Рішення № 98488194, 21.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року Справа №480/5537/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/5537/21

за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради

до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області

про визнання рішення протиправним та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправним рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренко В.О. з винесення постанови про накладення штрафу від 08.06.2021.

2. Скасувати винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренко В.О. постанову про накладення штрафу (виконавче провадження № 65543383) від 08.06.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренко В.О. в рамках виконавчого провадження № 65543383 було винесено постанову про накладення штрафу від 08.06.2021.

Позивач вважає, що рішення державного виконавця прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, враховуючи наступне.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 по справі № 480/6916/20, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021, зобов`язано Департамент повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення статусу члена сім`ї загиблого, на яку поширюється чинність частини 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду. Судом звернуто увагу щодо наявності у департаменту в питанні розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення статусу члена сім`ї загиблого власної дискреції в порядку розгляду зазначеної заяви.

Надання судом дискреції означає, що Департамент приймає відповідне рішення з урахуванням вимог закону щодо обставин причинного зв`язку смерті з пораненням, контузією чи каліцтвом, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби.

Таким чином, Департамент не обмежений у виборі способу розгляду заяви ОСОБА_1 для прийняття рішення на підставі заяви, а відтак на виконання рішення суду в добровільному порядку Департаментом під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 було направлено запит до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо отримання інформації про повторний розгляд причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 (наявності зміни формулювання) із зазначенням результатів розгляду.

Необхідність направлення такого запиту обумовлено наявністю у Департаменту інформації про те, що наразі здійснюється судовий розгляд справи № 480/7111/20 за позовною заявою ОСОБА_1 щодо зобов`язання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про складення нового висновку про причинно-наслідковий зв`язок захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв). Тому отримання інформації від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України є необхідною умовою для визначення права особи на отримання відповідного пільгового статусу.

Крім цього, листом від 03.06.2021 Департаментом було повідомлено державного виконавця Діхтяренка В.О. про вищевикладені обставини та процедуру виконання судового рішення.

Згодом, 04.06.2021 Департаментом отримано відповідь від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, з якої вбачається, що останнім подано апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/7111/20, на теперішній час розгляд апеляційної скарги триває, після винесення рішення суду, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України повернеться до вирішення питання по суті.

Таким чином, виконання рішення суду полягає у повторному розгляді заяви ОСОБА_1 , для такого розгляду Департаментом вжито відповідних дій з отримання від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України інформації про повторний розгляд причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 (наявності зміни формулювання), а подальший розгляд заяви можливий після отримання відповіді на такий запит.

Також позивач зазначив, що Департамент 20.05.2021 направив ОСОБА_1 лист з повідомленням про те, що на виконання рішення суду від 07.04.2021 по справі № 480/6916/20, останнім повторно розглядаються документи щодо встановлення заявниці відповідного статусу.

Отже, виконання рішення суду в повному обсязі відбулося, адже вживаються заходи по повторному розгляду заяви ОСОБА_1 та прийняте відповідне рішення, розгляд якого буде продовжено після уточнення Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України причинно-наслідкового зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) ОСОБА_2 .

Позивач зауважив, що Департамент ніяким чином не може прискорити надання Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України відповідних документів, адже остання знаходиться поза межами будь-якого контролю та впливу департаменту.

Повторне уточнення причинно-наслідкового зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) ОСОБА_2 має істотне значення, адже у разі скасування судом апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/7111/20 буде доведено факт відсутності причинно-наслідкового зв`язку смерті з захистом Батьківщини, що буде мати відповідні наслідки.

Не врахування зазначеного може вплинути на безпідставне встановлення ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого, на яку поширюється чинність частини 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”, що в свою чергу безпідставно встановить для особи право на отримання відповідних пільг та гарантій з боку держави та призведе до нецільового використання бюджетних коштів, що є кримінально караним діянням, передбаченим статтею 210 Кримінального кодексу України та бюджетним правопорушенням, передбаченим статтею 116 Бюджетного кодексу України.

Враховуючи зазначене, дане питання потребує розгляду з відтермінуванням для встановлення всіх істотних фактів, що мають значення для вирішення такого питання.

Таким чином, Департаментом вжито всіх можливих дій для виконання рішення суду, оскільки його виконання передбачає певний алгоритм дій, подальше виконання можливе лише після отримання вищевказаної інформації, а тому у відповідача були відсутні підстави для накладення штрафу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження № 65543383 з виконання виконавчого листа №480/6916/20 від 17.05.2021, виданого Сумським окружним адміністративним судом про зобов`язання Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення статусу члена сім`ї загиблого, на яку поширюється чинність ч.1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

24.05.2021 державним виконавцем у відповідності до ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа. Копію постанови надіслано боржнику у відповідності до вимог ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

07.06.2021 на адресу відділу надійшло повідомлення боржника про виконання рішення суду, в якому зазначено, що рішення суду боржником не виконано.

08.06.2021 державним виконавцем на підставі ст. ст. 63. 75 ЗУ “Про виконавче провадження” винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. Копію постанови надіслано боржнику у відповідності до вимог ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” рекомендованим листом з повідомленням про вручення та встановлено новий сірок виконання до 10 робочих днів.

Не обґрунтованим є твердження позивача про безпідставність винесення постанови про накладення штрафу, оскільки статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконаним без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконання рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Боржник рішення суду не виконав у встановлений десятиденний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач зауважує, що рішення суду боржником не виконано, заяву ОСОБА_1 про встановлення статусу члена сім`ї загиблого, на яку поширюється чинність ч.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду повторно розглянуто не було.

Таким чином, при винесенні оскаржуваних постанов державний виконавець діяв відповідно до наданих йому повноважень в порядку, що визначений законом для виконання даної категорії справ, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 28-30).

Ухвалою суду від 07.07.2021 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням вимог ст. 287 КАС України та призначене судове засідання на 14.07.2021.

В судовому засіданні 14.07.2021 оголошено перерву до 21.07.2021.

Після перерви у судовому засіданні 21.07.2021 на 16.30 представники сторін у судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 17.05.2021 Сумським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №480/6916/20 від 17.05.2021 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про зобов`язання вчинити дії (а.с.32).

24.05.2021 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкрито виконавче провадження № 65543383 з виконання виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду №480/6916/20 від 17.05.2021 (а.с. 33).

08.06.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренком В.О. винесено постанову ВП № 65543383 про накладення штрафу в сумі 5100грн. (а.с. 37).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Конституцією України передбачено, шо органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з частинами 1, 2 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, – протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника – юридичну особу – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404- VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач в обґрунтування неможливості виконати рішення суду посилався, що під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 було направлено запит до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо отримання інформації про повторний розгляд причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 (наявності зміни формулювання) із зазначенням результатів розгляду.

Необхідність направлення такого запиту обумовлено наявністю у Департаменту інформації про те, що відбувається судовий розгляд справи № 480/7111/20 за позовною заявою ОСОБА_1 щодо зобов`язання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про складення нового висновку про причинно-наслідковий зв`язок захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв). Тому отримання інформації від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України є необхідною умовою для визначення права особи на отримання відповідного пільгового статусу.

04.06.2021 Департаментом отримано відповідь від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, з якої вбачається, що останнім подано апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/7111/20, на теперішній час розгляд апеляційної скарги триває, після винесення рішення суду, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України повернеться до вирішення питання по суті.

Суд погоджується із наведеними доводами позивача, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 по справі №480/6916/20 скасовано рішення Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про відмову у встановленні ОСОБА_1 статусу особи - член сім`ї загиблого, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", оформлене листом від 28.09.2020 №12.01-30/2816/09 та зобов`язано Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і встановити статус члена сім`ї загиблого та оформити відповідне посвідчення і довідку особи, на яку поширюється чинність ч.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту".

Згідно ст. 10 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII) визначено, що його дія поширюється на сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також унаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: - утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; - батьки; - один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; - діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; - діти, які мають свої сім`ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; - діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

Підставою для отримання "Посвідчення члена сім`ї загиблого" слугують положення Закону № 3551-XII.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 року № 379 визначено, що посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками № 1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом.

Процедуру надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначає Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. N 740 (далі - Порядок 740).

Відповідно до абз. 5 п. 2 Порядку 740 Статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно із п. п. 4 п. 4 Порядку 740 підставами для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, є для осіб, зазначених в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку:

свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи;

документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, або документи про безпосереднє залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Отже, підставою для отримання посвідчення відповідно до зазначеного Закону є причинний зв`язок смерті з пораненням, контузією чи каліцтвом, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків).

Так, судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі №480/7111/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії – задоволено частково. Зобов`язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 серпня 2020 року та скласти висновок про пов`язаність смерті військовослужбовця ОСОБА_2 із захистом Батьківщини (під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до Закону України “Про військову службу та військовий обов`язок” та п. 21.5 (“а”) наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 про затвердження Положення “Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України”. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Зазначене рішення суду станом на дату прийняття оскаржуваної постанови не набрало чинності.

Аналізуючи зміст судового рішення суд погоджується із доводами позивача про неможливість виконання рішення суду без отримання від Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України висновку про пов`язаність смерті військовослужбовця ОСОБА_2 із захистом Батьківщини (під час виконання обов`язків військової служби, що є предметом розгляду по справі №480/7111/20.

Отже, суд приходить, що не виконання виконавчого листа по справі №480/6916/20 від 17.05.2021 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про зобов`язання вчинити дії відбулося з незалежних від позивача підстав.

Також, суд звертає увагу, що про наведені підстави Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради повідомляв державного виконавця 03.06.2021, проте відповідач не врахував наведені обставини під час прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренко В.О. з винесення постанови про накладення штрафу від 08.06.2021 та скасування винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренко В.О. постанову про накладення штрафу (виконавче провадження № 65543383) від 08.06.2021, суд наголошує, що фактично це є одна і та ж вимога про скасування постанови державного виконавця від 08.06.2021 (виконавче провадження № 65543383), а тому належним способом захисту є саме скасування оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренко В.О. від 08.06.2021 (виконавче провадження № 65543383) про накладення штрафу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 2270,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області про визнання рішення протиправним та скасування постанови – задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренко В.О. від 08.06.2021 (виконавче провадження № 65543383) про накладення штрафу.

Стягнути на користь Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (40035, м. Суми, вул. Харківська, 35, код ЄДРПОУ 26440890) за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28, код ЄДРПОУ 4331670) судовий збір в сумі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук