Рішення № 98487171, 21.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4889/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Автотранс" про зупинення експлуатації будівлі,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (79008, вул. Підвальна,6, м. Львів) звернулося в суд з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Автотранс" (80200, вул. Спортивна,3, м. Радехів, Львівська область) про зупинення експлуатації будівлі ТОВ «Транспортна компанія «Автотранс» за адресою: Україна, 80200, Львівська область, Радехівський район, м. Радехів, вул. Спортивна, 3, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбовування) та відімкнення від джерел живлення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем проведено планову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки у будівлі ТОВ «Транспортна компанія «Автотранс» за адресою: Україна, 80200, Львівська область, Радехівський район, м. Радехів, вул. Спортивна, 3, за результатами якої складено акт №11 від 05.03.2020 року. Цим актом зафіксовано порушення, які загрожують життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації будівлі до повного усунення порушень.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2020 року відкрито справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Вказану ухвалу отримано представником відповідача 08.04.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №7901829177539.

На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.

Отже, враховуючи положення наведеної вище правової норми, суд дійшов висновку, що відповідач своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

14 січня 2021 року наказом позивача №7 «Про проведення планових перевірок у лютому 2021 року» наказано провести планову перевірку стану додержання та виконання об`єктами вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення в ряді суб`єктів господарювання, в т.ч. ТОВ «Транспортна компанія «Автотранс».

22 лютого 2021 року видано посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) №11 на додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Автотранс" за адресою: Україна, 80200, Львівська область, Радехівський район, м. Радехів, вул. Спортивна, 3. Копію посвідчення вручено 22.02.2021 року директору ОСОБА_1 .

У період з 22 лютого 2021 року по 05 березня 2021 року провідним інспектором Радехівського РС Головного управління ДСНС України у Львівській області , лейтенантом служби цивільного захисту Козаком А.В. було проведено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Автотранс" за адресою: Україна, 80200, Львівська область, Радехівський район, м. Радехів, вул. Спортивна, 3.

Під час проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Автотранс" було виявлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, Кодексу цивільного захисту України, Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2018 № 879.

За результатами проведеної посадовою особою позивача планової перевірки дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки складено акт №11 від 05.03.2020 року. Вказаним актом зафіксовано порушення відповідачем вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року (далі – Правила пожежної безпеки), Кодексу цивільного захисту України, Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях та низки інших нормативних актів. Позаплановою перевіркою виявлено наступні порушення:

1. Посадові особи до початку виконання своїх обов`язків не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому чинним законодавством України;

2. Не встановлено вказівні знаки, що вказують місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння;

3. Не розроблено та не вивішено на видних місцях плани (схеми) евакуації працівників на випадок пожежі, до яких не опрацьовано інструкції, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;

4. Дерев`яні конструкції покриття не оброблені засобами вогнезахисту;

5. Територія, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

6. Не проведено перезарядження (технічне обслуговування) вогнегасників, які є на підприємстві;

7. Не проведено заміри опору ізоляції електроосвітлювальної мережі;

8. Електрощитки не оснащено схемами підключення споживачів з пояснювальними написами;

9. Приміщення не дозабезпечені первинними засобами пожежогасіння (сертифікованими вогнегасниками);

10. Не забезпечено відчинення дверей в напрямку виходу з них;

11. З другого поверху не влаштований другий евакуаційний вихід;

12. На шляхах евакуації допускається влаштування порогів;

13. Шляхи евакуації не обладнані евакуаційними (аварійним) освітленням у відповідності до встановлених вимог;

14. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація, система оповіщення про пожежу) відповідно до ДБН:В.2.5-56:2014;

15. Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта (процедура виявлення на об`єкті джерел та чинників небезпеки на підставі яких об`єкт визнається потенційно небезпечним);

16. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах вихід на горище не обладнаний протипожежним люком.

Примірник акту перевірки отримано директором ТОВ «Транспортна компанія «Автотранс» 05.03.2021 року, що підтверджується його підписом в акті.

Крім того, 02 березня 2021 року провідним інспектором Радехівського РС Головного управління ДСНС України у Львівській області, лейтенантом служби цивільного захисту Козак А.В. було винесено протокол ЛВ №017192 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 188-8 КУпАП та постанову ЛВ №017192 про накладення адміністративного стягнення.

З метою застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI (далі - КЦЗ України), Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. №877-V (далі - Закон України № 877-V) (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 КЦЗ України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Крім того, вимогами ч. 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст. 64 КЦЗ України).

Частиною 3 ст.64 КЦЗ України встановлено, що до складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Приписами п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з вимогами ч. 2. ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку встановленому законом.

Відповідно до вимог п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

Відповідно п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16 грудня 2015 р. № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

У п. 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

Відповідно до вимог ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Як вже зазначалося, вимогами ч. 2 ст. 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами ст. 69 КЦЗ України встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки у разі:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень будівель та споруд виробничого призначення;

- випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.

Підстави для такого звернення визначені ч. 1 ст. 70 КЦЗ України.

Водночас, єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення відповідачем загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей трактується досить широко. Теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Як вже зазначалося, 22 лютого 2021 року позивачем проведено планову перевірку відповідача, за результатами якої встановлено наявність ряду порушень, які призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі, а саме:

1. Посадові особи до початку виконання своїх обов`язків не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому чинним законодавством України;

2. Не встановлено вказівні знаки, що вказують місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння;

3. Не розроблено та не вивішено на видних місцях плани (схеми) евакуації працівників на випадок пожежі, до яких не опрацьовано інструкції, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;

4. Дерев`яні конструкції покриття не оброблені засобами вогнезахисту;

5. Територія, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

6. Не проведено перезарядження (технічне обслуговування) вогнегасників, які є на підприємстві;

7. Не проведено заміри опору ізоляції електроосвітлювальної мережі;

8. Електрощитки не оснащено схемами підключення споживачів з пояснювальними написами;

9. Приміщення не дозабезпечені первинними засобами пожежогасіння (сертифікованими вогнегасниками);

10. Не забезпечено відчинення дверей в напрямку виходу з них;

11. З другого поверху не влаштований другий евакуаційний вихід;

12. На шляхах евакуації допускається влаштування порогів;

13. Шляхи евакуації не обладнані евакуаційними (аварійним) освітленням у відповідності до встановлених вимог;

14. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація, система оповіщення про пожежу) відповідно до ДБН:В.2.5-56:2014;

15. Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта (процедура виявлення на об`єкті джерел та чинників небезпеки на підставі яких об`єкт визнається потенційно небезпечним);

16. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах вихід на горище не обладнаний протипожежним люком.

В силу положень частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації приміщень підприємства.

При цьому, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд при цьому бере до уваги, що права і свободи юридичної особи можуть бути обмежені лише тією мірою, якою це необхідно для забезпечення загального блага, тобто з дотриманням принципу пропорційності.

Враховуючи вище наведене, позовна вимога в частині зупинення роботи будівлі ТОВ «Транспортна компанія «Автотранс» за адресою: Україна, 80200, Львівська область, Радехівський район, м. Радехів, вул. Спортивна, 3, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про опечатування та знеструмлення (відключення джерел електропостачання) вказаних будівель, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, одним із критеріїв застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є досягнення справедливого балансу суспільного та приватного інтересів.

В результаті перевірки, проведеної Головним управлінням, без з`ясування усіх юридично значущих факторів в частині фізичних, технічних та просторових параметрів пристроїв електроживлення, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

При цьому, суд доходить до переконання про те, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не доведено тих обставин, що знеструмлення об`єктів заявника об`єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв`язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення.

Окремо суд бере до уваги, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано жодних доказів про фізичні та інші параметри пристроїв (джерел) електропостачання, дислокацію цих пристроїв (джерел), об`єктивної неспроможності спричинення подією відімкнення електропостачання погіршення стану цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки за рахунок унеможливлення фізичної роботи електричних насосів (помп), іншого устаткування протипожежного призначення.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд зазначає, що за змістом ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України запровадження рішенням суду заборони на вчинення будь-яких дій є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.

Відтак, позовна вимога у цій частині до задоволення не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті перевірки, на час розгляду справи відповідачем повністю не усунуті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Автотранс" про зупинення експлуатації будівлі – задоволити частково.

Зупинити експлуатацію будівлі ТОВ «Транспортна компанія «Автотранс» за адресою: Україна, 80200, Львівська область, Радехівський район, м. Радехів, вул. Спортивна, 3, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

У решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 липня 2021 року.

Суддя Кухар Н.А.