Рішення № 98487252, 20.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року справа №380/5916/21

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника позивача Хом`як Є.Л.,

представника відповідача Хиря В.В.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військової частини 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 ) до Львівського прикордонного загону (військової частини 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (79000, м. Львів, вул. Личаківська, 74) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні – невиплату ОСОБА_1 на день виключення зі списків частини (20.01.2021) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по березень 2018 у сумі 83580,03 грн;

- зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по березень 2018 у сумі 83580,03 з урахуванням компенсації втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням їх термінів, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 №159;

- визнати протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні – невиплату ОСОБА_1 на день виключення із списків частини (20.01.2021) грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 43097,45 грн.;

- зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 43097,45 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні в частині невиплати ОСОБА_2 на день виключення зі списків частини (20.01.2021) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною 4 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2016-2021 роки;

- зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2016-2020 роки.

Ухвалою суду від 19.04.21 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання вимог ухвали суду позивач усунув вказані недоліки.

Разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви, позивачем подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в які просить суд п.3 прохальної частини позовної заяви викласти у новій редакції:

- зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІП «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням їх термінів, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 №159, у зв`язку з невиплатою індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по березень 2018 року у сумі 83580,03 грн. станом на день звільнення з військової служби 20.01.2021 у розмірі 2716,76 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом начальника Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби від 20.01.2021 №18-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення. Станом на день звільнення позивачу не було виплачено індексації грошового забезпечення, компенсацію за неотримане речове майно та компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №702 від 01.08.2012. Зазначає, що листом від 11.03.2021 за №11/Т-67 відповідач повідомив позивача, що станом на день виключення зі списків військової частини, індексація грошового забезпечення позивачу не виплачена за період з січня 2015 року по березень 2018 року в розмірі 83580,03 грн., грошова компенсація за неотримане речове майно за час проходження військової служби не виплачена у розмірі 43097,45 грн. у з`язку із відсутністю коштів для виплати. Що стосується виплати компенсації за додаткову відпустку, зазначено, що вказана додаткова відпустка під час особливого періоду не надається, а тому відсутні правові підстави для виплати компенсації. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення повного розрахунку при звільненні, просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 04.06.2021 за вх. №40388 надав відзив на позовну заяву, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначив, що на день виключення позивача зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення 20.01.2021, спору між позивачем та Львівським прикордонним загоном не було. Щодо виплати індексації грошового забезпечення, зазначив, що до компетенції суду не входить повноваження визначення конкретних сум індексації. Вказує, що це виключно дискреційне повноваження підприємства відповідно до Закону України «Про індексації грошових доходів». Зазначив, що фінансування видатків та забезпечення діяльності військової частини здійснює Адміністрація державної прикордонної служби України. Щодо компенсації за неотримане речове майно, вказує, що згідно з довідкою №12/21 від 20.01.2021 про вартість речового майна, що належить до видачі була нарахована компенсація в сумі 43097,45 грн.

Щодо компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої ч.4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702, відповідач зазначає, що оскільки станом на сьогодні в Україні діє особливий період, право на таку відпустку у військовослужбовця не виникає. З огляду на наведене просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 12.07.2021 ухвалено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/5916/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військової частини 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

20.07.2021 в засіданні суду, представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд, позовні вимоги розглядати в наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні – невиплату ОСОБА_1 на день виключення із списків частини (20.01.2021), індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по березень 2018 у сумі 83580,03 грн.;

- зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини індексації у зв`язку з порушенням строків виплати на суму індексації 82326,33 грн. за період з 01.01.2015 по березень 2018 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Представник позивача зазначив, що 15.04.2021 позивачем отримано грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 43097,45 грн; індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по березень 2018 у сумі 82326,33 грн. Також позивачу було виплачено компенсацію за неотриманні дні додаткової відпустки. Які передбачені пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вважає, що позивач має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму індексації 82326,33 грн. за період з 01.01.2015 по березень 2018. Що стосується обрахунку розміру компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, вважає, що обрахунок належить до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

Представником відповідача у засіданні суду 20.07.2021 долучено до матеріалів справи довідку-розрахунок виплачених сум ОСОБА_1 , щодо індексації грошового забезпечення та компенсації за речове майно. Вважає заяву про зменшення позовних вимог врахувати при розгляді справи, так як виплати індексації проведено.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити в повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача щодо заявлених позовних з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду, що виплата компенсації втрати частини доходів за несвоєчасний розрахунок щодо виплати індексації грошового забезпечення як така (індексація) не нараховувалася у зв`язку із відсутністю коштів, і була виплачена одноразовим платежем, а не носила постійний характер.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді старшого механіка-водія взводу зберігання та транспортування 3-го реактивного артилерійського дивізіону; є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , виданого 08.06.2015.

Згідно витягу №18-ос від 20.01.2021 з наказу (по особовому складу) начальника 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України м. Львів, старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби – майстра 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» (тип А) відділу прикордонної служби «Шегині» І категорії (тип Б), звільненого в запас на підставі підпункту «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» , виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 20.01.2021.

Виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» та п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2021 роки тривалістю 98 календарних днів, відповідно до п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також п. 8 розділу V Наказу МВС України від 25.06.2018 № 558 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби України.

Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558 «Про затвердження інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», виплачено грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 27 повних календарних років.

Позивач стверджує, що на день виключення із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, ОСОБА_1 не виплачено індексацію грошового забезпечення за період січня 2015 – березень 2018, грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 43097,45 грн та грошову компенсацію за невикористані календарні дні відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2021 №702 за 2016-2020 роки.

Позивач звернувся до відповідача з проханням виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно, індексацію грошового забезпечення та грошову компенсацію за невикористані календарні дні відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2021 №702.

Листом від 11.03.2021 Львівський прикордонний загін повідомив позивача, що грошова компенсація за неотримане речове майно за час проходження служби нарахована в розмірі 43097,45 грн., індексація грошового забезпечення за період січень 2015 - березень 2018 нараховано в розмірі 83580,03 грн. та буде виплачено з проведенням відповідних нарахувань при надходженні цільового фінансування в стислі терміни. Щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2021 №702, зазначив, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби в році звільнення з військової служби, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні таких відпусток. Оскільки на території України діє особливий період, щорічні додаткові відпустки та деякі додаткові відпустки військовослужбовцям не надаються, їх використання за минулі роки після закінчення особливого період законодавством не передбачено.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, позивачу 15.04.2021 виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 82326,33 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача АТ КБ «ПриватБанк». Також позивачу виплачено компенсацію за неотримане речове майно в сумі 42450,99 грн.

Крім цього, позивач стверджує, що відповідачем виплачено компенсацію за неотримані дні календарної відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач, вважаючи, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (щодо індексації грошового забезпечення) звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок).

Згідно зі ст. 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Відповідно до ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індексації інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-ІІІ).

Відповідно до п.1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом п.2, 3 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

В п.4 Порядку зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Зазначене у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку, а саме те, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону №1058-ІV, ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року по справі №336/4675/17), від 21 червня 2018 року по справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року по справі справа №521/940/17, від 10 квітня 2019 року по справі №686/13725/17, від 15 жовтня 2020 року по справі №240/11882/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Водночас, позивач зауважує, що умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

Так судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України.

Згідно витягу №18-ос від 20.01.2021 з наказу (по особовому складу) начальника 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України м. Львів, старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби – майстра 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» (тип А) відділу прикордонної служби «Шегині» І категорії (тип Б), звільненого в запас на підставі підпункту «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» , виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 20.01.2021.

Судом встановлено, що індексація грошового забезпечення була виплачена позивачу 15.04.2021, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача в АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 82326,33 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Львівським прикордонним загоном (військова частина 2144) допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 по березень 2018.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

З огляду на вказане, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування компенсації за затримку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Таким чином, твердження відповідача, що проведення нарахування та виплати компенсації за затримку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки частина шоста статті 5 Закону №1282-ХІІ не обмежує проведення передбачених чинним законодавством України виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 ) до Львівського прикордонного загону (військової частини 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (79000, м. Львів, вул. Личаківська, 744 код ЄДРПОУ 14321653) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військової частини 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з січня 2015 по березень 2018.

Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з січня 2015 по березень 2018.

Стягнути з Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України ща рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.07.2021.

Суддя Сподарик Н.І.