Рішення № 98488003, 21.07.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2021 року м. Рівне №460/798/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій в якому просив:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у обмеженні максимального розміру призначеної йому, пенсії з дати її призначення – 14.08.2020р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області виплачувати призначену ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області виплатити різницю між нарахованою без обмеження максимальним розміром та отриманою ОСОБА_1 пенсією за період з 14 серпня 2020 року по дату проведення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Ухвалою суду від 09 лютого 2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст.263 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 14.08.2020р. йому було призначено пенсію за вислугу років на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії було обчислено з врахуванням 27 років в пільговому обчисленні, як звільненому в запас полковнику Збройних Сил України, та він складає 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Розмір пенсії позивача з дати призначення становить 19682,40 грн.:

- 18820,64 грн. – розмір пенсії за вислугу років;

- 428,00 грн. – надбавка учаснику бойових дій;

- 40,00 грн. – цільова грошова допомога учаснику бойових дій;

- 393,76 – пенсія за особливі заслуги перед Україною;

При цьому призначена пенсія виплачується органом Пенсійного фонду із обмеженням її максимального розміру. Позивач не погоджується з такими діями управління та вважає, що наявні всі підстави для здійснення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

На адресу суду надійшов відзив, в якому ГУ ПФУ в Рівненській області позов не визнало, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Заперечення обґрунтовує тим, що частиною 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII (в редакції, що діяла у 2016 році, встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 внесено зміни у Закон України №2262-XII, а саме: у частині сьомій статті 43 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Закон України №1774-VIII від 06.12.2016 неконституційним не визнавався. Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2020 становить 1720 грн., то розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з дати призначення складає 17120 грн., і підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру у пенсійного органу відсутні. При цьому, вважає, що ГУ ПФУ в Рівненській області діяло на підставі норм чинного законодавства, а тому просить у позові відмовити повністю.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 09.02.2015р., особою, яка має особливі заслуги перед Україною, що підтверджується копією орденської книжки Серія ОК № 040160

З 14 серпня 2020р. полковнику ОСОБА_1 звільненому в запас з військової служби, з урахуванням 27 років вислуги в пільговому обчисленні, призначена пенсія у розмірі 70% сум грошового забезпечення згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" .

Загальний розмір пенсії позивача з усіма видами підвищень та надбавок склав 19682,40 грн., однак виплачувалась така (пенсія) із обмеженням максимального розміру, а саме: в сумі 17120,00 грн.

Головне управління пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 02.02.2021р. № 1700-0307-8\4051 наданим на запит адвоката, повідомив, що розмір пенсії ОСОБА_1 з дати призначення становить 19682,40 грн.:

- 18820,64 грн. – розмір пенсії за вислугу років;

- 428,00 грн. – надбавка учаснику бойових дій;

- 40,00 грн. – цільова грошова допомога учаснику бойових дій;

- 393,76 – пенсія за особливі заслуги перед Україною;

Однак, частиною 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII (в редакції, що діяла у 2016 році, встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 внесено зміни у Закон України №2262-XII, а саме: у частині сьомій статті 43 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Закон України №1774-VIII від 06.12.2016 неконституційним не визнавався. Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2020 становить 1720 грн., то розмір пенсійної виплати ОСОБА_2 з дати призначення складає 17120 грн., що є максимальною величиною пенсії, яка підлягає до виплати.

Не погоджуючись із порядком та розміром виплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій стосовно виплати призначеної пенсії у зменшеному розмірі та зобов`язання виплачувати таку без обмеження максимального розміру, суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі, - Закон № 2262-XII).

Відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із частиною другою Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У рішенні від 20.12.2016р. № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262 (Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України).

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Поміж тим, суд звертає увагу, що частина сьома статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дати прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

За таких обставин, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Відповідний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, 9 листопада 2020 року у справі №813/678/18, 09 лютого 2021 р. у справі № 1640/2500/18.

Таким чином, внесені Законом №1774-VIII зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому, ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені діями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у безпідставному обмеженні максимального розміру призначеної з 19.09.2020 позивачу пенсії.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимального розміру призначеної позивачу пенсії з 14.08.2020 є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак підлягають до задоволення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення.

Підстави для застосування судом ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у обмеженні максимального розміру призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), пенсії з дати її призначення – 14.08.2020р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області виплачувати призначену ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію без обмеження її максимальним розміром;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області виплатити різницю між нарахованою без обмеження максимальним розміром та отриманою ОСОБА_1 ((РНОКПП НОМЕР_2 ), пенсією за період з 14 серпня 2020 року по дату проведення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 21 липня 2021 року

Суддя Д.Є. Махаринець