Ухвала суду № 98487061, 22.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/3751/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними діяння Управління соціального захисту населення Старобільської райдержадміністрації щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2020 по 2021 роки відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Старобільської райдержадміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2020 по 2021 роки у розмірах п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплачених сум такої допомоги.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов такого.

Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).

Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову, судом встановлено, що він не відповідає встановленим вимогам та містить такі недоліки.

Статтею 160 КАС України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повне найменування юридичної особи відповідача є Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, при цьому у позовній заяві позивачем в якості відповідача зазначено Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації.

Таким чином, в порушення положень статті 160 КАС України позивачем в позовній заяві зазначено неповне найменування відповідача.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними діяння Управління соціального захисту населення Старобільської райдержадміністрації щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2020 по 2021 роки відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зміст позовних вимог, зазначений у позовній заяві, не повністю відповідає способам судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 КАС України.

Позивачу слід надати суду позовну заяву, приведену у відповідність до вимог статті 160 КАС України. Також позивачу слід надати суду копії позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Судом встановлено, що щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік позивач отримав 09.04.2020, про що свідчить виписка з банківського рахунку позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, перебіг шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними діянь Управління соціального захисту населення Старобільської райдержадміністрації щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов`язання Управління соціального захисту населення Старобільської райдержадміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплачених сум такої допомоги, розпочався 01 жовтня 2020 року та закінчився 31 березня 2021 року. До суду з позовною заявою позивач звернувся 16 липня 2021 року, що підтверджується відтиском штемпеля ВПЗ «Укрпошта» на конверті, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині розгляду спірного питання за 2020 рік, в обґрунтування якого зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався у березня 2021 року, ознайомившись з Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020. У цьому ж місяці (березень 2021 року) позивач захворів коронавірсуною хворобою. З урахуванням викладеного позивач просить поновити йому строк звернення до суду.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем в позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду є неповажними з огляду на таке.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390,00 грн позивач отримав 09 квітня 2020 року. З урахуванням положень частини четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивач мав звернутися до суду до 31 березня 2021 року. Тобто, для позивачів у спірній категорії справ строк звернення до суду фактично становить 11 місяців.

Позивач помилково пов`язує строк, коли він дізнався про порушення свого права у березні 2021 року (місяць ознайомлення з Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020), оскільки отримавши 14 квітня 2020 року спірну допомогу за 2020 рік у розмірі, меншому ніж передбачено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, позивач дізнався про порушення своїх прав.

Окрім того, Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020), на яке посилається позивач, розміщено у мережі інтернет на сайті Конституційного Суду України у вільному доступі.

Стосовно посилань позивача на те, що він не отримував від відповідача жодного рішення або розпорядження про виплату грошової допомоги саме у розмірі 1390 грн, позивачу не було відомо про дійсні підстави для невиплати цієї грошової допомоги в повному розмірі, про що дізнався, звернувшись із відповідною заявою від 04.06.2021, отримав 23.06.2021 відповідь про причини невиплати та відмову у проведенні перерахунку цієї виплати у правильному розмірі, суд зазначає таке.

Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у межах спірних правовідносин не передбачає досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) з приводу щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.

У зв`язку з викладеним звернення позивача до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) про не нарахування та невиплату як учаснику бойових дій щорічної грошової допомоги до 5 травня у повному обсязі у межах спірних правовідносин не є обов`язковим та не може вважатись досудовим порядком вирішення спору.

Аналогічна правова позиція щодо досудового врегулювання спору висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20.

При цьому, той факт, що, як зазначив позивач, про підстави для невиплати цієї грошової допомоги в повному розмірі позивач дізнався з листа відповідача від 23.06.2021 не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 (справа №127/15035/17), в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19).

Також в заяві про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на те, що він в березні 2021 року захворів коронавірсуною хворобою.

Судом також відхиляються посилання позивача на те, що він був позбавлений своєчасно звернутися до суду через хворобу, з огляду на таке.

З матеріалів позову встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на лікарняному з 19.03.2021 по 02.04.2021.

Належних, допустимих та достовірних доказів того, що позивач був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом до 19.03.2021 матеріали позову не містять.

За таких обставин підстави, вказані позивачем у заяві, визнаються судом неповажними, тому клопотання позивача є необґрунтованим та безпідставним, відтак не належить до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Таким чином, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України, та її копій відповідно до кількості учасників справи; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяІ.О. Свергун