Рішення № 98488123, 22.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 р. Справа № 480/1160/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:

1) визнати протиправними дії відповідача в частині проведення ОСОБА_1 перерахунку з 14.08.2018 в розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення;

2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 14.08.2018 у розмірі 84% відповідних сум грошового забезпечення.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем протиправно з 14.08.2018 проведено перерахунок пенсії виходячи з 74% грошового забезпечення, без урахування додатково надбавки в 10% грошового забезпечення як особі, що брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які отримував ще з моменту призначення пенсії.

Ухвалою суду від 15.02.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача до суду було надано відзив на позовну заяву та додаткові пояснення (а.с.25-39, 45), відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з того, що пунктом «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII (з урахуванням положень чинних на момент первинного призначення пенсії) було передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше пенсії за вислугу років призначаються у розмірі: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів від повідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно з пунктом «в» ст. 13 Закону №2262-XII особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсі за вислугу років збільшувався на 10%, а віднесеним до категорій 2,3, і 4 - на 5 % відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно статті 7 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Законом України від 04.04.2006 № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» до статті 13 Закону №2262-XII були внесені зміни, якими виключено положення щодо збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10 відсотків відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 1-ї категорії.

Крім того, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII, що набрали чинності з 01.05.2014, та відповідно до яких встановлено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені до категорії 1-100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони стали або мали місце.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 45 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (далі - Закон №1058) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Представник відповідача у відзиві, з урахуванням пояснень, наголосила, що перерахунок пенсії здійснюється у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проте 14.08.2018 пенсію позивача було не перераховано, а здійснено переведення з одного виду на інший вид за заявою позивача. Таким чином, вважає, що оскільки переведення пенсії позивача з пенсії по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII ГУ ПФУ в Сумській області здійснювалося з 14.08.2018, на момент якого норма статті 13 Закону № 2262 у редакції до 04.04.2006 є нечинною, підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача у розмірі 84% грошового забезпечення відсутні.

Також у відзиві представник відповідача зауважила, що позивачем було пропущено строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 29.03.2021 у відповідача було витребувано додаткові докази у справі (а.с.41), що були надані представником ГУ ПФУ в Сумській області на виконання вимог суду (а.с.45-52).

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення (а.с.8).

З 11.10.2005 Міністерством оборони України ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон України №2262-XII). При цьому, розмір пенсії позивачу на момент її призначення 11.10.2005 склав 84% суми грошового забезпечення, виходячи з вислуги 28 років, в т.ч. надбавки у розмірі 10% як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС. Вказане підтверджується копією розрахунку на призначення пенсії (а.с.13).

З 01.01.2007 матеріали пенсійної справи позивача були передані до ГУ ПФУ в сумській області, що підтверджується копією протоколу при призначення пенсії відповідачем (а.с.12). При цьому, розмір пенсії позивачу на момент її призначення відповідачем також склав 84% суми грошового забезпечення, виходячи з вислуги 28 років (74%), та надбавки у розмірі 10% як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується копією протоколу про призначення пенсії (а.с.12).

29.03.2008 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2008 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 з визначенням основного розміру пенсії при вислузі 28 років - 74% грошового забезпечення, без врахування надбавки у розмірі 10% як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, що вбачається з копії протоколу про перерахунок пенсії (а.с.14, 36).

За заявою позивача від 24.03.2011 (а.с.47) з 01.04.2011 позивача переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII, що підтверджується протоколом про призначення пенсії від 25.03.2011 (а.с.52). У зв`язку з цим з 01.04.2011 позивачу припинено виплату пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII (а.с.35).

В подальшому, за заявою позивача від 26.07.2018 (а.с.37) з 14.08.2018 позивача переведено з пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII та призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII. При цьому, розмір пенсії позивачу на момент її призначення 14.08.2018 відповідно до Закону України №2262-XII склав 74% суми грошового забезпечення, виходячи з вислуги 28 років, без врахування надбавки у розмірі 10% як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС (а.с.11, 38).

Позивач звертався в лютому та липні 2020р. до відповідача із заявою про підстави нарахування йому пенсії, на що отримав відповіді від 26.02.2020 та від 15.07.2020, відповідно до яких ГУ ПФУ в Сумській області повідомив позивача, що при перерахунку розміру пенсії з 01.01.2008 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" та з 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" застосовано норми законодавства, чинні на час їх проведення, а саме, відсоток грошового забезпечення склав 74%, який до цього часу не змінювався.

Представник відповідача, з посиланням на постанову Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №537/2351/16-а, стверджує, що позивачем пропущено строк на звернення з даним позовом до суду, оскільки позивач про порушення свого права дізнався з листа від 26.02.2020.

Суд не може погодитись з такими доводами, оскільки, як вбачається з матеріалів справи позивач звертався в лютому з заявою про надання інформації стосовно підстав нарахування пенсії, а відповідачем як листом від 26.02.2020 так і листом від 15.07.2020 (а.с.16,31-33) надана лише інформація про підстави перерахунку пенсії з 01.01.2008 та з 01.01.2018, в той час, як предметом спору є протиправні дії відповідача щодо перерахунку пенсії з 14.08.2018. Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач після отримання таких відповідей звернувся за безоплатною вторинною правовою допомогою, та 28 липня 2020р. адвокату було надано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги позивачу. Тобто доводи представника відповідача про те, що про порушення свого права позивач дізнався саме з листа від 26.02.2020 не приймаються судом до уваги.

Також варто відмітити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 травня 2020 року у справі №815/1226/18, зроблено правовий висновок, що аналіз положень статті 46 Закону № 1058-IV, з якого також складається законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію Законом України №2262-XII, свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Відтак, доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку на звернення з даним позовом до суду суд не приймає до уваги.

В той же час, позивач не погодився з тим, що з 14.08.2018 розмір пенсії був визначений не з 84%, а з 74% сум грошового забезпечення та звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1-1 Закону України №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Порядок визначення розміру пенсії та його максимальної величини у відсотковому відношенні відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) визначено ст.13 Закону України №2262-ХІІ.

З моменту прийняття Закону України №2262-ХІІ до ст.13 неодноразово вносились зміни, зокрема щодо визначення максимального розміру пенсії, обчисленого відповідно до цієї статті.

Так, п. "а" статті 13 Закону №2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років 11.10.2005) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до п. "в" статті 13 Закону України №2262-XII (також в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років 11.10.2005) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Саме на підставі вказаної норми у зазначеній редакції позивачу вперше було призначено пенсію відповідно до Закону України №2262-XII.

Законом України " Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 N 3591-IV пункт "в" ч.1 ст.13 викладено в іншій редакції, зокрема, визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Тобто, з 29.04.2006 вказаним Законом, крім іншого, виключено положення щодо збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10 відсотків відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 1-ї категорії.

В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI пункт "в" ч.1 ст.13 доповнено та викладено у такій редакції: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Позивач не погоджується з тим, що відповідач при перерахунку пенсії з 14.08.2018 зменшив розмір його пенсії, з 84% до 74% грошового забезпечення, без урахування надбавки у розмірі 10% як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яку отримував з моменту призначення пенсії ще в жовтні 2005р. З посиланням на висновок Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, вважає такі дії протиправними, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону України №2262-XII не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

У той же час суд зазначає, що згідно з ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно статті 7 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Так, як встановлено судом та вказувалось вище, з 11.10.2005 Міністерством оборони України дійсно було призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII. Однак, за заявою позивача від 24.03.2011 (а.с.47) з 01.04.2011 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII на пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII, у зв`язку з чим з 01.04.2011 позивачу припинено виплату пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII (а.с.35).

В подальшому за заявою позивача від 26.07.2018 (а.с.37) з 14.08.2018 ОСОБА_1 переведено з пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII та призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII, положення ст.13 якого станом на 14.08.2018 вже не передбачали збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10 відсотків відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 1-ї категорії. У зв`язку з чим розмір пенсії позивачу на момент її призначення 14.08.2018 відповідно до Закону України №2262-XII без врахування надбавки у розмірі 10% як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС було визначено у розмірі 74% суми грошового забезпечення (а.с.11, 38).

Враховуючи, що позивачу було припинено виплату пенсії у зв`язку з переходом на інший вид пенсії, при поверненні з 14.08.2018 до раніше призначеної пенсії відповідно до норм Закону України №2262-XII фактично відбулося її нове призначення.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові від 09 грудня 2014 року у справі № 21-540а14 та від 29 квітня 2020 у справі №295/8892/16-а, відповідно до яких перехід на інший вид пенсії (повернення до раніше призначеної пенсії) є фактично новим призначенням пенсії.

Таким чином, 14.08.2018 при переведенні позивача з пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII на пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України №2262-XII, фактично позивачу було здійснено призначення пенсії, а не перерахунок, як вважає позивач, тому підлягають застосуванню норми Закону України №2262-XII, чинні на час звернення позивача з відповідною заявою про перехід з одного виду пенсії на інший. Відтак суд не може погодитись з доводами позивача, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, оскільки правовідносини, що були предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №240/5401/18 не є подібними до правовідносин, що є предметом розгляду даної справи.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем правомірно обраховано пенсію позивача, з урахуванням норм статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка діяла на момент призначення пенсії 14.08.2018, такі дії відповідача відповідають критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 22.07.2021.

Суддя І.Г. Шевченко