Рішення № 98488578, 21.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2625/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6 м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 26.02.2020 року №336/02, з розрахунку 56% суддівської винагороди, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020, судді, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Зазначає, що у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 28.02.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 26.02.2020 року № 336/02, видану Територіальним управлінням ДСА України в Херсонські області.

Отримавши відмову в здійсненні перерахунку, позивач звернувся до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 по справі №540/2114/20, залишеним в силі Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021, зобов`язано здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області від 26.02.2020 №336/02, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи 19.02.2020 року.

На виконання рішення суду ГУ ПФУ здійснило ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, але в розмірі 50% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, замість належних 56% у зв`язку з чим у квітні 2021 року позивач звернувся до відповідача.

Однак, листом від 05.05.21 №2894-2293/С-02/8-2100/21 ГУ ПФУ повідомило, що чинним Законом передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання, а саме ч.3 ст.142 Закону №1402 - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. При первинному призначенні розмір визначався з урахуванням рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.03.2017 року та обчислювався відповідно до Закону України від 07.07.2010 року №2453 "Про судоустрій і статус суддів", але з 18.02.2020 року з моменту проголошення Рішення КСУ від 18.02.2020 №2 - 2р/2020, Закон України від 07.07.2010 №2453 "Про судоустрій і статус суддів" в частині регулювання щомісячного грошового утримання, остаточно втратив чинність.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправним та порушує його право.

Ухвалою від 15.06.2021 провадження в справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30.06.2021 до суду надійшов відзив від відповідача, згідно якого останній позов не визнає, зазначає, що ОСОБА_2 перебуває на обліку ГУ ПФУ з 04.10.2016 та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до ЗУ "Про судоустрій і статус суддів". Обґрунтовуючи свої дії щодо нарахування позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, замість належних 56%, посилається на те, що ЗУ № 2453 "Про судоустрій і статус суддів" розмір довічного грошового утримання судді у відставці визначався у відсотках, виходячи з суддівської винагороди працюючого судді, окрема з окладу в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, на відміну від положень ЗУ №1402, який передбачає інші базові показники суддівської винагороди. На підставі зазначеного, вважає свої дії правомірними.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. У зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 28.02.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 26.02.2020 року № 336/02, видану Територіальним управлінням ДСА України в Херсонські області.

Отримавши відмову в здійсненні перерахунку, позивач звернувся до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 по справі №540/2114/20, залишеним в силі Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021, зобов`язано здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області від 26.02.2020 №336/02, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи 19.02.2020 року.

На виконання рішення суду ГУ ПФУ здійснило ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, але в розмірі 50% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, замість належних 56% у зв`язку з чим у квітні 2021 року позивач звернувся до відповідача.

Листом від 05.05.21 №2894-2293/С-02/8-2100/21 ГУ ПФУ повідомило, що чинним Законом передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання, а саме ч.3 ст.142 Закону №1402 - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. При первинному призначенні розмір визначався з урахуванням рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.03.2017 року та обчислювався відповідно до Закону України від 07.07.2010 року №2453 "Про судоустрій і статус суддів", але з 18.02.2020 року з моменту проголошення Рішення КСУ від 18.02.2020 №2 - 2р/2020, Закон України від 07.07.2010 №2453 "Про судоустрій і статус суддів" в частині регулювання щомісячного грошового утримання, остаточно втратив чинність.

Вважаючи відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 56% протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року.

За приписами ч.1 ст.142 Закону №1402-VI суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч. 2 ст. 142 Закону №1402-VI).

Частиною 4 та 5 ст. 142 Закону №1402-VI передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначалось, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019 року №193-IX «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.

Відповідно до п.24 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлений розмір посадового окладу судді, який з 1 січня 2020 року становить:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, визнано таким, що не відповідає Конституції України, зазначено, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013).

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року №2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Саме з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право на перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно Закону № 1402-VIII.

Щодо предмету даного спору відносно визначення розміру відсотків суддівської винагороди, з яких необхідно виходити при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд зазначає наступне.

Відсоток розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді визначений на підставі частини 3 статті 141 Закону від 07.07.2010 року №2453-VI (з урахуванням пункту 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016), виходячи з 23 років суддівського стажу позивача.

Пунктом 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016 визначено наступне:

" - частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

Отже, маючи 23 роки суддівського стажу, позивач згідно частини 3 статті 141 Закону від 07.07.2010 року №2453-VI мав право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому, за Законом від 07.07.2010 №2453-VI грошове утримання судді обраховувалось з 15 мінімальних заробітних плат з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції (з урахування пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року №11-р/2018).

Як вже було зазначено вище, чинним Законом №1402-VIII визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:

- щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII);

- базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції) (ч.3, 4 ст.135 Закону №1402-VIII).

Враховуючи положення ч.2 ст.142 Закону №1402-VIII та суддівський стаж позивача (23 роки), з 19.02.2020 року щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 56 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Судові витрати розподілити згідно ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6 м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) в частині відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 56% суддівської винагороди.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6 м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 26.02.2020 №336/02, з розрахунку 56% суддівської винагороди, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 112010201