Ухвала суду № 98487281, 15.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9675/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

15 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О., за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача Арутюнової Н.Ф., представника відповідача Мот І.Я., представників третьої особи Рабінович Н.І., Рабінович М.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом та його поновлення та заяви представника відповідача та представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Комбікормовий завод” про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Комбікормовий завод”, в просить суд : визнати протиправним та скасувати рішення Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області №1662 від 18.12.2019.

Ухвалою суду від 04.11.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником третьої особи через канцелярію суду за вхідним №65324 від 07.12.2020 року подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

08 грудня 2020 року ухвалою суду клопотання представника третьої особи про розгляд справи в загальному провадженні задоволено і постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07 грудня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Комбікормовий завод” подано заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з недотриманням позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду.

15 березня 2021 року Щирецькою селищною радою Пустомитівського районну Львівської області подано заяву про залишення позову без розгляду.

Як підставу для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду відповідач та третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю “Комбікормовий завод” посилаються на те, що позивачка пропустила встановлений ст. 122 КАС України строк на звернення із позовом до адміністративного суду, який становить шість місяців.

У своїх як письмових, так і наданих суду під час підготовчого судового засідання поясненнях представник Щирецької селищної ради зазначив, що позивачка мала можливість дізнатися про оскаржуване рішення значно раніше, аніж у квітні місяці 2020 року через розміщене Щирецькою селищною радою у часописі “Голос Народу” під № 2 від 11.01.2020 року оголошення про проведення громадських слухань щодо обговорення рішення № 1662 від 18.12.2019 року. В обгрунтування наведеної підстави представник відповідача зазначив, що у зв`язку із розміщенням вказаного оголошення 30 січня 2020 року від ФОП ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради під вх. № 74 надійшли пропозиції та зауваження щодо детального плану території виробничо-комунальної зони по АДРЕСА_1 , а тому від 30 січня 2020 року слід відраховувати строк для звернення із позовом до адміністративного суду.

У свою чергу, на підтримання поданої заяви про залишення позову без розгляду представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Комбікормовий завод” зазначили, що шестимісячний строк у даному випадку має відраховуватися із моменту, коли позивач могла дізнатися про оскаржуване рішення, а саме з 15.01.2020 року, тобто з дня офіційного оприлюднення Щирецькою селищною радою на офіційному веб-сайті порядку денного ХХХІ позачергової сесії VII демократичного скликання, оскільки такий під порядковим номером 19 містив питання “Про розгляд заяви директора ТзОВ “Комбікормовий завод” ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення містобудівної документації до детального плану території в межах АДРЕСА_1 ” та повний текст самого оскаржуваного рішення № 1662 від 18.12.2019 року, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на внесення змін до містобудівної документації “Детальний план території в межах АДРЕСА_1 ”.

У ході розгляду клопотань відповідача та третьої особи про залишення позову без розгляду від позивачки надійшла заява від 18 травня 2021 року, про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав, яка мотивована тим, що лише у квітні 2020 ОСОБА_1 ознайомилася із оскаржуваним рішенням відповідача, а 29.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до судового експерта ОСОБА_3 для проведення судово-будівельної експертизи і лише 03.07.2020 року, коли було виготовлено висновок експерта № 29/05-20я судової будівельно-технічної експертизи позивачка дізналася про порушення її прав. Також, враховуючи положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)” № 540-ІХ від 30.03.2020 року позивачка просить суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити пропущений строк на оскарження рішення Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області № 1662 від 18.12.2019 року.

В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду підтримали в повному обсязі, заперечили проти клопотання третьої особи та відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Заперечив щодо заяви позивачки про поновлення строку звернення до суду.

Представники третьої особи в підготовчому судовому засіданні підтримали заяву про залишення позовної заяви без розгляду, а також заперечили щодо заяви позивачки про поновлення строку звернення до суду.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши наявні у справі матеріали стосовно заяви про залишення позову без розгляду та заяви про поновлення строку звернення до суду, суд встановив таке.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 2, 3 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (далі по тексту Постанова № 211), на підставі якої з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року запровадив на території України карантин.

30 березня 2020 року прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” №540-ІХ (далі – Закон №540-ІХ), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу законів про працю тощо, який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту:

“Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) ”.

Водночас, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, (далі – Закон №731-ІХ), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ “Прикінцеві положення” Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Отже, законодавцем чітко встановлено обмеження строку наданого відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України №731-IX від 18 червня 2020 року, тобто 06 серпня 2020 року.

Поряд з цим, у редакції Закону України №731-IX п. 3 розділ VI “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України було викладено у такій редакції:

“Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення”.

З системного аналізу вказаних вище процесуальних норм права вбачається, що підставою для поновлення строку звернення до суду є неможливість вчасно звернутися до суду у строки, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Крім цього, законодавець не передбачив прямого обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Як зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Веровного Суду у постанові від 08.10.2020 року по справі № 260/1015/19,

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом наведеної норми вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою і четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно наданих суду й досліджених доказів вбачається, що оскаржуване рішення Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області № 1662 “Про розгляд заяви директора “Комбікормовий завод” ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення містобудівної документації до детального плану території в межах АДРЕСА_1 ” було прийнято 18.12.2019 року, а повний його текст було опубліковано на офіційному веб-сайті відповідача 15.01.2020 року разом із порядком денним ХХХІ позачергової сесії VII демократичного скликання. Водночас, як у своїй письмовій заяві, так і при наданні усних пояснень сторона позивачки не навела обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду, а також не зазначила об`єктивних непереборних обставин, пов`язаних із запровадженим Кабінетом Міністрів України на території України, що стали причиною його пропуску.

Суд також бере до уваги доведений у судовому засіданні факт скерування позивачкою 30.01.2020 року до відповідача своїх пропозицій на громадські слухання, які проводилися 12.02.2020 року з приводу проекту внесення змін до детального плану території в межах АДРЕСА_1 . Враховуючи зміст наданих позивачкою пропозицій, на думку суду ОСОБА_1 могла дізнатися про оскаржуване рішення, оскільки останнє прямо стосується процедури внесення змін до містобудівної документації. Відтак, наявні у суду матеріали повністю підтверджують обставину стосовно відсутності перешкод у ОСОБА_1 дізнатися про прийняте оскаржуване рішення відповідача.

Крім цього, доводи позивачки стосовно зупинення обчислення процесуального строку для звернення із позовом до суду через запроваджений Кабінетом Міністрів України карантин не беруться судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 29.05.2020 року, тобто під час дії запровадженого на території України карантину, звернулася до судового експерта ОСОБА_3 за проведенням судової будівельно-технічної експертизи, а 03.07.2020 року був складений відповідний висновок, який був поданий разом із позовом. Також, як вбачається зі змісту заяви про поновлення строку звернення до суду під час дії запровадженого урядом карантину позивачка користувалася правовою допомогою адвоката, зверталася до вказаного судового експерта із уточненням поставлених на експертизу питань.

З огляду на викладене суд вважає, що шестимісячний строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду із позовом почав обраховуватися з 15 січня 2020 року та закінчився 15 червня 2020 року. Водночас враховуючи, що вказаний строк був частково включеним у період запровадженого Кабінетом Міністрів України з 11 березня 2020 року карантину та беручи до уваги, що строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст. 122 КАС України був визначений законодавцем у Законі Україні №540-ІХ як такий, що підлягає продовженню до закінчення дії карантину, а положеннями п. 2 розділу ІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України №731-IX чітко визначено, що продовжені попереднім Законом України №540-ІХ процесуальні строки закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України №731-IX, суд приходить до висновку, що останнім днем для звернення ОСОБА_1 із цим позовом, з огляду на набрання чинності Законом України №731-IX 17 липня 2020 року, було 06 серпня 2020 року.

У свою чергу, будучи наділеним можливістю поновити пропущений строк у порядку п. 3 Розділу VI “Перехідних положень” КАС України за умови існування та обґрунтування об`єктивних перешкод, які слугували підставою його пропуску, суду не було надано достовірних, належних та допустимих доказів того, що у період з 11 березня 2020 року по 06 серпня 2020 року у ОСОБА_1 існували об`єктивні чи непереборні перешкоди для подання позовної заяви у визначений ст. 122 КАС України строк. Більше того, роблячи такий висновок суд враховує й те, що у період запровадженого карантину позивачка вчиняла дії, безпосередньо спрямовані на збір доказів, а тому посилання ОСОБА_1 на запроваджений Кабінетом Міністрів України карантин, як підставу для поновлення пропущеного нею строку звернення до адміністративного суду, не заслуговують на увагу та відхиляються судом як необґрунтовані. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав задоволення поданих відповідачем та третьою особою клопотань й залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у відповідності до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України.

Посилання ж позивачки на те, що їй стало відомо про оскаржуване рішення лише у квітні місяці 2020 року судом не беруться до уваги оскільки враховуючи дату звернення до адміністративного суду, а саме 30 жовтня 2020 року, позивачка, пропустивши визначений ст. 122 КАС України строк, також не навела жодних обґрунтувань неможливості подання нею позову до суду вчасно, окрім як запровадженого на території України карантину. У свою чергу, для поновлення пропущеного через запроваджений карантин строку суду, як зазначалося вище, необхідно надати переконливі та належні докази існування непереборних обставин, що унеможливили звернутися із адміністративним позовом у шестимісячний строк, які зі сторони позивачки подані не були. Відтак, у поновлені пропущеного ОСОБА_1 строку звернення із позовом до адміністративного суду слід відмовити, а позовну заяву залишити без розгляду.

Відповідно до статті 17 Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

За приписами пункту 4 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки позов залишено без розгляду на підставі частини третьої статті123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України (тобто, з інших підстав, ніж у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою), тому позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір в сумі 840,80 грн., який сплачений квитанцією №55 від 29.10.2020.

Керуючись, 122, 123, 240, 241-243, 248 КАС України,-

ухвалив:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

2.Клопотання Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Комбікормовий завод” про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

3.Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Комбікормовий завод” про визнання протиправним та скасування рішення.

4. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 20 липня 2021 року.

Суддя Гулкевич І.З.