Рішення № 98487139, 22.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2611/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області щодо повернення без виконання виконавчого листа, виданого Біловодським районним судом Луганської області 26 серпня 2020 року у справі № 408/10089/18-ц, про стягнення з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 32399,53 грн - суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2018 року, та 704,80 грн - суми судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду, а всього – 33104,33 грн.

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Біловодським районним судом Луганської області 26 серпня 2020 року у справі № 408/10089/18-ц, про стягнення з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 32399,53 грн - суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2018 року, та 704,80 грн - суми судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду, а всього – 33104,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 12 червня 2020 року Біловодським районним судом Луганської області по цивільній справі № 408/10089/18-ц ухвалено рішення про стягнення з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 32399,53 грн - суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2018 року, та 704,80 грн - суми судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду, а всього – 33104,33 грн.

Згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, відповідний виконавчий лист направлено позивачем на виконання до Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області.

30 квітня 2021 року позивач отримала від відповідача лист, яким виконавчий лист, виданий Біловодським районним судом Луганської області 26 серпня 2020 року у справі № 408/10089/18-ц, повернуто без виконання на підставі того, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 431 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

З посиланням на положення статей 19, 129-1 Конституції України, статті 18 Цивільного процесуального кодексу України, статті 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, статей 1, 6 Закону України “Про виконавче провадження” та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі – Порядок № 845), позивач вважає дії відповідача щодо повернення виконавчого документа без виконання протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.

Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області позов не визнало, про що 18 червня 2021 року та 22 червня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідними реєстраційними №№ 20942/2021, 21166/2021 подало відзив на позовну заяву від 17 червня 2021 року № 02-19-06/470 (арк. спр. 23-26, 41-47).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що 02 квітня 2021 року за вх. № 08-322 Управлінням отримано заяву ОСОБА_1 від 26 березня 2021 року б/н про виконання судового рішення згідно з виконавчим листом Біловодського районного суду Луганської області, виданого 26 серпня 2020 року по справі № 408/10089/18-ц про стягнення з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 32399,53 грн - залишкової частини суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2018 року, а також 704,80 грн - суму судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду, а всього - 33104,33 грн, разом з довідкою банківських реквізитів.

Позивач стверджує, що усі вимоги пункту 6 Порядку № 845 під час подання до виконання виконавчого листа Біловодського районного суду Луганської області, виданого 26 серпня 2020 року по справі № 408/10089/18-ц, нею виконано, про що свідчить перелік додатків до заяви. Проте, позивачем до заяви не додано копію рішення Біловодського районного суду Луганської області від 12 червня 2020 року по справі № 408/10089/18-ц.

Разом з тим, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень неможливо ідентифікувати особу позивача (стягувача) - ОСОБА_1, зазначену в резолютивній частині рішення суду, у зв`язку з чим неможливо визначити резолютивну частину рішення суду, зазначену у виконавчому листі.

Відповідно до пункту 5 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до частини п`ятої статті 431 Цивільного процесуального кодексу України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

У поданому позивачем виконавчому листі зазначено про стягнення з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 32399,53 грн - залишкової частини суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 серпня 2018 року, а також 704,80 грн - суми судового збору.

Оскільки, у виконавчому листі передбачено вчинення декількох дій, необхідно декілька листів.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 25 травня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 17-18).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у межах спірних правовідносин 29 березня 2021 року звернулась до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області з заявою від 26 березня 2021 року про виконання судового рішення, зареєстрованою за № 10-2186, додавши до неї оригінал виконавчого листа, виданого Біловодським районним судом Луганської області 26 серпня 2020 року у справі № 408/10089/18-ц, про стягнення з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 32399,53 грн – залишкову частину суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2018 року, а також 704,80 грн - суму судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду, а всього – 33104,33 грн, та реквізити банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти (арк. спр. 57-60).

Листом від 31 березня 2021 року № 04-06-08/1494 Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області перенаправило за належністю заяву ОСОБА_1 з додатками до Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області (арк. спр. 56).

Листом від 09 квітня 2021 року № 02-19-06/278 Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області повернуло ОСОБА_1 заяву від 26 березня 2021 року про виконання судового рішення разом з доданими до неї документами, оскільки до заяви не додано копію рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, та у зв`язку з тим, що відповідно до частини п`ятої статті 431 Цивільного процесуального кодексу України має бути видано два виконавчих листа (арк. спр. 12-13, 61-62).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45) (далі – Порядок № 845).

За визначенням статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до абзаців першого-восьмого частини першої статті 4 Закону 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним (частина друга статті 4 Закону 1404-VIII).

Частиною другою статті 6 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок № 845.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України “Про виконавче провадження”.

Пунктом 3 Порядку № 845 закріплено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: 1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; 2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; 3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію (підпункти 1-3 пункту 5 Порядку № 845).

Згідно з абзацами першим-п`ятим пункту 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України “Про виконавче провадження” (підпункт 1 пункту 9 Порядку № 845).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 845 дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

З аналізу зазначених норм слідує, що стягувач подає органу Казначейства оригінал виконавчого документа, а судове рішення про стягнення коштів стягувач надає виключно у разі наявності. Таким чином, стягувач не зобов`язаний в обов`язковому порядку подавати органу Казначейства судове рішення про стягнення коштів.

Окрім того, відповідно до підпункту 3 пункту 1 Порядку № 845 органи Казначейства можуть безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем має бути пред`явлено два виконавчих листа, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 431 Цивільного процесуального кодексу України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

У спірному виконавчому листі з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 стягнуто 32399,53 грн – залишкову частину суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2018 року, а також 704,80 грн - суму судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду, а всього – 33104,33 грн.

Отже, рішенням передбачено стягнення загальної суми коштів у розмірі 33104,33 грн, а не вчинення кількох дій, як помилково вважає відповідач.

З огляду на викладене судом встановлено, що відповідачем протиправно повернуто позивачу без виконання виконавчий лист, виданий Біловодським районним судом Луганської області 26 серпня 2020 року у справі № 408/10089/18-ц, про стягнення з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 32399,53 грн – залишкову частину суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2018 року, а також 704,80 грн - суму судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду, а всього – 33104,33 грн.

Таким чином дії відповідача щодо повернення позивачу без виконання виконавчого листа у межах спірних правовідносин є протиправними.

Разом з тим, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними не передбачає та не зобов`язує вжиття ним заходів або вчинення відповідних дій, спрямованих на усунення наслідків, які настали через його протиправні дії.

З огляду на викладене зобов`язання відповідача вчинити певні дії, в даному випадку прийняти до виконання спірний виконавчий лист, гарантує позивачу відновлення його порушеного права.

Право на ефективний засіб юридичного захисту гарантовано статтею 13 Конвенції в якій зазначається: кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зважаючи на вищевказане, суд вважає, що з метою ефективного та належного способу захисту, необхідного для поновлення прав позивача, у межах спірних правовідносин необхідно визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області щодо повернення без виконання виконавчого листа, виданого Біловодським районним судом Луганської області 26 серпня 2020 року у справі № 408/10089/18-ц, про стягнення з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 32399,53 грн – залишкову частину суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2018 року, а також 704,80 грн - суму судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду, а всього – 33104,33 грн, та зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області прийняти до виконання спірний виконавчий лист.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскаржуваних дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, про що свідчить квитанція від 18 травня 2021 року № 0.0.2128236141.1 (арк. спр. 7).

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд присуджує позивачу понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області (ідентифікаційний код 37336169, місцезнаходження: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 126) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області щодо повернення без виконання виконавчого листа, виданого Біловодським районним судом Луганської області 26 серпня 2020 року у справі № 408/10089/18-ц, про стягнення з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 32399,53 грн – залишкову частину суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2018 року, а також 704,80 грн - суму судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду, а всього – 33104,33 грн.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Біловодським районним судом Луганської області 26 серпня 2020 року у справі № 408/10089/18-ц, про стягнення з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 32399,53 грн – залишкову частину суми недоотриманої пенсії, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та увійшла до складу спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2018 року, а також 704,80 грн - суму судового збору, що була сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду, а всього – 33104,33 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська