Рішення № 98487566, 21.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8285/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Южненської міської ради Одеського району Одеської області, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Южненської міської ради Одеського району Одеської області, Міністерства соціальної політики України, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради Одеської області від 15.12.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг;

зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу ОСОБА_1 (відповідно до заяви від 03.12.2020 року).

В обґрунтування позовних вимог зазначено:

ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.09.2018 року.

Управлінням праці та соціального захисту населення Южненської міської ради з 04.09.2018 року грудня призначено щомісячну адресну допомогу на сім`ю для покриття витрат на проживання у розмірі 2884,00 грн. в місяць. 24 березня 2020 року виплата адресної допомоги була припинена, оскільки позивач є особою працездатного віку і не мала офіційного працевлаштування.

З 01.09.2020 року позивачка працевлаштувалась до Авторської школи М.П. Гузика, де працює по теперішній час, що підтверджується записами в трудовій книжці. З урахуванням зазначеного, 03.12.2020 року вона повторно звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, однак 15.12.2020 року отримала повідомлення про відмову в призначенні допомоги згідно з постановою КМУ №505 від 01.10.2014, оскільки, якщо працездатна особа не працевлаштувалась протягом двох місяців з дня призначення допомоги на проживання, її розмір на наступні два місяці зменшується на 50%, а на наступний період припиняється.

Вважаючи таку відмову неправомірною, протиправною, і такою, що порушує її законні права, у зв`язку з тим, що вказаний порядок не передбачає заборони на призначення допомоги після працевлаштування та звернення із новою заявою про призначення допомоги, позивачка звернулася до суду.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 24.05.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Міністерство соціальної політики України.

04.06.2021 року засобами електронної пошти за вхід. №ЕП/15274/21 та 08.06.2021 року засобами поштового зв`язку за вхід. №29599/21 до суду надійшов відзив Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що посилання позивача на рішення Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі №333/3750/17 є необґрунтованими, оскільки позивачем не враховано, що цей висновок стосується аналогічних правовідносин, однак які виникли у період дії іншої редакції Порядку №505, ніж та, яка діяла на дату звернення позивача до Управління - 03.12.2020.

Разом з тим, з 24.12.2019 у позивача відпала правова підстава на отримання грошової допомоги як працездатної непрацюючої особи, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому, відповідно до положень абз. 1 п. 7 Порядку №505 допомога виплачуватись у повному розмірі на всіх членів сім`ї протягом двох місяців (січень, лютий 2020 року).

Для набуття права на поновлення виплати грошової допомоги позивач відповідно до приписів абзацу 8 п. 12 Порядку № 505 повинна була протягом місяця з місяця припинення її виплати повідомити Управління про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги. Тобто для того, щоб набути право на поновлення виплати, позивач мала працевлаштуватися протягом квітня 2020 року. Однак, фактично вона працевлаштувалася до комунального закладу «Южненська авторська М.П. Гузика експериментальна спеціалізована школа-комплекс І-ІІІ ступенів Южненської міської ради Одеської області» з 01 вересня 2020 року, тобто через 5 місяців після припинення виплати їй допомоги, що підтверджується довідкою роботодавця від 17.09.2020 № 25 (копія додасться). Зазначену довідку позивачем було надано Управлінню 23.09.2020 (вхідний № 17-06/1186).

Інформація щодо перебування позивача у період з січня по серпень 2020 року на обліку у центрі зайнятості як безробітна, в Управлінні відсутня.

03 грудня 2020 року позивач звернулася до Управління з заявою, у якій просила (цитата з заяви позивача від 03.12.2020, копія якої додається):

«...востановити виплати ВПО ОСОБА_1 , за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .».

Зазначена заява подана без дотримання вимог, встановлених п. 5 Порядку №505 для подання заяви для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк. Тому, зазначена заява фактично є зверненням позивача до Управління в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Отже, твердження позивача про те, що вона 03.12.2020 повторно звернулась до Управління з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання (абз. 6 стор. 1 позовної заяви), не відповідає фактичним обставинам справи.

14.07.2021 року засобами поштового зв`язку за вхід. №37409/21 до суду надійшов відзив Міністерства соціальної політики України на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до абзацу десятого пункту 3 Порядку особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Відповідно до пункту 7 Порядку, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю І групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.

Виходячи з наведених норм, Позивачем не доведено жодного факту порушення його прав з боку Мінсоцполітики.

Вимоги позовної заяви грунтуються на припущеннях, формальних висновках та перекручених фактах.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що Мінсоцполітики не порушувало прав позивача та діяло у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.09.2018 року.

11.11.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Луганській області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 935, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.11.2016 року.

Від попереднього шлюбу у позивача є син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Від сумісного шлюбу з теперішнім чоловіком народився син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до заяв позивача за рішеннями комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, їй як уповноваженому члену сім`ї:

призначено щомісячну адресну допомогу на сім`ю з чотирьох ВПО у розмірі 2884,0 грн., щомісячно, на період з 04.09.2018 по 03.03.2019 (в т.ч. числі її розмір допомоги на місяць - 442,0 грн.. правова підстава працездатної непрацюючої особи - громадянка, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку);

продовжено призначення щомісячної адресної допомоги у розмірі 2884,0 грн. щомісячно, на період з 25.03.2019 по 24.09.2019;

продовжено призначення щомісячної адресної допомоги у розмірі 2884,0 грн. щомісячно , на період з 25.09.2019 по 24.03.2020.

З 24.12.2019 у позивача відпала правова підстава на отримання грошової допомоги як працездатної непрацюючої особи, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому, відповідно до положень абз. 1 п. 7 Порядку № 505 допомога виплачуватись у повному розмірі на всіх членів сім`ї протягом двох місяців (січень, лютий 2020 року).

З 1 по 24 березня 2020 року з урахуванням шестимісячного строку призначення розмір допомоги позивачеві був зменшений на 50 відсотків і на сім`ю складав 2663 грн.

За заявою позивача від 16 березня 2020 року за рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, як уповноваженому члену сім`ї, продовжено призначення щомісячної адресної допомоги на чоловіка та двох дітей з 25.03.2020 по 24.09.2020 у розмірі 2442,0 грн. на місць. З 25.09.2020 по теперішній час.

З 01.09.2020 року позивач працевлаштувалась до Авторської школи М.П. Гузика, де працює по теперішній час, що підтверджується записами в трудовій книжці.

03.12.2020 року позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про поновлення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання.

Листом від 15.12.2020 року №18-08/3006 позивачу відмовлено в призначенні допомоги згідно з постановою КМУ №505 від 01.10.2014, оскільки, якщо працездатна особа не працевлаштувалась протягом двох місяців з дня призначення допомоги на проживання, її розмір на наступні два місяці зменшується на 50%, а на наступний період припиняється.

Згідно з рішенням Южненської міської ради від 25.02.2021 № 165-VIII Управління праці та соціального захисту населення ІОжненської міської ради Одеської області -відповідач у справі № 420/8285/21 - перейменоване в Управління соціальної політики Южненської міської ради Одеського району Одеської області.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року (далі - Порядок № 505).

Згідно з п. 1 постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року № 505, внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг установлена щомісячна адресна допомога.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з абз. 1, 8, 9 п. 3 Порядку № 505, грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Відповідно до абз. 10 п. 3 Порядку № 505, особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Згідно з п. 5 Порядку № 505, для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку. У заяві зазначаються певні відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги, зокрема місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює. До заяви додається, зокрема копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Порядком № 505 передбачено право особи, як внутрішньо переміщеної особи, яка перебуває на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати допомогу на себе та членів сім`ї, з дня звернення з заявою за її призначенням.

Відповідно до п. 6 Порядку № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Грошова допомога не призначається на члена сім`ї: який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення; який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю; який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Вищенаведеним пунктом встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні допомоги, серед яких відсутня така підстава, як звернення особи за призначенням грошової допомоги після припинення її виплати даній особі відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку № 505, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

У разі звільнення та подальшого не працевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Згідно з п. 12 цього Порядку, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.

Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Відповідач, відмовляючи у призначенні допомоги, виходив з такого тлумачення абз. 10 п. 3 Порядку № 505, що особа, якій виплату грошової допомоги припинено відповідно до пункту 7, назавжди втрачає право на отримання такої допомоги.

Таке посилання відповідача є помилковим, оскільки з системного аналізу положень Порядку № 505 вбачається, що абз. 10 п. 3 пунктом визначена заборона у призначенні допомоги саме працездатній особі, яка після перебування у статусі безробітного в подальшому не була працевлаштована.

До внесення змін до цього абзацу постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 689 вказаний абзац мав наступну редакцію: «Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається».

Після внесених цією постановою змін та набуття ними чинності з 16.09.2017 року з абз. 10 п. 3 Порядку № 505 виключено словосполучення «наступний строк». Логічним є висновок, що внесення цих змін спрямовано на усунення двоякого тлумачення цієї норми, якою раніше фактично не допускалось повторне призначення допомоги особам на наступний строк після припинення, також у разі якщо вони працевлаштувались.

Отже, допомога не призначається тільки тим особам, які продовжують бути не працевлаштованими після припинення ним виплати з підстав, визначених п. 7 Порядку № 505. У разі ж, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5-7, 12 Порядку № 505, зазначена особа набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Суд встановив, що з 01.09.2020 року позивач працевлаштувалась до Авторської школи М.П. Гузика, де працює по теперішній час, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Таким чином, враховуючи, що на момент звернення до відповідача із заявою від 03.12.2020 року позивач була працевлаштована, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Також, суд зазначає, що Порядок № 505 не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 333/3750/17 та від 05.06.2018 року у справі №738/2163/16-а.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вже було зазначено, Порядком № 505 передбачено право особи, як внутрішньо переміщеної особи, яка перебуває на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати допомогу на себе та членів сім`ї, саме з дня звернення із заявою за її призначенням.

Тому суд доходить висновку, що позовні вимоги мають бути задоволені саме з дати звернення позивача із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг № 143.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки відповідачем протиправно відмовлено в призначенні грошової допомоги, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими та належать задоволенню шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради Одеської області від 15.12.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг.

Разом з цим, Постановою КМУ від 16 грудня 2020 р. №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» внесено зміни до деяких постанов Уряду.

КМУ затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до постанов Кабінету Міністрів України відповідні зміни.

У Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596

4) абзац четвертий пункту 13 замінити абзацами такого змісту:

«Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України та Мінсоцполітики».

5) пункти 14 і 15 викласти в такій редакції:

« 14. На підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.

Під час централізованого перерахування Мінсоцполітики перераховує необхідні для виплати грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів кошти уповноваженим банкам за списками органів соціального захисту населення.

Для забезпечення своєчасної виплати пенсій та грошової допомоги кошти перераховуються не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати.»

Відповідно до абз. 4 пункту 8 Порядку №505, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій подають до Мінсоцполітики узагальнену заявку в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Пунктом 9 Порядку №505 Мінсоцполітики після надходження зазначених у пункті 8 цього Порядку заявок про потребу в коштах на виплату грошової допомоги та коштів державного бюджету не пізніше трьох робочих днів перераховує відповідні кошти структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій протягом двох днів перераховують кошти на рахунки уповноважених органів.

Грошова допомога перераховується уповноваженими органами на рахунки відповідних установ уповноваженого банку або структурних підрозділів АТ "Укрпошта". Установи уповноваженого банку протягом одного робочого дня після надходження коштів на зазначені рахунки перераховують такі кошти на банківські (поточні) рахунки відповідних уповноважених представників сім`ї.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що право має бути захищено у такий спосіб, що відповідає змісту права, зокрема в постанові від 01.10.2019 р. у справі №910/3907/18.

Поновлення прав Позивача буде ефективним виключно у разі вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій.

Отже, вчинити певні дії в інтересах Позивача, зокрема щодо виплати разової грошової допомоги, наразі може Міністерство соціальної політики України.

З цього приводу Верховний Суд визначив правомірним застосування адміністративного правонаступництва, яке полягає в повній або частковій передачі адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень іншому внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17). від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 11.10.2019 р. у справі № 812/1408/16).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання перераховувати відповідні кошти для забезпечення виплати щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1 (відповідно до заяви від 03.12.2020 року), слід звернути до Міністерства соціальної політики України.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно з рішенням Южненської міської ради від 25.02.2021 № 165-VIII Управління праці та соціального захисту населення ІОжненської міської ради Одеської області - відповідач у справі № 420/8285/21 - перейменоване в Управління соціальної політики Южненської міської ради Одеського району Одеської області без зміни коду ЄДРПОУ та інших відомостей про орган.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у загальній сумі 908,00 грн., сплачені згідно квитанції №ПН1635 від 01.04.2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної політики Южненської міської ради Одеського району Одеської області.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 242-246, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШІВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Южненської міської ради Одеського району Одеської області, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Южненської міської ради Одеської області (ЄДРПОУ 22492021) від 15.12.2020 року про відмову ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_2 ) у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг.

Зобов`язати Управління соціальної політики Южненської міської ради Одеського району Одеської області призначити щомісячну адресну допомогу ОСОБА_1 (відповідно до заяви від 03.12.2020 року).

Зобов`язати Міністерство соціальної політики України перераховувати відповідні кошти для забезпечення виплати щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1 (відповідно до заяви від 03.12.2020 року).

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціальної політики Южненської міської ради Одеського району Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , телефон: НОМЕР_3 )

Управління соціальної політики Южненської міської ради Одеського району Одеської області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, телефон: (048) 728 29 90, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)

Міністерство соціальної політики України (адреса: 01601, м. Київ-14, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866, електронна пошта: info@mlsp.gov.ua).

Головуючий суддя Н.В. Потоцька