Рішення № 98488127, 22.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 р. Справа № 480/2379/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.14-16) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просила:

- визнати неправомірною відмову ГУ ПФУ в Сумській області у призначенні та виплаті позивачу надбавки до основної пенсії за особливі заслуги перед Україною, викладену в листі від 21 листопада 2019 року №2043/М-11 та 19.03.2021;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити та виплатити позивачу надбавку до основної пенсії за особливі заслуги перед Україною з часу звернення позивача за призначенням надбавки.

Свої вимоги мотивувала тим, що відмова відповідача у призначенні та виплаті позивачу надбавки до основної пенсії за особливі заслуги перед Україною з тих підстав, що вона не передбачена чинним законодавством України, є неправомірною, оскільки статтею 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 визначено, що особи, які мають заслуги перед Україною мають право на пенсію за особливі заслуги перед Україною, яка є надбавкою до основної пенсії за віком/за інвалідністю, у зв`язку з втратою годувальника. При цьому, порядок встановлення громадянам пенсій за особливі заслуги перед Україною визначений Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.200 р. №1767.

Ухвалою суду від 12.04.2021 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача було подано відзив, в якому з позовними вимогами не погодився та у відзиві на позовну заяву зазначив, що встановлення до пенсії доплати за наявність у особи нагрудного знака “Відмінник народної освіти України” чи “Відмінник освіти України” чинним законодавством не передбачено. Разом з тим, згідно з Положенням про нагрудний знак "Відмінник освіти України", затвердженим колегією Міністерства освіти України від 23.04.1997 №7/7-9 особи, нагороджені знаком "Відмінник освіти України" мають право претендувати на збільшення заробітної плати, встановлення більш високої кваліфікаційної категорії або тарифного розряду, присвоєння педагогічного звання при наступній атестації.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджується копією посвідчення (а.с.5) та поясненнями представника відповідача у відзиві.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 за наказом Міністерства народної освіти УРСР №323 від 12.06.1990 нагороджено значком "Відмінник народної освіти УРСР", про що видано відповідне посвідчення за № НОМЕР_1 (а.с.4).

Позивач зверталась із заявами до ГУ ПФУ в Сумській області про нарахування та виплату їй доплати до пенсії за особливі заслуги перед Україною відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 01.06.2000, а саме за наявність у нагрудного знака “Відмінник народної освіти УРСР”, за результатами розгляду яких, листом від 21.11.2019 та в подальшому листом від 19.03.2021 було відмовлено у встановленні такої доплати, з тих підстав, що встановлення до пенсії доплати за наявність у особи нагрудного знака “Відмінник народної освіти України” чи “Відмінник освіти України” чинним законодавством не передбачено (а.с.17-18).

Позивач, не погодившись з такою відмовою, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058), відповідно до ст.6 якого непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

З посиланням на дану норму, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що має право на призначення та виплату надбавки до основної пенсії за особливі заслуги перед Україною з часу звернення позивача за призначенням такої надбавки відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", оскільки вона була нагороджена значком «Відмінник народної освіти УРСР» 12.06.1990.

Дійсно, відзнака «Відмінник народної освіти УРСР» була встановлена постановою Ради Народних Комісарів УРСР №333 від 20 лютого 1945 року "Про встановлення значка “Відмінник народної освіти УРСР”.

В новій редакції положення про значок було затверджене Постановою Ради Міністрів УРСР від 27 квітня 1956р. N472 "Про затвердження в новій редакції Положення про нагрудний значок “Відмінник народної освіти”.

Значок «Відмінник народної освіти УРСР» видавався згідно з наказами Міністерства народної освіти Української РСР, та саме відповідно до наказу Міністерства народної освіти УРСР №323 від 12.06.2020 позивач нагороджена даним значком, про що видано посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.4).

При цьому, дійсно, Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" від 1 червня 2000 року N1767-III (далі – Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною») передбачає встановлення громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності та досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров`я, фізичної культури і спорту тощо, пенсій за особливі заслуги перед Україною.

Пенсія за особливі заслуги перед Україною, за своїм змістом, виходячи із ст. 5 вказаного Закону, це надбавка до основної пенсії, що отримує людина – пенсії за віком, через інвалідність, втрату годувальника або за вислугу років.

Пунктами 1, 6 частини 1 статті 1 Закону України «Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», серед іншого, передбачено встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною, зокрема, особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "народний", особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "заслужений", почесним званням України "Мати-героїня", державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення.

Разом з тим, встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною особам, нагородженими значком "Відмінник народної освіти УРСР", що є галузевою нагородою, про що свідчить також видання таких значків за наказами Міністерства народної освіти УРСР, пунктом 6 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", не передбачено, а тому нагородження позивача значком "Відмінник народної освіти УРСР" не є підставою для призначення та виплати їй доплати до основного розміру пенсії за наявності відповідного посвідчення. Інших документів, які б підтверджували право позивача на встановлення доплати до пенсії відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" позивачем суду не надано. Також не подано доказів надання таких документів і відповідачу.

Відтак, враховуючи встановлені в судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у встановленні до пенсії доплати за наявність у позивача нагрудного значка "Відмінник народної освіти України", діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, його дії відповідають критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 22.07.2021.

Суддя І.Г. Шевченко