "Про національну поліцію" №580, Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання № 260, відповідно до яких грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення. Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

07.11.2015 р. позивач був прийнятий на службу в Національну поліцію України.

Наказом від 15.06.2017 року № 161 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення та наказом начальника ГУНП в Херсонській області від 19.06.2017 року № 154 о/с звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 у справі №821/1046/17 визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Херсонській області від 19.06.2017 №154 о/с про звільнення зі служби та поновлено на займаній посаді з 20.06.2017р.

11.04.2018 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за власним бажанням відповідно до наказу ГУНП в Херсонській області №83 о/с від 11.04.2018.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог предметом спору є неотримання грошової компенсації за невикористану відпустку за 2016 рік в кількості 19 днів.

У наказі №83 о/с від 11.04.2018 яким звільнено позивача за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію відсутня інформація щодо частини невикористаної щорічної відпустки за 2016 рік.

У відзиві відповідача на позовну заяву та пояснень наданих в судовому засіданні не спростовується факт невикористання позивачем відпустки за 2016 рік в кількості 19 днів.

З урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог, пояснень сторін в судовому засіданні та письмових доказів наданих сторонами, а саме наказів про звільнення, про надання відпусток за спірний період, судом встановлено, що позивачем за 2016 рік не використано 19 днів відпустки та відповідно некомпенсовані кошти у зв`язку з цим при його звільненні. Тобто, цей факт є доведеним і не оспорюється відповідачем.

Суд, дослідивши позиції сторін та їх обґрунтування, давши оцінку доказам та враховуючи приписи діючого законодавства приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Закон України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон №504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; ...

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону №504/96-ВР).

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.

Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до частин восьмої, дев`ятої, десятої та одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами сьомим і восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Аналізуючи приписи вищенаведеного законодавства та розглядаючи аналогічну справу щодо грошової компенсації за невикористану відпуску Верховний Суд КАС у Постанові від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19 зазначив наступне.

Право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону №580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII, а саме: до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Аналізуючи наведені норми законодавства, Суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Враховуючи вищенаведену позицію, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо визначення суми одноденного заробітку який підлягає врахуванню при визначенні розміру грошової компенсації суд зазначає.

Порядок обчислення розміру такої компенсації визначений пунктом 8 розділу III Порядку № 260, який є спеціальним нормативно-правовим актом у даних правовідносинах.

Так, згідно вказаного пункту розмір такої компенсації визначається виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

На день звільнення із служби ОСОБА_1 мав такі складові грошового забезпечення (відповідає складовим постанови КМУ № 988 від 11.11.2015):

- посадовий оклад (30 днів) - 2950,00 грн. (Додаток 7 до Постанови № 988);

- оклад за спеціальним званням (30 днів) - 2000,00 грн.;

- надбавки за стаж служби в поліції (30 днів) - 1485,00 грн. (Додаток 11, 30%);

- премія (встановлена та виплачена за 11 днів квітня 2018) - 1312,42 грн.

Відтак одноденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановлений на день звільнення складає 333,81 грн.

Позивач в судовому засіданні з цього приводу зазначив, що він повністю погоджується з таким розрахунком.

Таким чином, за 19 днів невикористаної відпустки із розрахунку грошового забезпечення за один день 333,81 грн підлягає стягненню на користь позивача 6342,39 грн.

Суд відхиляє заперечення відповідача, що станом на 2017-2018 рік існували інші правові позиції Верховного суду, відповідно до яких по аналогічним справам приймались рішення про відмову у задоволені таких позовних вимог.

Суд зазначає, що правові позиції Верховного Суду не можна розглядати як нормативні акти та застосувати до них вимоги щодо дії у просторі та часі. Вони є актуальними та застосовчими на момент розгляду спору судом і враховується та позиція яка прийнята пізніше.

Позивачем на відновлення порушеного права заявлено вимогу про зобов`язання ГУ НП в Херсонській області виплатити грошову компенсацію за 19 діб невикористаної відпустки за 2016 рік.

Суд вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Виходячи з цього, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позивачем вимог з метою повного захисту прав та інтересів позивача та застосувати такий спосіб захисту прав, як стягнення з ГУ НП в Херсонській області грошової компенсації за 19 діб невикористаної відпустки за 2016 рік в сумі 6342,39 грн.

Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ЄДРПОУ 40108782) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) компенсацію за невикористану відпустку в сумі 6342,39 грн (шість тисяч триста сорок дві грн. 39 коп) з відрахуванням податків та зборів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 липня 2021 р.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 106030000