
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2229/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
встановив:
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) , у якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 28725,00 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських у розмірі 195,50 грн (одержувач ГУК у Херсон.обл/Херсон.р-н/50070000 код 37959517,банк: Казначейство України IBAN UA768999980313151230000021451, бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101; код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2020 рік).
Ухвалою від 21.05.2021 р. відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (далі Закон України № 875), із змінами і доповненнями, для підприємств, установ і організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч.1 ст. 19 Закону України № 875, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Відповідачем подано до Відділення звіт форми №10-ПОІ річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю " за 2020 рік, з якого слідує, що відповідач вимогу Закону не виконав. Згідно ст.20 Закону України №875 підприємства де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують адміністративно-господарські санкції сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте такою особою. Відповідач повинен був самостійно, у строк до 16 квітня 2020 року, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. За не працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 28725,00 грн. Однак, відповідач у строк встановлений законом вказану суму самостійно не сплатив, у зв`язку з чим йому нарахована пеня в розмірі 195,5 грн. Таким чином, оскільки відповідач добровільно не сплачує зазначену заборгованість, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Відповідач 18.05.2021р. отримав через засоби поштового зв`язку копію позовної заяви із додатками, що підтверджується трекінгом відправлення (а.с. 27), також судом було зроблене оголошення про розгляд справи на сайті «Судова влада» (а.с. 28).
Проте відповідач не скористався своїм правом подання відзиву.
Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Новотроїцькою райдержадміністрацією Херсонської області 02.03.2018р.
Судом встановлено, що 25.02.2021 року за вхідним № 1984 відповідачем подано до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт форми № 10-ПОІ про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, за яким середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 8 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, спеціально створених -1 особа; фонд оплати праці штатних працівників -459,6 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника 28725,00 грн.
Позивач звернувся до Новотроїцької районної філії Херсонського обласного центру зайнятості із листом від 28.04.2021р. № 01-10/93 про надання інформації по ФОП ОСОБА_1 щодо звернення останнім у 2020р. про створення робочих місць та про наявність вільних робочих місць (вакантних посад для працевлаштування інвалідів), а також щодо направлення у 2020 р. осіб з інвалідністю на працевлаштування до відповідача.
Згідно з відповіддю Новотроїцької районної філії Херсонського обласного центру зайнятості від 12.05.2021р. № 21/15/03/192/21 у 2020 році від ФОП ОСОБА_1 не надходила інформація про наявність вакантних посад на створені спеціальні робочі місця для осіб з інвалідністю; протягом 2020р. ФОП ОСОБА_1 не надавало на адресу центру зайнятості звіти за формою 3-ПН щодо наявності вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
15.03.2021 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів листом №02-08/1984 повідомило відповідача про обов`язкову сплату адміністративно-господарських санкцій до 15.04.2020 року у розмірі 28725,00 грн. за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.
За несплату відповідачем адміністративно-господарських санкцій у встановлений строк відділенням Фонду нарахована пеня, яка станом на час звернення до суду 19.05.2021р. складає 195,5 грн.
Вказані суми адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачем не сплачені, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи вказані правовідносини суд виходить з наступних обставин та приписів законодавства.
Відповідно до ч. 6 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 р. за № 528/19266, Фонд відповідно до покладених на нього завдань:
1) спрямовує, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду з питань діяльності, визначеної в положеннях про відділення, у тому числі щодо:
збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій і пені та використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, забезпечення функціонування реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю відповідно до законодавства, надання фінансової допомоги на оплату вартості навчання та перекваліфікації осіб з інвалідністю, зміцнення матеріально-технічної бази (з метою забезпечення соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю), фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію осіб з інвалідністю, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку осіб з інвалідністю, оплату протезно-ортопедичним підприємствам вартості технічних засобів реабілітації (протезно-ортопедичних виробів підвищеної складності), внесення до банку даних інформації та інші заходи відповідно до законодавства;
обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю;
ведення претензійно-позовної роботи в судах різних інстанцій.
Таким чином, Фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв`язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізують владні управлінські функції.
Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України " Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..
Зі змісту ч. 1 ст. 19 Закону України №875 слідує, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст.18 Закону України №875).
Робочим місцем осіб з інвалідністю, відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV, вважається місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях.
Підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов`язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII).
Пунктом 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року № 5067-VI передбачено, зокрема, що своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).
Пунктом 3-4 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 року за №988/23520 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.
Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (п. 5 Порядку № 316).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
За приписами статті 18-1 Закону № 875-ХІІ Особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України №875 Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
На підставі викладеного позивачем нарахована відповідачу адміністративно-господарська санкція в розмірі 28725,00 грн. Вказана сума адміністративно-господарської санкції не була сплачена у встановлений строк, тому на підставі вищевказаних норм позивачем нарахована пеня на суму заборгованості, яка станом на 19.05.2021р. складає 195,50 грн.
Станом на день розгляду даної справи до суду не надано доказів сплати вказаної заборгованості або інших доказів, спростовуючих доводи позивача.
З наведеного слідує, що позовна вимога підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, враховуючи, що відповідач є суб`єктом владних повноважень та приймаючи до уваги, що у даній справі понесені ним судові витрати складаються виключно з судового збору, підстави для стягнення з відповідача судовий збір на користь Фонду відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) адміністративно-господарські санкції у розмірі 28725,00 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських у розмірі 195,50 грн (одержувач ГУК у Херсон.обл/Херсон.р-н/50070000 код 37959517,банк: Казначейство України IBAN UA768999980313151230000021451, бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101; код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2020 рік).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 112010100
Судове рішення № 98488604, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 21.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 540/2229/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: