Рішення № 98486943, 22.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року м. Київ справа №320/4382/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюг" про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюг" (далі – відповідач), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) виробничих, складських та адміністративно-побутових будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюг» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-а, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31 липня 2019 р. № 752.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем за результатами перевірки відповідача встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 р. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

13 вересня 2019 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що в позовній заяві позивач лише перераховує виявлені порушення та посилається на норми законодавства, які надають йому право на звернення до суду з вказаним позовом, однак позивачем жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що виявлені в ході перевірки порушення об`єктивно можуть слугувати причинами виникнення пожежі та, як наслідок, створювати загрозу пожежної безпеки у будівлях відповідача.

Крім того, відповідач зауважує, що на підприємстві здійснюється виготовлення меблів з 2004 року. Стверджує, що за цей час у відповідача не виникало жодних пожеж чи будь-яких інших нестандартних ситуацій. Вважає, що це свідчить про те, що відповідачем здійснюються всі залежні від нього заходи для уникнення пожежі.

31 жовтня 2019 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зауважив, що твердження відповідача про те, що ним усунуто частину порушень, матиме підтвердження лише після позапланової перевірки. Стверджує, що відповідач на момент розгляду справи та подачі відповіді на відзив не скористався цим правом та не звернувся до позивача із заявою про проведення позапланової перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 2 березня 2020 р.

2 березня 2020 р. до суду від сторін надійшли заяви про призначення справи для розгляду по суті та подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 2 березня 2020 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 25 березня 2019 р. по 26 березня 2019 р. позивачем проведено позапланову перевірку приміщень позивача.

За результатами перевірки складено припис від 2 квітня 2019 р. № 102 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки позивача за адресою Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-А. відповідно до цього припису позивачем визначено 49 порушень.

Наказом позивача від 26 липня 2019 р. № 799 «Про проведення перевірки» наказано провести позапланову перевірку виконання суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки: найменування суб`єкта господарювання – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрюг»; місцезнаходження суб`єкта господарювання – Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-А; адреса розташування об`єкта перевірки - Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-А; дата початку та дата завершення перевірки – 30 липня 2019 р. по 31 липня 2019 р.; посадові особи, яким доручається провести перевірку – заступник начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС у Київській області підполковник служби цивільного захисту Чех Василь Михайлович, головний інспектор Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітан служби цивільного захисту Сюрха Андрій Сергійович.

26 липня 2019 р. позивачем видано посвідчення на проведення перевірки № 7515.

У період з 30 липня 2019 р. по 31 липня 2019 р. проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-А.

31 липня 2019 р., за результатами перевірки складено акт перевірки № 752 (далі - акт перевірки № 752). Інспекторами позивача було виявлено та відображено в акті перевірки 37 порушень, а саме:

1) компоненти системи пожежної сигналізації (шлейфи та пожежні сповіщувачі зон № 2, 12, 16) знаходиться в несправному стані (порушення вимог пункт 1.1, 1.4, глава 1, розділу V НАПБ А.01.00.-2014);

2) приміщення, в якому здійснюється управління системою СПС (розміщено ППКП) не забезпечене аварійним освітленням безпеки (не менше 10% від норми робочого освітлення) та можливістю автоматичного вимкнення аварійного освітлення (порушення вимог пункт 1.2, 1.4, глава 1, розділу V НАПБ А.01.001-2014);

3) відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів СПС у розмірі 10% від загальної кількості змонтованих (всі будівлі об`єкту) (порушення вимог пункт 1.4, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

4) на об`єкті для забезпечення надійного експлуатування пожежного спостерігання наказом або розпорядженням керівника не призначено відповідальну особу, яка несе відповідальність: а) проведення щоденного огляду СПЗ та перевального устаткування; б) зберігання проектної документації на монтування СПЗ, актів прийняття їх в експлуатацію (порушення вимог пункт 1.4, глава 1, розділу V НАПБ А.01.001-2014);

5) пристрої ручного спуску СПЗ утримуються неопломбованими (організаціє, котра здійснює технічне обслуговування) та не захищеними від несанкціонованого приведення в дію (порушення вимог пункт 1.4, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

6) місце розташування пристроїв ручного спуску СПЗ не обладнанні вказівними знаками, що розміщуються як усередині, так і поза приміщенням згідно вимог ДСТУ ISOISO 09 та ГОСТ 12.4.026 (всі будівлі об`єкту) (порушення вимог п. 1.4 глава 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014);

7) не забезпечено мінімальну протипожежну відстань між адміністративним корпусом (сутінь вогнестійкості ІІІ) та виробничою будівлею № 6 (ступінь вогнегасників ІVа), яка становить 7, 8 метра (згідно вимог діючих норм має становити не менше 12,5 метрів) згідно з пунктом пункт 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2018 (порушення вимог пункт 22, розділу ІІ НАПБ А.01001-2014);

8) системи зовнішнього протипожежного водопроводу (три пожежні гідранти, котрі знаходяться на території об`єкту) не приходить технічного обслуговування не рідше одного разу на рік з формуванням відповідного акту (порушення вимог підпункт 4, пункт 2.1, глава 2, розділу V НАПБ А.01.001-2014);

9) біля місця розташування пожежних гідрантів не встановлено пожежники (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на них літерного індексу ПГ, цифровими зазначеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (порушення вимог підпункт 9, пункт 2.1, глава 2, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

10) пожежна водойма, котра розташована на території об`єкту утримується не заповненою водою для цілей пожежогасіння (порушення вимог підпункт 6, пункт 2.1, глава 2, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

11) система внутрішнього протипожежного водопроводу в будівлях об`єкту підприємства знаходиться в несправному стані (всі будівлі та споруди підприємства) (порушення вимог пункт 2.2, глава 2, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

12) система внутрішнього протипожежного водопроводу (пожежні кран-комплекти) в будівлях об`єкту підприємства не приходить технічне обслуговування з відповідною реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі (всі будівлі та споруди підприємства) (порушення вимог пункт 2.2, глава 2, розділу V НАПБ А.01.001-2014);

13) пожежні кран-комплекти системи внутрішнього протипожежного водопроводу у всіх будівлях об`єкту підприємства не забезпечені отворами для провітрювання (всі будівлі та споруд підприємства) (порушення вимог п. 2.2, глава 2, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

14) в пожежонебезпечних приміщеннях (виробничі будівлі № 1, 2, 3, 4, 5, 6) на виробничому обладнані (устаткуванні) не вивішено знаки, які забороняють користування відкритим вогнем, а також знаки про обережність за наявності займистих речовин (порушення вимог п. 7.7, глава 7, розділ VІ НАПБ А.01.001-2014);

15) не здійснюється профілактичний огляд, планово-попереджувальний та капітальний ремонт технічного обладнання, яке використовується на виробництві в терміни встановлені попередньо розробленим графіком, з урахуванням виконання заходів щодо забезпечення вибухопожежобезпеки передбачених технологічним регламентом та технічними умовами устаткування (порушення вимог п. 7.7, глава 7, розділ VІ НАПБ А.01.001-2014);

16) не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (порушення вимог статті 20 Кодекс цивільного захисту України);

17) не забезпечено техногенну безпеку на підприємстві шляхом проведення ідентифікації ПНО (порушення вимог пункт 2, розділу III ПТБ);

18) захаращено шляхи евакуації шляхом встановлення значної кількості мототехніки безпосередньо в приміщеннях коридору 1-го поверху адміністративного корпусу (порушення вимог пункт 2.37, глава 2, розділ III. НАПБ А.01.001-2014);

19) на шляху евакуації з коридору 1-го улаштовано турнікет, що перешкоджає вільній евакуації людей (приміщення охорони в адміністративному корпусі) (порушення вимог пункт 2.37, глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);

20) сходові клітини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, світильники яких повинні вмикатися з настанням сутінків (всі будівлі та споруди підприємства) (порушення вимог пункт 2.31, глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);

21) двері до сходової клітини типу СК1 не обладнані пристроями для зачинення дверей в притул (коридор 1-го поверху, робочі кабінети на 2-му поверсі, котрі ведуть безпосередньо до сходової клітини) (порушення вимог пункт 2.37, глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);

22) не здійснено оброблення дерев`яних елементів горищного покриття засобами вогнезахисту з забезпеченням 1-ї групи вогнезахисної ефективності (порушення вимог пункт 2.5, глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);

23) вихід зі площадки сходової клітини на горище не передбачено через протилежні двері 2-го типу шириною не менше ніж 0,75 м, висотою не менше ніж 1,5 м. згідно з ДБН В.1.1-7:2016 (порушення вимог пункт 22, розділ II НАПБ А.01.001-2014);

24) приміщення виробничих будівель, № 6, 5, 4, 3 не обладнані системами протипожежного захисту, а саме автоматичною системою пожежогасіння згідно вимог діючих норм (порушення вимог п. 1.2, глава 1, розділ ЇЎ±ў Ў.01.001-2014);

25) наявна система протипожежного захисту усіх приміщень та будівель підприємства (система пожежної сигналізації) знаходиться в несправному стані (порушення вимог пункт 1.1, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

26) приміщення виробничих будівель № 6, 5, 4, 3, 2, 1 та склад готової продукції не обладнано системами протидимного захисту (димовидалення) згідно вимог пункту 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014. (порушення вимог пункт 1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

27) приміщення та будівлі підприємства не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу (всі будівлі та приміщення підприємства) (порушення вимог пункт 1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

28) не забезпечено мінімальну межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій покрівель виробничих будівель № 1,2, 3, 4, 5, 6 (балки, ферми, арки, рами) до нормативного значення згідно вимог діючих норм, згідно з ДБН В.1.1-7:2016 (порушення вимог пункт 22, розділ II НАПБ А.01.001-2014);

29) виробниче приміщення будівлі, які поєднані з виробничою будівлею № 5 прохідною естакадою, не поділені на димові зони (не більше 1600 м2 кожна), котрі слід відгороджувати будівельним конструкціями або щільними вертикальними завісами з негорючого матеріалу, які повинні опускатись зі стелі (перекриття) на підлогу, але не нижче ніж 2,5 метра від підлоги, утворюючи під стелею (перекриттям) резервуари диму згідно з ДБН В.2.5-56:2014 (порушення вимог пункт 1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

30) не виконано прокладання всіх проводів, кабелів електромереж між приміщеннями електрощитових виробничих будівель № 1, 5, 6 та суміжними виробничими приміщеннями у трубах (гільзах) з послідуючим ущільненням зазорів, що утворилися у місцях перетинання між трубою (гільзою) та будівельною конструкцією, яка перетинається негорючим будівельним матеріалом, таким чином щоб мінімальна межа вогнестійкості зашпарованих зазорів не була нижче мінімальної межі вогнестійкості самих будівельних конструкцій, що перетинається згідно з ДБН В.1.1-7:2016 та Правила улаштування електроустановок (порушення вимог пункт 22, розділ II НАПБ А.01.001-2014);

31) не забезпечено клас вогнестійкості заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, котрі відокремлюють приміщення різного призначення, а саме виробничі приміщення виробничих будівель № 1, 2, 3 та суміжне приміщення складу готової продукції згідно з ДБН В.1.1-7-2016 (порушення вимог пункт 22, розділу II пункт 2.3, глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);

32) не забезпечено клас вогнестійкості заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, котрі відокремлюють приміщення різного призначення, а саме приміщення вентиляційної камери виробничої будівлі № 6 згідно з ДБН В.1.1-7-2016 (порушення вимог пункт 22, розділу II; пункт 2.3 глава 2, розділ IIІ НАПБ А.01.001-2014);

33) виробниче приміщення будівлі, які поєднане з виробничою будівлею № 6 прохідною естакадою, не поділені на димові зони (не більше 1600 м2 кожна), котрі слід відгороджувати будівельним конструкціями або щільними вертикальними завісами з негорючого матеріалу, які повинні опускатись зі стелі (перекриття) на підлогу, але не нижче ніж 2,5 метри від підлоги, утворюючи під стелею (перекриттям) резервуари диму, згідно з ДБН В.2.5-56:2014 (порушення вимог пункт 1.2, глава 1, розділ V НАПБ А.01.001-2014);

34) з коридору 1-го та 2-го поверхів будівлі побутового корпусу до сходових клітин типу СК1 відсутні (демонтовані) двері (порушення вимог пункт 2.37 глава 2, розділ III НАПБ А.01.001-2014);

35) не зазначено в будівлях складу готової продукції (ангар) та складському корпусі проходи між штабелями зберігання обмежувальними лініями, які мають бути нанесені на підлогу (порушення вимог пункт 9.1, глава 9, розділ VI НАПБ А.01.001-2014);

36) при умові штабельного зберігання матеріалів не забезпечено проходи між штабелями завширшки не менше одного метра (приміщення складу сировини) (порушення вимог пункт 9.1, глава 9, розділ VI НАПБ А.01.001-2014);

37) в місцях перетину повітропроводами системи вентиляції виробничо-складського блоку протипожежних перешкод (протипожежна стіна яка відокремлює склад готової продукції (ангар) від виробничих будівель № 1,2, 3) не влаштовано нормально відкриті протипожежні клапани згідно з пунктом 7.11.1 ДБН В.2.5-67-2013 (порушення вимог пункт 22, розділу II НАПБ А.01.001-2014).

Примірник акта перевірки отримано заступником директора Ільченко В.Т. 31 липня 2019 р., що підтверджується підписом в акті. Крім того, в поясненнях до акту ОСОБА_1 зазначено «Згоден. Порушення будуть усунені».

З метою застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI (далі КЦЗ України), Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5 квітня 2007 р. №877-V (далі Закон України № 877-V) (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 КЦЗ України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Крім того, вимогами ч. 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

За приписами п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з вимогами ч. 2. ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку встановленому законом.

Відповідно до вимог п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Як вже зазначалося, у період з 30 липня 2019 р. по 31 липня 2019 р. позивачем проведено позапланову перевірку відповідача щодо дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Відповідно до цієї перевірки позивачем складено Акт перевірки № 752 від 31 липня 201 р. в якому визначено 37 порушень.

Щодо правопорушень, визначених в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 в п. 1, п. 2, п. 3, п. 24 та п. 25, суд зазначає наступне.

На підтвердження усунення вказаних порушень позивачем зазначено, що з метою забезпечення пожежної безпеки на підприємстві Tовариства з обмеженою відповідальністю ВКК «Інжиніринг Сістем» було розроблено робочий проект №4/2-19-АСПГ.ПС.СО стосовно улаштування системи протипожежного захисту, а саме системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, автоматичного порошкового пожежогасіння.

Крім того, було отримано експертні висновки про відповідність проектної документації вимогам нормативних документів, а саме: висновок ДСНС України №26-3950/261 від 14 лютого 2019 року та ГУ ДСНС України в Київській області №66/1/5060 від 1 квітня 2019 року.

22 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрюг» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія «ІнжинірінгСістем» (Підрядник) було укладено Договір підряду №25/19, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого Підрядник взяв на себе обов`язок здійснити виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт з улаштуванню системи протипожежного захисту, а саме системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, автоматичного порошкового пожежогасіння згідно робочого проекту №4/2-19-АСПГ.ПС.СО, на об`єкті: «база меблевого виробництва по вул. Миру, 1-а, в с. Шкарівка, Білоцерківського району, Київської області (виробничі блоки № 1, 2, 3, 9, 10, 11, цех меблевого виробництва, склад готової продукції № 4, склад сировини № 6, склад № 22, побутовий блок, адміністративний блок.

Відповідно до вимог п. 3.1. Договору підряду загальна вартість встановлена сторонами та становить 4 334 906 грн. 00 коп., на виконання умов договору Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюг» було сплачено аванс в розмірі 1 500 000 гривень 00 коп., що підтверджується платіжними доручень № 5787 від 23 серпня 2019 року та № 5790 від 27 серпня 2019 року.

Отже, судом встановлено, що відповідач вживає заходів щодо усунення правопорушень, визначених в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 в п. 1, п. 2, п. 3, п. 24 та п. 25, що підтверджується вищезазначеними обставинами.

Щодо правопорушень, визначених в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 в п. 4, суд зазначає наступне.

Позивачем повідомлено суд, що наказом №48 від 3 вересня 2019 року «Про організацію та забезпечення на підприємстві пожежної безпеки», призначено осіб відповідальних за протипожежний стан, утримання і експлуатацію наявних технічних засобів протипожежного захисту, шляхів евакуації працівників, санітарний стан закріплених приміщень, також даним наказом призначено відповідальних за експлуатацію і належне утримання установок пожежної автоматики тощо. Отже, судом встановлено, що відповідач вживає заходів щодо усунення цього правопорушення.

Щодо правопорушень, визначених в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 в п. 5 та п. 6, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві зазначив, що посадовими особами органу державного нагляду (контролю) не надано детальний опис виявленого порушення, стосовно якого саме пристрою ручного пуску СПЗ не опломбовані. Якщо це ручні пожежні сповіщувачі, то відповідно до ДСТУ ISO 7240-1 п. 3.59 ручний пожежний сповіщувач - пристрій для ручного ініціювання пожежної тривоги. Ручні пожежні сповіщувачі системи пожежної сигналізації не являються пристроями ручного пуску СПЗ, тому вимоги п. Ж.6.9 ДБН В.2.5-56:2014 на них не поширюються.

Крім того, зазначає, що відповідно до ДСТУ ISO 7240-1 п. 3.59 ручний пожежний сповіщувач - пристрій для ручного ініціювання пожежної тривоги. Відповідно до ДСТУ ISO 7240-1 п. 3.59 ручний пожежний сповіщувач - пристрій для ручного ініціювання пожежної тривоги. Ручні пожежні сповіщувачі системи пожежної сигналізації не являються пристроями ручного пуску СПЗ, тому вимоги п. Ж.6.9 ДБН В.2.5-56:2014 на них не поширюються. Зовнішній вигляд ручних пожежних сповіщувачів відповідає п. 4.7 ДСТУ EN 54-11, що ідентифікує його відповідно до призначення.

Відповідач звертає увагу, що ДБН В.2.5-56:2014 не містить жодної вимоги щодо необхідності опломбування пристроїв ручного спуску СПЗ та обладнання пристроїв СПЗ вказівними знаками.

Щодо правопорушень, визначені в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 в п. 7, суд зазначає наступне.

У відзиві відповідач повідомив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 826/13433/18 наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 квітня 2018 року № 100 «Про затвердження ДБН Б. 2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» визнано протиправним та не чинним, таким чином на момент проведення перевірки даний нормативний акт був скасований, а тому будь-які посилання на нього є неправильними.

Стосовно порушення, викладеного в п. 15 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві вказав, що на підприємстві розроблено план-графік планово-попереджувального ремонту обладнання. Профілактичний огляд обладнання здійснюється постійно, оскільки несправність деревообробного обладнання призведе до простою підприємства та відповідно до зриву строків виконання замовлень та відповідно до фінансових втрат. Стосовно капітального ремонту обладнання то такий ремонт проводиться по необхідності, в разі несправності відповідного обладнання.

Стосовно порушення, викладеного в пункті 16 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, судом встановлено наступне. Відповідач у відзиві зауважив, що відповідно до п. 17 Постанови Кабінет Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444 - спеціальні об`єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту проводяться у порядку, затвердженому МВС. На даний час чинний порядок затверджений МВС відсутній. Наказ МВС України від 11 вересня 2014 р.№ 934 втратив чинність відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 166-р.

Стосовно порушення, викладеного в п. 17 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, судом встановлено наступне. Відповідач у відзиві зазначив, що на його думку зауваження безглузде, ідентифікація не може забезпечити техногенну безпеку. Крім того, Пункт 2 розділу III ПТБ не вимагає проведення ідентифікацій.

Стосовно порушення викладеного в п. 18 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, суд зазначає наступне. Відповідач у відзиві зауважує, що техніка не звужує нормативну ширину шляху евакуації по коридору 1 м.

Стосовно порушення, викладеного в п. 19 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, судом встановлено наступне. Відповідач у відзиві звертає увагу на те, що вихід назовні через турнікет не відноситься до евакуаційних. Коридор забезпечено іншими двома розосередженими евакуаційними виходами.

Стосовно порушення, викладеного в п. 20 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, судом встановлено наступне. Відповідач у відзиві зазначив, що дана вимога ППБУ суперечить вимогам державних будівельних норм. Так, влаштування евакуаційного освітлення на час будівництва регламентувалося ДБН В.2.5-28. Дод. А ДБН «Терміни і визначення» регламентує, що Евакуаційне освітлення - освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення. Відповідно до п. 4.74 ДБН В.2.5-28 влаштування евакуаційного освітлення на шляхах евакуації у зазначеній будівлі не вимагалося.

Стосовно порушення, викладеного в п. 22 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, відповідач у відзиві зауважив, що в даному випадку пункт 2.5 правил Пожежної безпеки України, на які посилається позивач, не можуть застосовуватися у зв`язку з наступним:

Відповідно до пункту 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ №1417 від 30 грудня 2014 року, вказано: « 2.5. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.»

Тобто в даному випадку йде мова виключно про будинки, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (затверджено та введено в дію Наказом Держстандарту України № 507 від 17 серпня 2000 року) будинки віднесені до житлових будівель код 11.А будівлі, які використовуються для конторських та адміністративних цілей віднесено до будівель офісних код 122.

Враховуючи той факт, що в пункті 2.5. правил пожежної безпеки йдеться мова виключно про будинки, то відповідач вважає, що позивач неправомірно визначив даний факт як порушення.

Крім того, відповідач знову звернув увагу на те, що дана будівля була прийнята в експлуатацію до введення в дію Правил пожежної безпеки в Україні, на які посилається позивач.

Стосовно порушення викладеного в п. 23, п. 26, п. 27, п. 28, п. 29, п. 30, п. 31, п. 32, п. 33, п. 37 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, відповідач у відзиві зауважив, що відповідач не погоджується з вказаним, та вважає, що такі порушення є надуманими у зв`язку наступним:

Виробничі та адміністративні будівлі, які використовуються в господарській діяльності позивача та знаходяться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-а. були прийняті в експлуатацію згідно акту державної приймальної комісії про закінчення в експлуатацію закінченого будівництва №23 від 12 липня 2004 року та акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 25 травня 2007 року та в подальшому були передані замовником до статутного капіталу позивача.

Тобто, на момент введення в експлуатацію вказані будівлі відповідали вимогам всіх будівельних норм, а також вимог щодо забезпечення пожежної безпеки.

У відповідності до п.22 Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2014) під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинне на момент початку використання об`єкту.

В акті перевірки та приписі Позивач посилається на порушення Відповідачем вимог: Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 р. №91412 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 5 березня 2015 р. за №9252/26697 (далі – НАПБА.01.001-2014), ДЦБН В.1.1.-7:2016, ДБН В.2.5-56:2014, ДБН В. 2.-67-2013 однак таке посилання є як мінімум некоректним оскільки на момент введення в експлуатацію вказаних вище будівель, вказані вище нормативно правові акти не діяли, а тому висновки позивача про їх порушення є безпідставними.

Відповідач зауважив, що посилання на вказані ДБН на діючому об`єкті є неправомірними, оскільки відповідно до Закону України «Про будівельні норми» державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про будівельні норми» «Державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання державних будівельних норм здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю», а не ДСНС України.

У пункті 22 розділу II НАПБ А.01.001 на який є посилання у Акті перевірки вимоги щодо влаштування протипожежних дверей відсутні, посилання на ДБН В.1.1- 7:2016 відсутні.

Крім того, відповідач вважає, що в переліку нормативно-правових актів та НД уніфікованої форми акту перевірки ДБН В.1.1-7:2016 відсутній.

Стосовно порушення, викладеного в п. 30 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, відповідач у відзиві зазначає, що позивач посилається нібито на недотримання Правил улаштування електроустановок, одна Відповідач вважає за необхідне звернути увагу суд на те, що позивач не зазначає, який саме пункт правил улаштування електроустановок порушено та в якій редакції.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості №476 від 21 липня 2017 року було затверджено Правила улаштування електроустановок.

Пунктом 1.1.1 Глави 1.1 Правил встановлено, що ці правила встановлюють вимоги до електроустановок загального призначення змінного струму до 750 кВ та постійного струму напругою до 1,5 кВ. Ці правила є обов`язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок. Нові положення Правил не є обов`язковими для застосування в діючих електроустановках, улаштованих за Правилами, чинними на час створення електроустановок.

Відповідач вважає, що в Акті перевірки відсутні відомості про те, що кабелі електромереж прокладені з порушенням вимог, які були чинні на момент здачі будівель в експлуатацію.

Крім того, в п. 26 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 позивач посилається на те, що приміщення виробничих будівель №6,5, 4,3,2,1 та склад готової продукції не обладнано системами протидимного захисту (димовидалення) згідно вимог пункту 10.2.4. ДБН В. 2.5.-56:2016

Однак, Звітом Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту було встановлено, що об`ємно-планувальні, конструктивні та інженерні рішення виробничих приміщень меблевого виробництва позивача, які знаходяться за адресою: вул. Миру, 1А. с. Шкарівка, Білоцерківський район, Київська область, забезпечують безпечну евакуацію людей у разі пожежі та не потребують оснащення системами димовидалення.

Разом з тим, виробничі будівлі згідно проекту є ПІ, ІП-а ступеня вогнестійкості. Відповідно до ДБНВ.1.1-7-2002, який діяв на час будівництва клас вогнестійкості суміщених елементів покрівлі може бути не вище R 15, RE 15.

Згідно зазначеного ДБН та ДБН В.1.1-7:2016 у випадках, коли мінімальний клас вогнестійкості конструкції R15 або RE 15 допускається застосовувати незахищені сталеві конструкції незалежно від їх фактичної межі вогнестійкості.

Водночас відповідач вважає, що в акті перевірки відсутні дані про те, що внаслідок експлуатації вказаних будівель знизився їх рівень пожежної безпеки в порівнянні з вимогами які діяли на момент введення будівель в експлуатацію.

Стосовно порушення, викладеного в п. 9, п. 10, п. 12, п. 13, п. 14, п. 18, п. 19, п. 21, п. 22, п. 34, п. 35 в Акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752, відповідач зазначив, що на виконання вказаних порушень суду надано фотофіксацію усунення вказаних порушень.

Надаючи оцінку доводам та аргументам сторін, суд бере до уваги наступне. Згідно з вимогами ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до вимог абз. 2 ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Статтею 64 КЦЗ України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ України).

Частиною 3 ст. 64 КЦЗ України встановлено, що до складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з вимогами п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення), що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

У пп. 2 п. 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до вимог ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Вимогами ч. 2 ст. 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для такого звернення визначені ч. 1 ст. 70 КЦЗ України.

Водночас, єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення відповідачем загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей трактується досить широко. Теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення.

Вимогами ст. 69 КЦЗ України встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки у разі:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень будівель та споруд виробничого призначення;

- випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.

За нормами частини п`ятої статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

З аналізу вказаних норм законодавства слідує, що підставами для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд бере до уваги, що законодавство не містить визначення поняття “порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей”, а відтак, воно є оціночним.

Разом з цим, за переконанням суду зазначені в акті перевірки порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу відповідно до вимог протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Суд також враховує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідачем не надано суду належних доказів усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що слугували підставою для прийняття Акту від 31 липня 2019 р. № 752.

При цьому, приписами частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Ураховуючи те, що позивач є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 31 липня 2019 р. № 752 порушень є результати повторної перевірки.

Проте матеріали справи не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд дійшов висновку, що доводи відповідача про часткове усунення порушень не підтверджені належними доказами. При цьому відповідачем не надано суду доказів звернення до відповідного відділу ГУ ДСНС України з питань повторної перевірки для підтвердження усунення виявлених порушень.

Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 р. по справі № 640/4508/19, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 р. у справі № 640/4508/19 зазначено наступне: «Ураховуючи те, що ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 25 червня 2019 р. № 144 порушень є результати повторної перевірки».

При цьому у постанові від 30 січня 2019 р. по справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду відзначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

На підставі викладеного, суд за аналогією враховує останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27 листопада 2019 р. по справі № 640/4508/19.

Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 р. у справі № 320/7019/18 зазначає: «Доводи скаржника про те, що ним частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров`я людей.

При цьому, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень ТОВ «Укрполімерконструкція»».

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 р. у справі № 823/589/16.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що мають бути задоволені у повному обсязі.

Також, необхідно зазначити й про те, що спірний захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкту, будівель, споруд, приміщень закладу дійсно є виключним, але необхідним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача на проведення господарської діяльності і публічними інтересом позивача у вигляді усунення небезпеки життю та здоров`ю людей.

Проте, не усунуті відповідачем порушення, на думку суду, є суттєвими та створюють потенційну небезпеку для людей, з огляду на те, що їх не усунення може призвести до негативних наслідків.

Суд зазначає, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.

З урахування викладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушеннями пожежної безпеки, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, суд дійшов висновку про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) виробничих, складських та адміністративно-побутових будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюг» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-а, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31 липня 2019 р. № 752.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось, тому підстави для вирішення питання про судові витрати відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) виробничих, складських та адміністративно-побутових будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюг» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 1-а, шляхом зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрюг» повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 31 липня 2019 р. № 752.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач – Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, адреса: вул.. Межигірська, 8, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 38537963.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАК-АГРО», адреса: вул.. Соборна, 3, м. Тетіїв, Тетіївський район, Київська область, 09800, код ЄДРПОУ - 31970268.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 22 липня 2021 року.