Рішення № 98486778, 21.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 року справа №320/4210/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Служби безпеки України про зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач-1), Служби безпеки України (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- зобов`язати Службу безпеки України надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним званням), відсоткової надбавки за вислугу років та наступних видів грошового забезпечення, які позивач отримував на час звільнення зі Служби безпеки України, а саме: надбавка за умови режимних обмежень – 10 %; надбавка за інформаційне-аналітичне забезпечення – 50 %, надбавка за особливо важливі завдання – 100 %, премія – 368 % (копія розрахунку додається), починаючи з 05.03.2018;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області включивши позивача до списку осіб, яким має бути перерахована пенсія, виплатити недоплачену суму пенсії з врахуванням надбавок, доплат, підвищень з 01.01.2018 з врахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 , на підставі Постанови КМ України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та в подальшому виплачувати пенсію у повному обсязі;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 сплачену суму за надання правової допомоги у розмірі 8925,00 грн.

В обґрунтування вказаного позову позивач зазначив, що він перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер Служби безпеки України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача-2 у наданні Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 05.03.2018, з огляду на набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем-1 протиправно відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням надбавок, підвищень та премії, оскільки це порушує право позивача на належний соціальний захист.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 відкрито провадження у справі №320/4210/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 витребувано від відповідача-2 (Служби безпеки України) докази на підтвердження повноважень Дебди О.В. як представника Служби безпеки України, яка підписала відзив на позовну заяву від 30.06.2020 б/н, з наданням їх до суду впродовж 10 днів з дня отримання цієї ухвали та від відповідача-1 (Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області) докази на підтвердження повноважень Глазунова А.Р. як представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, який підписав відзив на позовну заяву від 24.07.2020 №1000-0802-7/60634, з наданням їх до суду впродовж 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Витребувані ухвалою суду від 31.08.2020 докази надійшли на адресу суду 21.09.2020 від Служби безпеки України та 22.09.2020 від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

У відзиві №1000-0802-7/60634 від 24.07.2020 відповідач-1 просить в адміністративному позові ОСОБА_1 відмовити повністю, посилаючись на те, що відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103, з 01.01.2018 позивачу було проведено перерахунок пенсії з урахуванням трьох складових грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018 окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Вказує, що Постанова №103 на час вчинення спірних дій була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин. Визнання нечинними в подальшому пунктів 1, 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком визнання протиправними дій ГУ щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до визнання нечинною Постанови №103. Обставини скасування з 05.03.2019 в судовому порядку п. 2 Постанови №103 не можуть бути враховані при прийнятті рішення, оскільки ці обставини не існували на час виникнення спірних відносин.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву від 30.06.2020 вказує про те, що на виконання п.7 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 відповідачем було оформлено та видано позивачу довідку про розмір грошового забезпечення за посадою начальник 2 сектору режимно-секретного відділу Військово-медичного управління Служби безпеки України для перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років 50%. Також відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на відсутність підстав для включення до нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії таких додаткових видів грошового забезпечення як надбавка за інформаційне-аналітичне забезпечення органів державної влади та надбавка за особливо важливі завдання, вказуючи на те, що з 05.03.2018 діючим військовослужбовцям СБУ виплата таких надбавок не передбачена у зв`язку з втратою чинності постановою КМУ №1294 від 07.11.2007, якою вони були передбачені. Враховуючи те, що вказані надбавки не нараховуються діючим співробітникам СБУ (такі надбавки не передбачені для нарахування жодним нормативно-правовим актом, яким урегульовано діяльність СБУ), то відсутні і законні підстави для нарахування таких надбавок під час перерахунку пенсій, у тому числі й позивачу.

У відповіді на відзив відповідача-2 позивач зазначив, що з огляду на набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, відповідач-2 повинен надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням відомостей про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які він отримував під час проходження служби.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданим Васильківським МВ ГУМВС України в Київській області 06.03.1999 (а.с.23-24).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в СБУ та був звільнений з військової служби 09.11.2017 за підпунктом “а” пункту 61, підпунктом “б” пункту 62 та пунктом 88-1 Положення про проходження військової служби (за станом здоров`я – непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час) у запас, з посади начальника 2 сектору режимно-секретного відділу Військово-медичного управління Служби безпеки України, відповідно до наказу Служби безпеки України від 02.11.2017 №1314-ос “По особовому складу”, що підтверджується довідкою Служби безпеки України від 27.02.2020 №12/Г-91/47 (а.с.21).

Із списків особового складу позивач виключений з 09.11.2017. Вислуга років позивача станом на 09.11.2017 склала: календарна 26 років 11 місяців 03 днів. Перебуває на військовому обліку в Центральному управлінні Служби безпеки України.

Для нарахування пенсії позивачу було видано грошовий атестат серії НОМЕР_3 , на підставі якого у подальшому позивачу пенсійним органом була призначена пенсія (а.с.87).

29.11.2017 територіальним органом Пенсійного Фонду України ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років довічно відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ.

Основний розмір пенсії позивача на момент призначення пенсії становив 68% від розміру його грошового забезпечення, що підлягає врахуванню для призначення пенсії, з урахуванням складових грошового забезпечення, а саме: посадового окладу 1600,00 грн.; окладу за військове звання – 120,00 грн.; надбавки за вислугу років 40% - 688,00 грн.; середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у т.ч. надбавки за умови режимних обмежень (10%), надбавки за особливо важливі завдання (100%), надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення (50%), премії (368%) – 15078,27 грн. Основний розмір пенсії 68 % грошового забезпечення склав 10253,22 грн. (а.с.94).

31.01.2018 Пенсійним фондом України позивачу видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_4 (а.с.22).

06.04.2018 Службою безпеки України оформлено довідку №21/3/2-132м/72 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій згідно із постановою КМУ від 21.02.2018 №103, відповідно до якої розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій позивача за посадою (на день звільнення зі служби) начальник 2 сектору режимно-секретного відділу Військово-медичного управління Служби безпеки України становить: посадовий оклад – 7750,00 грн., оклад за військовим званням (капітан) – 1270,00 грн., надбавка за вислугу років 50 % - 4510,00 грн., всього 13530,00 грн. (а.с.96).

У травні 2018 року ГУ ПФУ у Київській області на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови № 103 та довідки СБУ від 06.04.2018 №21/3/2-132м/72 позивачу було проведено перерахунок пенсії із таких складових грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, за період з 01.01.2018: посадового окладу – 7750,00 грн., окладу за військовим званням (капітан) – 1270,00 грн., процентної надбавки за вислугу років 50 % - 4510,00 грн., всього 13530,00 грн. Основний розмір пенсії 68 % грошового забезпечення у розмірі 9200,40 грн. З урахуванням доплати до попереднього розміру пенсії підсумок пенсії складає 10253,22 грн. (а.с.95).

Також судом встановлено, що 06.03.2020 позивачем було направлено до Служби безпеки України заяву, в якій він просив підготувати та надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача (а.с.11).

Листом від 03.04.2020 №21/3/2-Г-10/5 Службою безпеки України позивачу було повідомлено, що Службою безпеки України були оформлені та подані довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за формою згідно з додатком 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі – Порядок № 45), на кожну особу, зазначену в списках. У подальшому рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103, рішення набрало законної сили 05.03.2019 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019.

Служба безпеки України у листі від 03.04.2020 №21/3/2-Г-10/5 зазначила, що вищенаведене рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 не містить приписів до Кабінету міністрів України щодо вжиття додаткових заходів, спрямованих на подальше оформлення та направлення до органів Пенсійного фонду України (видачі) нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

Також позивача проінформовано, що 19.12.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено рішення Касаційного адміністративного суду у складі верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій адміністративній справі №160/8324/19 з питання, що стосується неврахування уповноваженим органом при складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій що місячних додаткових видів грошового забезпечення. Вказана справа на цей час розглядається Великою Палатою Верховного Суду за правилами перегляду рішень в апеляційному порядку. У зв`язку з чим повідомлено про можливість надання Службою безпеки України довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій лише після ухвалення остаточного рішення Великою Палатою Верховного Суду (а.с.12).

Також СБУ надано на запит позивача довідку про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії від 12.03.2020, з якої вбачається, що у період з 01.04.2017 по 31.10.2017 додаткові види грошового забезпечення складалися: надбавка за виконання особливо важливих завдань – 17067,19 грн., надбавка за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення – 5675,43 грн., надбавка за службу у умовах режимних обмежень – 108583 грн., премія - 61426,99 грн., а всього 85255,44 грн. Середня сума за 7 місяців становить 12179,35 грн. (а.с.19).

Крім того, 06.03.2020 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Київській області, в якій позивач просив орган пенсійного фонду виплатити позивачу недоплачену суму пенсії за 2018 – 2019 роки у розмірі 78642,72 грн. без урахування змін прожиткового мінімуму у відповідний період, а також включити позивача до списку осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії та направити списки до уповноваженого структурного підрозділу СБУ для підготовки та надання нової довідки (а.с.15).

Листом від 17.04.2020 №1000-0235-8/30171 ГУ ПФУ у Київській області позивачу відмовлено та повідомлено про те, що відповідно до ст.ст.13, 63 Закону №2262 та на умовах, у порядку та розмірах, передбачених постановою КМУ від 21.02.2018 №103 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років. Виплата перерахованої пенсії проводиться з урахуванням вимог постанов КМУ від 21.02.2018 №103 та від 14.08.2019 №804 (а.с.16-17).

Ненадання Службою безпеки України до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із включенням додаткових видів грошового забезпечення та не проведення ГУ ПФУ у Київській області виплати недоплаченої суми пенсії з врахуванням надбавок, доплат, підвищень, зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Служби безпеки України надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним званням), відсоткової надбавки за вислугу років та наступних видів грошового забезпечення, які позивач отримував на час звільнення зі Служби безпеки України, а саме: надбавка за умови режимних обмежень – 10 %; надбавка за інформаційне-аналітичне забезпечення – 50 %, надбавка за особливо важливі завдання – 100 %, премія – 368 % (копія розрахунку додається), починаючи з 05.03.2018, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ.

Статтею 9 Закону №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V “Обчислення пенсії”, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.

Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

При цьому, згідно із пунктом 7 постанови № 103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою доручено забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку № 45.

Так, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що позивач проходив службу в СБУ та був звільнений з військової служби з посади начальника 2 сектору режимно-секретного відділу Військово-медичного управління Служби безпеки України.

Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі – Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

Так, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).

Окрім цього постановою № 704 передбачено здійснення преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення (підпункт 2 пункту 5 постанови № 704).

При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Щодо надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення, суд зазначає, що виплату такої надбавки не передбачено положеннями постанови № 704.

За пунктом 2.3.5.2 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 23.01.2008 №35/ДСК, персональний розмір надбавки військовослужбовцям, які провадять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційне-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність встановлюється, підвищується, знижується або скасовується наказами Голови СБУ, його заступників, начальників органів, підрозділів, закладів та установ Служби безпеки України за мотивованими рапортами керівників <…>.

Таким чином, з 05.03.2019 – з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача-2 у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України, статті 17, частини п`ятої статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні “Великода проти України” від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, “Онер`їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії СБУ щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому СБУ належить зобов`язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок та премії), для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019, ухваленому у зразковій справі № 160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 (провадження № 11-20заі20).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтримав вказаний правовий висновок за результатами розгляду адміністративної справи № 320/2523/19 у подібних правовідносинах у своїй постанові від 13 травня 2021 року (адміністративне провадження № К/9901/4577/20).

У зв`язку з викладеним, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом зобов`язання СБУ скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок та премії), для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.

При цьому, суд не вбачає за доцільне зобов`язувати відповідача-2 зазначати у довідці конкретні розмірі надбавок, оскільки відповідачем-2 по справі взагалі було відмовлено в оформленні довідки і оцінка наявності у позивача права на отримання будь-яких додаткових складових грошового забезпечення не надавалась, а отже відмова відповідача була пов`язана не з незгодою з розмірами надбавок, які позивач просив включити у довідку, а з відсутністю підстав для видачі оновленої довідки як такої. Отже, у спірних правовідносинах відповідач не вирішував питання про розмір надбавок, які підлягають включенню в оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Визначення конкретних розмірів надбавок для їх врахування у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача має здійснити відповідач-2 після набрання рішенням у цій справі законної сили, на підставі належних документів та станом на момент виникнення такого права у позивача.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області включивши позивача до списку осіб, яким має бути перерахована пенсія, виплатити недоплачену суму пенсії з врахуванням надбавок, доплат, підвищень з 01.01.2018 з врахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 , на підставі Постанови КМ України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та в подальшому виплачувати пенсію у повному обсязі, суд зазначає таке.

З наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що обов`язок щодо перерахунку пенсій виникає у територіальних органів Пенсійного фонду України лише після отримання від відповідного органу довідки про розмір грошового забезпечення.

Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений ГУ ПФУ у Київській області виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №636/662/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРС – 72863859) та від 03.07.2018 у справі №709/2728/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 75082529).

Оскільки на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсій до відповідача-1 не надходила від СБУ нова довідка із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення, суд вважає, що відповідач-1 правомірно відмовив позивачу з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, які було враховано в попередньому розмірі пенсії.

У зв`язку з цим, суд вважає, що дана позовна вимога заявлена передчасно та не підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 8925,00 грн., викладене у позовні заяві, суд зазначає наступне.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що 19.03.2020 між ОСОБА_1 (Замовник) та адвокатом Шкабрієм Михайлом Петровичем (Виконавець) було укладено договір б/н про надання правової допомоги адвокатом, за умовами якого Виконавець зобов`язався надавати Замовнику правову допомогу з питань, що виникають у результаті звернення до суду з пенсійних питань та повернення недоплаченої суми пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2019, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги Виконавця на умовах даного Договору (а.с 26-27).

Відповідно до п.4.1 Договору від 19.03.2020 б/н сторони погодили, що Замовник сплачує Виконавцю за послуги за надання правової допомоги у сумі 8925,00 грн.

19.03.2020 сторонами підписано попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач ОСОБА_1 поніс і які очікує понести в зв`язку з поданням позову до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Служби Безпеки України про зобов`язання вчинити певні дії та розгляду справи, в якому зазначено опис послуг по наданні правової допомоги з розрахунку 1050,00 грн. за 1 годину, а саме:

- зустріч з Клієнтом, ознайомлення з наявними документами, узгодження правової позиції по справі – 0,5 год. вартістю 525,00 грн.;

- збирання доказів та моніторинг судової практики, підготовка (складання) позовної заяви - 4,5 год. вартістю 4725,00 грн.;

- підготовка, друк запитів до ДСМТО, СБУ, ДФ СБУ, ГУ ПФУ у Київській області - 1,5 год. вартістю 1575,00 грн.;

- підготовка та відправка відповіді на відзив учасникам по справі - 2 год. вартістю 2100,00 грн., загалом витрачено 8,5 год. вартістю 8925,00 грн. (а.с.28).

07.05.2020 сторонами підписано Акт виконаних робіт по наданню правової допомоги адвокатом на виконання вимог договору від 19.03.2020 б/н про надання правової допомоги, відповідно до якого Виконавець надав Клієнту послуги на загальну суму 8925,00 грн. (а.с.29).

Доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 8925,00 позивачем не надано.

Проте за висновком Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Отже, факт надання професійної правничої допомоги адвокатом Шкабрій М.П. (обсяг наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість) на суму 8925,00 грн. повністю підтверджується дослідженими судом доказами.

Дослідивши вищевказані документи, враховуючи часткове задоволення позову в частині позовних вимог до СБУ, стягненню з відповідача-2 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача належать витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4462,50 грн. (чотири тисячі чотириста шістдесят дві грн. 50 коп.), що є пропорційним до частини задоволених позовних вимог.

При цьому, суд враховує той факт, що відповідачем-2 не надано заперечень щодо неспівмірності вимоги про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у сумі 1681,60 грн., що підтверджується квитанціями від 28.05.2020 №73689 на суму 840,00 грн. та від 27.05.2020 №73667 на суму 840,80 грн. (а.с.38-39).

Враховуючи часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Служби безпеки України.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок Служби безпеки України також судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Отже, загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача-2 на користь позивача складає 5303,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Службу безпеки України (ідентифікаційний код 00034074; адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33) скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок та премії), для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути зі Служби безпеки України (ідентифікаційний код 00034074; адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 5303,30 грн. (п`ять тисяч триста три грн. 30 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду - 21.07.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.