Рішення № 98487384, 22.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2021 р. № 400/3510/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Міністерства юстиції України, вул. Архітектора Городецького, 13,Київ 1,01001, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, вул. Архітектора Городецького, 13,Київ 1,01001, про:визнання протиправними та скасування рішення, оформленого протоколом від 20.11.2020 № 45 і наказу від 08.12.2020 № 4244/5,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України з вимогами: визнати протиправним та скасувати оформлене протоколом №45 від 20.11.2020 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині притягнення приватного виконавця виконавчого органу Миколаївської області ОСОБА_1 (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0023, виданого 01.06.2017 Міністерством юстиції України, РНОКПП НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності за результатом розгляду подання про притягнення до дисціплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №62168063 та застосування до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_1 стягнення у вигляді догани; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4244/5 від 08.12.2020 «Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_1 (здійснює діяльність приватного виконавця на підставі посвідчення №0023, виданого 01.06.2017 Міністерством юстиції України, РНОКПП НОМЕР_1 ) дисциплінарного стягнення» у вигляді догани.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що по-перше, відповідачі взагалі не уповноважені розглядати скарги учасників виконавчого провадження стосовно процесуальних дій, рішень (бездіяльності) приватного виконавця. Конституцією України та відповідними законами чітко встановлено, що контроль за процесуальними діями приватного виконавця покладено на суд. По-друге, відповідачем обрано стягнення не пропорційне інкримінованому порушенню. По-третє, в діях позивача взагалі відсутній склад правопорушення. Проникнення до житла боржника ОСОБА_2 здійснювалося на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.07.2020. Під час виконавчих дій, було встановлені нові дані, що боржниця не проживає в цьому будинку, продала його іншій особі, а сама виїхала проживати за кордон. Новий власник самостійно відкрив двері і ворота будинку та надав доступ до перевірки будинку. Будинок знаходиться в непридатному для проживання стані. Відсутні оздоблювальні роботи по стінам, стелі, підлозі, відсутнє світло, газ, опалення, водопостачання, відсутні меблі та речі побутового вжитку, відсутні ознаки будь-якого проживання людей. Зазначені обставини зафіксовані в присутності понятих. Тобто, боржник ОСОБА_2 не використовувала будинок за адресою АДРЕСА_2 , як місце постійного проживання з 2016 року, а тому вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на зазначений об`єкт нерухомого майна не розповсюджується. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження міститься особиста заява ОСОБА_2 про те, що вона просить приватного виконавця звернути стягнення на будинок за адресою АДРЕСА_2 , в якому вона не проживає з 2017 року. Відомостями Прикордонної служби України, підтверджено, що боржниця з 2016 виїхала за кордон, також ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» та АТ «Миколаївгаз» повідомили, що газопостачання припинено, а електрика відсутня.

Відповідач Міністерство юстиції України, позов не визнав, надіслав відзив в якому просив в задоволенні позову відмовити. Комісією розглянуто подання у відповідності до вимог чинного законодавства України. Право здійснювати перевірки та накладати дисциплінарні стягнення передбачено Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідач повідомив, що перевіркою встановлено порушення приватним виконавцем вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки 31.08.2020 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду задоволено позов боржниці ОСОБА_2 , якою постанови приватного виконавця ОСОБА_1 про опис та арешт будинку визнанні протиправними та скасовані. Рішення суду вмотивовано тим, що на будинок розповсюджується мораторій. Незважаючи на це, позивач 17.08.2020 повторно наклав арешт на цей будинок.

В судовому засіданні 06.07.2021 позивача та представник відповідача підтримали свої позиції викладені у процесуальних заявах по суті справи.

Позивач наголошував, що у цьому випадку не було повторного накладення арешту, оскільки 17.08.2020 були виявлені нові обставини, що зазначений будинок не придатний для проживання, а тому на нього не можу бути розповсюджений мораторій. Тобто, на 17.08.2020 існувала інша ситуація, відмінна від попереднього арешту майна 30.06.2020, що було предметом розгляду по справі №400/2940/20.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 22.07.2020 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 має посвідчення приватного виконавця, з 29.08.2017 внесений до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

З травня 2020 в провадженні приватного виконавця ОСОБА_1 перебувало зведене виконавче провадження №6216803, яке складалось з: 1) примусового виконання виконавчого листа №2-4034 від 18.04.2012 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитом в загальній суму 589516,51 гривень; 2) примусового виконання виконавчого листа №2-4034 від 18.04.2012 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судових витрат в загальній суму 910 гривень; 3) примусового виконання виконавчого листа №489/5995/17 від 07.06.2019 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 266875 гривень.

30.06.2020 приватним виконавцем ОСОБА_1 проведено опис та арешт житлового будинку, загальною площею 113,0 кв.м., житловою площею 64,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 .

01.07.2020 приватним виконавцем ОСОБА_1 винесено постанову про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні, якою залучено ФОП ОСОБА_6 для проведення аерофотозйомки предмета опису, а саме: житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 .

13.07.2020 приватним виконавцем ОСОБА_1 винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

14.07.2020 Ленінським районним судом м. Миколаєва задоволено подання приватного виконавця ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника, надано дозвіл приватному виконавцю на примусово проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

23.07.2020 Миколаївським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі №400/2940/21 за позовом ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанов приватного виконавця ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №62168063 від 30.06.2020, від 01.07.2020 та від 13.07.2020 ВП №62168063.

23.07.2020 ухвалою МОАС, задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, заборонено приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове відчуження без згоди власника нерухомого житлового майна, належного на праві власності ОСОБА_2 , а саме: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонено Державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове відчуження без згоди власника нерухомого житлового майна, належного на праві власності ОСОБА_2 , а саме: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

31.07.2020 рішенням МОАС у справі №400/2940/20 задоволено позов ОСОБА_2 , визнано протиправними та скасовані постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_1 про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесену 30.06.2020 у зведеному виконавчому провадженні № 62168063, про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні, винесену 01.07.2020 у зведеному виконавчому провадження № 62168063, про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, винесену 13.07.2020 у зведеному виконавчому провадженні № 62168063.

Зазначене рішення суду вмотивовано тим, що оскільки будинок (предмет іпотеки) використовується як місце постійного проживання ОСОБА_2 , у власності позивача не знаходиться інше нерухоме житлове майно; площа будинку не перевищує 250 кв. метрів, то він не може бути примусово стягнутий, в силу мораторію встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Зазначене рішення суду сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 11.08.2020.

17.08.2020 приватним виконавцем ОСОБА_1 винесено нову постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на житловий будинок ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

03.09.2020 приватним виконавцем ОСОБА_1 винесено нову постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

10.09.2020 приватним виконавцем ОСОБА_1 винесено постанову про призначення спеціаліста для участі у зведеному виконавчому провадженні.

18.09.2020 судом у справі №400/2940/20 скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2020.

28.09.2020 ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва задоволено скаргу ОСОБА_2 , визнано неправомірними та скасовано постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_1 від 17.08.2020 про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні №62168063, від 31.08.2020 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, від 03.09.2020 про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні, з метою проведення аерофотозйомки предмета опису; від 10.09.2020 про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні, з метою монтажу системи охоронної сигналізації спірного будинку; від 10.09.2020 про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні, а саме призначення Приватного підприємства «СОВА-1» з метою проведення комплексу заходів по забезпеченню охорони арештованого та описаного спірного будинку.

Ленінський районний суд м. Миколаєва, також дійшов висновку, що вказаний будинок підпадає за ознаками передбаченими Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» під дію цього мораторію.

17.11.2020 постановою Миколаївського апеляційного суду хвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.09.2020 змінено, виклавши мотивувальну частину з обґрунтуванням та висновками у редакції цієї постанови.

В іншій частині зазначену ухвалу залишити без змін.

Суд апеляційний інстанції погодився з рішенням суду про протиправність та необхідність скасування постанов приватного виконавця ОСОБА_1, але з тих підстав, що при винесенні постанов, що оскаржуються, виконавець не врахував тих обставин, що відповідно до рішення суду обов`язок виконання цього рішення визначено у солідарному порядку, а відтак такий обов`язок має ще один боржник, який і виконав боргові зобов`язання протягом 2018-2019 років. Зазначених обставин виконавець не з`ясував, та через 7 років з дати видачі виконавчого листа здійснив опис та арешт іпотечного майна з метою стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, які вже були виконані. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92944164).

27.08.2020, 11.09.2020 та 16.09.2020 ОСОБА_2 звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргами на дії приватного виконавця ОСОБА_1

08.09.2020 та 17.09.2020 Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав доручення Управлінню забезпечення примусового виконання рішення у Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерство юстиції (м. Суми).

05.10.2020 заступником начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерство юстиції (м. Суми) проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_1

Під час перевірки, від приватного виконавця витребувані пояснення, а також досліджено відомості автоматизованої системи виконавчого провадження.

За результатами перевірки, зроблено висновок про порушення приватним виконавцем вимог ст.129-1 Конституції України, п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», п.п.1 п.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

13.11.2020 директором Департаменту державної виконавчої служби внесено до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності виконавця виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_1

20.11.2020 Дисциплінарна комісія приватних виконавців, розглянув подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, дійшла висновку, що приватним виконавцем ОСОБА_1 порушено вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, та задовольнила подання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

08.12.2020 наказом Міністерства юстиції України №4244/5 «Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» уведено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.11.2020, оформлене протоколом №45, про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_1 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.38 Закону, підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; 2) порушення правил професійної етики приватного виконавця; 3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 4) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України.

Відповідно до ст.40 Закону, дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.

Відповідно до ст.41 Закону, рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що прийняттю рішення про накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення передує проведення заходів контролю у вигляді, зокрема позапланової перевірки, за результатами якої Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності з урахуванням довідки та пояснень приватного виконавця.

При цьому однією з підстав для проведення позапланової перевірки є письмове звернення учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.

Слід зазначити, що під час проведення позапланових перевірок з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких слугувала підставою для здійснення таких перевірок.

У справі, що розглядається, підставою для проведення позапланової перевірки позивача слугувала скарга представника ОСОБА_2 , яка є боржником у виконавчому провадженні №62168063.

Системний аналіз статей 38, 40, 41 Закону № 1403-VIII дає підстави для висновку, що приватний виконавець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яким вважається невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків, у тому числі за вчинення процесуальних дій під час виконавчого провадження. На це зокрема вказує ч. 2 ст.40 Закону, яка допускає одночасно оскарження процесуальних дій виконавця як в судовому порядку, так і розгляд питання про правомірність дій приватного виконавця під час дисциплінарного провадження.

Тому аргумент позивача про те, що відповідачі взагалі були позбавлені повноважень накладати на нього дисциплінарне стягнення за вчинення процесуальних дій у межах виконавчого провадження, суд відкидає, як безпідставний.

З приводу іншого щодо проходження процедури накладення дисциплінарного стягнення, суд також не вбачає процесуальних порушень.

Накладенню стягнення передувала перевірка. Під час перевірки, приватний виконавець мав надав пояснення, тобто його право бути вислуханим під час прийняття рішення, було забезпечено. Рішення про застосування стягнення прийнято компетентним повноважним органом, у присутності самого позивача.

Процедурних порушень судом не встановлено.

Щодо наявності складу правопорушень.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічна норма передбачена ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Шмалько проти України», право на справедливий судовий розгляд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося.

У цьому випадку, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2020, визнано протиправним дії приватного виконавця ОСОБА_1 про звернення стягнення на будинок за адресою АДРЕСА_2 , оскільки зазначений будинок підпадає під критерії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та скасовані відповідні постанови спрямовані на стягнення цього будинку.

Але, позивач проігнорував зазначене рішення суду, та з 17.08.2020 почав вчиняти повторні дії щодо звернення стягнення на цей будинок, здійснивши його опис та арешт.

Щодо аргументу позивача, що 17.08.2020 він встановив нові обставини, які суттєво відрізняють ситуація накладення арешту на будинок 30.06.2020 (що була предметом розгляду по справі №400/2940/20), а саме не проживання боржниці у будинку та непридатність будинку до проживання, то суд з цього приводу наголошує наступне.

Стан будинку та реальність проживання боржниці у ньому, це не є новими обставинами, які спростовують рішення суду від 31.07.2020. Зазначені обставини існували і під час розгляду судом справи №400/2940/20, а тому необхідно розуміти, що рішення по цій справі про відповідність будинку боржниці критеріям мораторію прийнято з урахуванням у тому числі і цих факторів. При цьому, якщо приватний виконавець як сторона по справі іншої думки, він мав можливість надавати суди свої контраргументи, або довести правоту власної позиції під час апеляційного оскарження.

Жодних змін з будинком та боржницею, в період між 31.07.2020 по 17.08.2020, які б виключали критерії за яких судом визнано, що розповсюдження на них мораторію не відбулося (наприклад придбання боржником іншого житла).

Тому, факт проживання чи не проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , а також придатність будівлі до проживання, аж ніяк не є новою обставиною.

Взагалі, відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», мораторій розповсюджується у тому числі і на об`єкти незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна. Тому апелювання приватного виконавця саме до неможливості проживання боржницею у цьому будинку, оскільки в ньому не завершені будівельні роботи, є недоречними.

До речі, відповідність зазначеного будинку критеріям мораторію станом на 17.08.2020 в подальшому підтвердив і Ленінський районний суд м. Миколаєва в ухвалі від 28.09.2020.

Взагалі, 17.08.2020 приватний виконавець здійснив примусове проникнення до житла на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва, яку він отримав ще 14.07.2020. Тобто, не лише до рішення МОАС у справі №400/2940/21, а й взагалі до відкриття провадження у цій справі.

Це свідчить, що 17.08.2020 під час повторного накладення арешту на будинок боржниці, приватний виконавець не встановлював нові обставини, а ігноруючи рішення суду у справі №400/2940/21 від 31.07.2020, продовжував свої дії, щодо звернення стягнення на будинок АДРЕСА_2 .

За таких обставин, суд погоджується з висновками відповідачів про невиконання приватним виконавцем рішення МОАС від 31.07.2020 у справі №400/2940/20, та повторного звернення стягнення на майно, мораторій на стягнення встановлений Законом, що підтверджено рішенням судом, яке набрало законної сили.

Зазначені дії, можливо кваліфікувати, як неналежне виконання своїх обов`язків (п.4 ч.2 ст.38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення позову, суд не вбачає.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13,Київ 1,01001 00015622) Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13,Київ 1,01001 00015622) відмовити.

2.Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко