Ухвала суду № 98487258, 20.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6548/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

20 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника позивача Васильчук У.І.,

представника відповідача Квасниця Н.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТСТАМ ПОСТАЧ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТСТАМ ПОСТАЧ» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 60; код ЄДРПОУ 43271801) з вимогами до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.05.2020;

- зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області виключити ТОВ «БІТСТАМ ПОСТАЧ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 26.04.2021 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.05.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

14.06.2021 за вх. №42419 від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. Заява обґрунтована тим, що позивачем оскаржується рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку №25012 від 08.05.2020, позовна заява підписана позивачем 16.04.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Вказує, що оскаружуване рішення не є рішенням про нарахування грошового зобов`язання в розумінні п. 56.18 ст. 56 та ст. 102 та Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішення про визначення грошових зобов`язань, а тому для оскарження рішень щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості встановлюється шестимісячний строк (три місяці у разі адміністративного оскарження), який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

14.06.2021 за вх. №42423 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.06.2021 задоволено клопотання представника позивача про участь в засіданнях суду в режимі відеоконференції.

19.07.2021 за вх. №51429 на адресу суду надійшли заперечення щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Представник відповідача у поданих поясненнях зазначила, що позивач не був ознайомлений з оскаржуваним рішенням у день його прийняття, докази виконання контролюючим органом вимог п.42.2 Податкового кодексу України відсутні. Вважає, що оскаржуване рішення породжує триваюче правопорушення прав платника податку, що в свою чергу породжує неможливість застосування відліку процесуального строку з моменту прийняття оскаржуваного рішення або ознайомлення платника з ним. Крім цього, звертає увагу, що протягом всього строку дії оскаржуваного рішення діяли карантинні обмеження, спричинені поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та неодноразово вводились локдауни, що спричинило практично повне припинення фінансово-господарської діяльності позивачем, унеможливило акумулювання ним коштів для сплати судового збору. Стверджує, що позивач, який завджи здійснює направлення податкової звітності та реєстрацію податкових накладних за допомогою програми «M.E.Doc», був ознайомлений з оскаржуваним рішенням 22.03.2021 випадково. На думку представника, у разі не використання позивачем досудового порядку вирішення спору строк оскарження в судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, регулюється пунктом 56.18 ПК України та становить 1095 днів. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

20.07.2021 за вх. №8193ел. від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

20.07.2021 представником відповідача подано клопотання про долучення додаткових доказів, зареєстроване за вх. №52187.

Представник позивача заперечила щодо задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, просила суд у задоволенні такого відмовити. Вважає, що строк звернення до суду не пропущено оскільки з рішенням ознайомилися у березні 2021 року.

Представник відповідача підтримала заявлене клопотання, просила суд задоволити таке.

При вирішенні заявленого клопотання суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовими положеннями ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165), яка набрала законної сили з 01.02.2020.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У межах даної адміністративної справи позивачем оскаржується рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 року №2970, яке позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 16.04.2021, що підтверджується штампом поштового відділення. Водночас, з витребуваного судом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку встановлено, що останнє прийняте 08.05.2020, що свідчить про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

З долучених Головним управлінням ДПС у Львівській області додаткових доказів та наданих пояснень встановлено, що оскаржуване рішення від 08.05.2020 №2970 надіслано до електронного кабінету ТзОВ «БІТСТАМ ПОСТАЧ» через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДПС України.

Надсилання такого документу підтверджується скріншотом сторінки електронного кабінету платника податків, з відомостей якого вбачається, що позивачу надіслано оскаржуване рішення 08.05.2020 о 13:15 год.

З огляду на зазначене, шестимісячний строк звернення до суду підлягає обрахунку саме з 09.06.2020.

Щодо посилань представника позивача, що з оскаржуваним рішенням позивач був ознайомлений 22.03.2021, після того, як внаслідок суттєвої затримки програми «M.E.Doс» з доставкою звіту про отримання ДПС пакету документів здійснив авторизацію та вхід у власний електронний кабінет платника для отримання квитанції про подання звітності за найманих працівників та серед вхідних листів побачив не прочитане спірне рішення, то суд зазначає, що з долученої представником відповідача квитанції №2 від 13.05.2020, встановлено, що позивачем подавалось повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, форма №20-ОПП через електронний кабінет, що в свою чергу вказує на можливість позивача дізнатись про оскаржуване рішення від 08.05.2020.

З огляду на наведене не заслуговують на увагу твердження представника позивача, щодо не ознайомлення з оскаржуваним рішенням у день його прийняття.

Щодо посилань представника позивача про те, що у раз не використання досудового порядку вирішення спору, строк оскарження в судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків становить 1095 днів, суд зазначає наступне.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що у разі, коли платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу про включення до переліку ризикових підприємств становить шість місяців із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 по справі № 520/3902/20.

Таким чином доводи представника позивача про те, що строк оскарження у судовому порядку рішень, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платників податків, регулюється пунктом 56.18 ПК України та становить 1095 днів є необґрунтованими та такими, що відхиляються судом.

Клопотань про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду позивачем не заявлялося і не подавалося з огляду на його позицію, що такий строк у межах 1095 днів не пропущено.

Позивач звернувся до суду з позовом 16.04.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду

Виявлення наміру отримати судовий захист порушеного права не надає права позивачу на пропуск строку звернення до адміністративного суду та не збільшує обсяг його процесуальних прав, встановлених законом.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до частини 2 ст. 6, частин 1, 2 ст.7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Судом також враховано, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, обмеження права на звернення за захистом прав свобод та інтересів встановленням строків, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не зазначено об`єктивних обставин, що перешкоджали йому скористатися правом на звернення до адміністративного суду у встановлений законом строк, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Будь яких інших доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою про оскарження рішення від 08.05.2020 за № 25020 про включення ТзОВ «БІТСТАМ ПОСТАЧ» до переліку ризикових суб`єктів господарювання позивач не зазначає та судом не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений діючим законодавством строк звернення до суду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з порушенням установленого законом строку для звернення до адміністративного суду, матеріали справи не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 243 248, 256 КАС України та підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволити.

Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТСТАМ ПОСТАЧ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БІТСТАМ ПОСТАЧ» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 60; код ЄДРПОУ 43271801) з Державного бюджету України сплачену суму судового збору в розмірі 4540 грн.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, він має право на повторне звернення до адміністративного суду, у загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.07.2021.

Суддя Сподарик Н.І.