Рішення № 98488305, 16.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2873/21

16 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з розміру 72% винагороди судді, який працює на відповідній посаді без врахування до стажу роботи, що дає право на відставку: стажу роботи на посадах консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому та старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09.07.1973 року по 20.06.1982 року та стаж роботи на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17.01.1985 року по 16.12.1986 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та здійснити перерахунок, нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 94% суддівської винагороди згідно із довідкою Тернопільського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 01-17/73/2020 року з 19.02.2020 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №500/1285/20, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області було здійснено відповідний перерахунок пенсії позивача та призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 72 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Позивач вважає, що фактично відповідачем було зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 72%.

Позивач вказала, що оскільки вона не згідна із розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначеного 72% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 14.04.2021 звернулась до відповідача із заявою про зарахування ОСОБА_1 крім стажу на посаді судді, стаж роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09 липня 1973 року по 20 червня 1982 року та стаж роботи на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17 січня 1985 року по 16 грудня 1986 року і здійснити їй, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 94 % винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Тернопільського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 01-17/73/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Однак, листом від 27.04.2021 року вих. № 2041-2032/Б-02/8-1900/21, відповідач відмовив в зарахуванні, крім стажу на посаді судді, стаж роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09 липня 1973 року по 20 червня 1982 року та стаж роботи на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17 січня 1985 року по 16 грудня 1986 року та призначенні довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 94 % винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

На думку позивача, свою відмову у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 94 % відповідач аргументував тим, що при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці взято до уваги лише стаж на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 72 %.

Відтак, позивач вважає що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області було протиправно зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 72% та не взято до розрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання періоди роботи на посадах пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів, а саме консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому, старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому, що грубо порушують її гарантії матеріального забезпечення та соціального захисту, як судді у відставці та суперечать Конституції України та Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає, що посилання позивача на відсотки грошового забезпечення судді в розмірі 94% є не обґрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки призначення проведено в розмірі 72% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50 відсотків +2 відсотки за кожний рік понад 20). На думку представника відповідача, посада консультанта зі статистики та спецроботи відділу юстиції, яку позивач займала з 09.07.1973 по 20.06.1982 та посада старшого консультанта відділу юстиції з судової роботи, яку позивач займала з 17.01.1985 по 16.12.1986 згідно законодавства (в редакції на час обрання позивача на посаду судді безстроково) не передбачали пільг, які б прирівнювались до стажу на посаду судді. Просить врахувати, що на момент здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді чітко визначається перелік робіт на посадах, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді. З огляду на наведене, вважає, що відсутні підстави для задоволення даного позову.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила аналогічні доводи й міркування, що і в позовній заяві. Просить даний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.06.2021 постановлено розгляд даної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання у справі призначено на 16.07.2021 о 10:00 год.

16.07.2021 позивач у відкрите судове засідання не прибула, подала письмове клопотання, в якому просила дану справу розглянути в порядку письмового провадження, позовні вимоги, викладені у позовній заяві підтримує.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205, частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Позивач з 2015 року перебуває на обліку у відповідача та отримує довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону №2453-VI.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі 500/1285/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю; визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.04.2020 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно її заяви від 04.03.2020; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Тернопільського апеляційного суду від 04.03.2020 №01-17/73/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

У відповідності до вимог частини четвертої ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

14.04.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила зарахувати крім стажу на посаді судді, стаж на посаді консультанта зі статистики та спецроботи відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09 липня 1973 року по 20 червня 1982 року та стаж на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17 січня 1985 року по 16 грудня 1986 року; здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розміру 94 % винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Тернопільського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 01-17/73/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.04.2021 №2041-2032/Б-02/8-1900/21 позивача повідомлено про те, що з огляду на положення статті 116 зазначеного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, стаж роботи судді, що визначений відповідно до статті 137 Закону, дає право судді подати заяву про відставку. Застосування норм статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при обчисленні збільшення відсотка грошового утримання суддів у відставці не передбачено. Таким чином, відсоток для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання визначено відповідно до наявного стажу роботи на посаді судді. Отже, підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 94% суддівської винагороди немає.

Не погоджуючись такою відмовою відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними своїх повноважень є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, у тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. Особливість щомісячного довічного грошового утримання виявляється в його правовому регулюванні та джерелах фінансування.

За правилами частини першої статті 116 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати у відставку.

Приписи частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюють, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (частина третя стаття 142 в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016).

Відповідно до частини п`ятої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при цьому, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

В силу частини першої статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стаж роботи на посаді судді визначається згідно зі статтею 137 цього ж Закону.

Згідно з приписами частини першої статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя. Вищої ради юстиції. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Поряд з цим, за змістом частини четвертої ст. 43 Закону України “Про статус суддів” № 2862-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994 року № 2862-Х11 “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів”, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів Верховного Суду України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерства юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу на посаді судді не менше 10 років.

Так, статтею 1 Указу Президента України від 10.07.1995 року №584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів” визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Аналогічна правова норма є і в Постанові Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді” згідно якої до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби (абзац 2 пункту 3-і).

Пунктом 11 Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453 від 07 липня 2010 року (надалі Закон № 2453) визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Абзацом 4 пункту 34 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1402-V111 констатовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Так, згідно довідки Тернопільського апеляційного суду від 15 січня 2021 № 02-25/3 /2021 - Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач у період з 09.07.1973 по 20.06.1982 на посаді консультант зі статистики та спецроботи відділу юстиції; в період з 21.06.1982 року по 16.01.1985 року на посаді народного судді Тернопільського міського народного суду; з 17.01.1985 по 16.12.1986 на посаді старшого консультанта відділу юстиції з судової роботи; з 17.12.1986 по 09.02.1993 на посаді члена Тернопільського обласного суду, з 10.02.1993 по 26.08.2001 на посаді судді Тернопільського обласного суду, з 27.08.2001 по 25.11.2015 на посаді судді апеляційного суду Тернопільської області. Тривалість стажу всього становить 42 роки 04 місяці 20 днів.

Водночас, як про це зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву та підтверджується викопіюванням з електронної форми РС-право, до суддівського стажу ОСОБА_1 зараховано наступні періоди: з 21.06.1982 по 16.01.1985 період роботи народним суддею Тернопільського міського народного суду; з 17.12.1986 по 09.02.1993 період роботи членом Тернопільського обласного суду; з 10.02.1993 по 26.08.2001 період роботи суддею Тернопільського обласного суду; з 27.08.2001 по 25.11.2015 період роботи суддею апеляційного суду Тернопільської області. Таким чином, відповідач вважає, що суддівський стаж ОСОБА_1 становить 31 років 06 місяців 06 днів.

Спірні періоди на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09.07.1973 року по 20.06.1982 року та стаж роботи на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17.01.1985 року по 16.12.1986 року відповідачем в алгоритм розрахунку щомісячного грошового утримання позивача не враховані, однак, на думку суду, та з врахуванням наведених вище правових норм та обставин даної справи, підлягають до зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу стаж роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09.07.1973 року по 20.06.1982 року та стаж роботи на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17.01.1985 року по 16.12.1986 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Тернопільського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 01-17/73/2020 року з 19.02.2020 року, з врахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, на переконання суду, дії відповідача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розумінні ст. 2 КАС України є протиправними.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення. Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в порядку, передбаченому частиною третьою ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , оформленої листом від 27.04.2021 №2041-2032/Б-02/8-1900/21.

2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09.07.1973 року по 20.06.1982 року та стаж роботи на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17.01.1985 року по 16.12.1986 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням зарахованого стажу та згідно із довідкою Тернопільського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 01-17/73/2020 року з 19.02.2020 року, з врахуванням раніше виплачених сум.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., сплачений у відповідності до квитанції №43 від 20.05.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 16 липня 2021 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.