Рішення № 98487304, 21.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року справа №380/7417/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2595 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини А2595 (місцезнаходження: 80603, Львівська область, м.Броди, вул.Храпая, 1, код ЄДРПОУ 07966906) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 05.05.2021 суд роз`єднав позовні вимоги у справі №380/7222/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2595 в самостійні провадження, в провадженні цієї справи будуть розглядатися такі позовні вимоги:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2595 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксована сума індексації) за період з 01.03.2018 до 10.02.2021;

-зобов`язати Військову частину А2595 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період з 01.03.2018 до 10.02.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що проходив військову службу в Збройних Силах України, наказом командира 16 окремої бригади армійської авіації (по особовому складу) №5-РС від 08.02.2021 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; відповідно до наказу командира військової частини А2595 №26 від 10.02.2021 позивач з 10.02.2021 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Позивач вказує, що станом на день виключення його із списків особового складу військової частини з ним не було проведено усіх розрахунків щодо нараховування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, що була гарантована чинним законодавством, а також щодо ненарахування та невиплати різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксована сума індексації) за період з 01.03.2018 до 10.02.2021. Вказує, що саме січень 2008 року та березень 2018 року є базовими місяцями для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Ухвалою від 05.05.2021 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, позов не визнає, просить суд відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що вимога про встановлення базового місяця є передчасною, окрім того визначення базового місяця є дискреційним повноваженням відповідача. Вказує, що саме січень 2016 року, березень 2018 є базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення. Окрім того, нарахування і виплата на різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року належить до компетенції відповідача. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому вказує, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України, у Військовій частині А 2595.

Впродовж січня 2016 року – лютого 2018 року ОСОБА_1 не нараховувалася у не виплачувалася індексація грошового забезпечення з причини відсутності фінансування на цю виплату від Міністерства оборони України.

Наказом командира 16 окремої бригади армійської авіації (по особовому складу) №5-РС від 08.12.2021 позивач звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту; на підставі наказу командира ВЧ А2595 №26 від 10.02.2021 ОСОБА_1 з 10.02.2021 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

При виключенні зі списків військової частини (10.02.2021) відповідач не нарахував ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення.

ОСОБА_1 звернувся до ВЧ А2595 із заявою, серед іншого просив вирішити питання щодо виплати індексації грошового забезпечення за період проходження ним служби.

Листом №95/465 від 20.04.2021 ВЧ А2595 надала заявнику відповідь на його звернення, зазначивши, що для виплати індексації в січні 2016-лютому 2018 рр. фінансового ресурсу в Міністерстві оборони не було, у зв`язку з цим фінансування виплат не здійснювалось.

Вважаючи протиправними бездіяльність військової частини А2595 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року, бездіяльність військової частини А2595 щодо ненарахування та невиплати різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксована сума індексації) за період з 01.03.2018 до 10.02.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням від 05.07.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини А2595 (місцезнаходження: 80603, Львівська область, м.Броди, вул.Храпая, 1, код ЄДРПОУ 07966906) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А2595 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов`язано Військову частину А2595 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини А2595 щодо ненарахування та невиплати позивачу різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксована сума індексації) за період з 01.03.2018 до 10.02.2021; зобов`язання військову частину А2595 нарахувати і виплатити на користь позивача різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період з 01.03.2018 до 10.02.2021, суд зазначає наступне.

Згідно з довідки Військової частини А2595 за період з березня 2018 року по лютий 2021 рок позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення на загальну суму 5103,54грн.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Пунктом четвертим цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Зазначена постанова набрала чинності з 01.03.2018.

Відтак, березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача. Вказана обставина сторонами у справі не заперечується.

Згідно із абзацом другим пункту п`ятого Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018року по грудень 2018року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Однак, на переконання суду, у межах спірних правовідносин відповідач безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.

Як наслідок, не перевіривши наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та, не встановивши факту перевищення розміру підвищення грошового доходу позивача суми індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, відповідач не міг встановити право позивача на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078.

За таких обставин суд ставить під сумнів правильність визначення відповідачем нарахованих позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 10.02.2021.

При цьому, оскільки обов`язок визначення наявності у позивача права на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 покладений на відповідача, то у межах спірних правовідносин суд лише констатує ту обставину, що відповідач, за відсутності для цього правових підстав, передбачених законом, не перевірив наявність у позивача права на отримання зазначеної вище суми індексації за період

Оскільки відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 10.02.2021, однак, як встановлено судом, не у належний спосіб, то у цьому випадку мають місце протиправні дії відповідача, а не бездіяльність, як визначає позивач.

Встановивши, що у межах спірних правовідносин відповідач не вирішував питання про наявність у позивача права на виплату визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 за період з 01.03.2018 до 10.02.2021, суд доходить висновку про передчасність позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 10.02.2021 з врахуванням фіксованої суми індексації.

Так, саме на виконання цього рішення суду відповідач зобов`язаний виправити допущені ним порушення вимог Порядку № 1078 та перевірити наявність у позивача права на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) за період з 01.03.2018 до 10.02.2021 та у разі наявності у нього такого права, визначити її суму та здійснити виплату.

Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії військової частини А2595 щодо неналежного нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 10.02.2021, зобов`язати військову частину А2595 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за з 01.03.2018 до 10.02.2021 відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Закріплений у ч. 1ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого:

відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат за нормами статті 132 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Ухвалою №380/7222/21 від 05.05.2021 суд роз`єднав позовні вимогі. Тому в цій справі суд вирішує питання щодо розподілу половини з цих витрат, 1000 грн., а решта 1000 грн. в судовій справі.

Позивач надав суду такі докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.: договір про надання правової допомоги №30/21 від 13.04.2021, замовлення №1 про надання правової допомоги від 13.04.2021, квитанція №ПН2475676 від 13.04.2021, ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Львівському окружному адміністративному суді на підставі зазначеного договору адвокатом Ліпенко Ю.К., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 серія ЛВ №001518 від 12.06.2019 (а.с. 27-34).

Відповідач, ВЧ 2595, вважає розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката (2000 грн.) неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, зокрема, зазначає, що справа розглядається в порядку спрощеного провадження, як незначної складної та типова.

Оцінюючи клопотання позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить із таких міркувань:

приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд проаналізував звіт адвоката (замовлення про надання правової допомоги) про час, оплачений позивачем (ознайомлення із документами Клієнта, аналіз та моніторинг актуальної судової практики в аналогічних спорах – 1 год., підготовка та подання до суду позовної заяви про зобов`язання військової частини на рахувати і виплатити Клієнту індексацію грошового забезпечення 4 год.) та вартість послуг адвоката (одна година - 400 грн.).

Оцінюючи характер наданої адвокатом Ліпенко Ю.К. правової допомоги відповідно до згаданого замовлення про надання правової допомоги суд враховує, що ця справа є незначної складності. Суд вважає, що таку послугу як «подання позовної заяви до суду» взагалі не можна вважати витратами на правничу допомогу. З огляду на це суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є завищеним. Позивач вільний у виборі представника та у визначенні за домовленістю розміру його гонорару, проте такий вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для відповідача. Окрім того, в цій справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, тому понесені позивачем витрати повинні стягуватися за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог. Підсумовуючи свої міркування з цього приводу суд вважає справедливим розміром відшкодування позивачу судових витрат у сумі 454 грн. – тобто в розмірі половини суми судового збору, що підлягає сплаті за розгляд адміністративним судом позовних вимог фізичної особи немайнового характеру.

Судовий збір, відповідно до ст.139 КАС України, не розподіляється.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини А2595 (місцезнаходження: 80603, Львівська область, м.Броди, вул.Храпая, 1, код ЄДРПОУ 07966906) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А2595 щодо неналежного нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 10.02.2021.

Зобов`язати військову частину А2595 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 10.02.2021відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А2595 (місцезнаходження: 80603, Львівська область, м.Броди, вул.Храпая, 1, код ЄДРПОУ 07966906) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.