Рішення № 98486723, 22.07.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2021 р. справа № 300/2528/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення від 12.02.2021 за №43 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №34 від 19.01.2021 та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 на підставі вказаної довідки, з урахуванням фактично виплачених сум, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також – позивач, ОСОБА_1 ) 31.05.2021 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – відповідач, Головне управління ПФУ в області, Управління, орган пенсійного фонду, орган пенсійного забезпечення) про визнання протиправним рішення від 12.02.2021 за №43 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №34 від 19.01.2021 (надалі по тесту також – оскаржуване рішення) та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (надалі по тексту також – грошове утримання у відставці, грошове утримання, утримання) з 01.01.2021 на підставі вказаної довідки, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він з 22.09.2016 набув статусу судді у відставці, перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в області, та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Таким чином позивач, вважаючи що органом пенсійного забезпечення буде проведено перерахунок автоматично, не звертався у 2020 році із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. В подальшому у зв`язку із зміною з 01.01.2020 розміру складової суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач 04.02.2021 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №34 від 19.01.2021, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – Територіальне управління ДСА в Івано-Франківській області, ТУ ДСА в Івано-Франківській області, уповноважений орган). Проте, Головне управління ПФУ в області прийняло рішення №43 від 12.02.2021 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, з посиланням на те, що згідно з роз`ясненням Державної судової адміністрації України базовий розмір посадового окладу судді місцевого та апеляційного судів у порівняні з минулим роком не змінився та становить 63 060,00 гривень та 105 100,00 гривень відповідно, а перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться тільки у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Додатково у рішенні про відмову вказано про відсутність встановлення до посадового окладу ОСОБА_1 регіонального коефіцієнта. За доводами позивача, вказані підстави і мотиви не здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання не ґрунтуються на вимогах закону, відсутні будь-які правові підстави для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 04.06.2021 (а.с.22-23), відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та додатково витребувано у позивача відповідні докази, необхідні для розгляду даної справи.

На виконання вимог ухвали суду від 04.06.2021 позивач направив поштовим зв`язком витребувані докази, а також письмові пояснення, викладені у заяві від 09.06.2021, які надійшли на адресу суду 11.06.2021 (а.с.29-30, 31-36). Виходячи із змісту коментованої заяви позивач стверджує, що згідно записів у трудовій книжці його стаж на посаді судді становить 23 роки 9 місяців і 13 днів. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 зобов`язано відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби 2 роки і 4 дні та половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського державного університету імені І. Франка – 2 роки 6 місяців і 16 днів. Отже, згідно пояснень позивача, його стаж роботи, який підтверджений і підлягає врахуванню при призначенні щомісячного довічного грошового утримання становить 28 років 4 місяці і 3 дні. Разом з цим, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 за №1402-VІII до стажу роботи на посаду судді також зараховується стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Позивач на посаду судді вперше обраний згідно рішення Івано-Франківської обласної ради народних депутатів 25.12.1992 і згідно із Законом №328-1, що діяв на той час, для обрання народним суддею необхідно було мати стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і право на зарахування цього стажу (до двох років) мали вперше обрані судді районного суду. З урахуванням вказаного позивач зазначає, що його стаж роботи, на підставі якого виплачувалась щомісячна доплата за вислугу років на день звільнення становить 30 років і обчисленню підлягає 70% посадового окладу. Саме 70% від посадового окладу 63 060,00 гривень становить 44 142,00 гривень, відомості про що зазначені у довідці ТУ ДСА в Івано-Франківській області №34 від 19.01.2021, як складова суддівської винагороди.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 16.06.2021 за №0900-0802-7/21161, який надійшов на адресу суду 22.06.2021 (а.с.38-43), а також подав письмові пояснення від 16.06.2021 за №0900-0802-7/21162, які надійшли на адресу суду із відповідними письмовими доказами 24.06.2021 (а.с.46-48, 49-126).

За змістом відзиву на позовну заяву та письмових пояснень, відповідач не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Зокрема, ОСОБА_1 з 18.10.2016 призначено щомісячне довічне грошове утримання згідно пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 за №1402-VІII. Позивачу на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 у справі №809/960/18 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, після проведення якого розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача збільшився і становив 26 958,60 гривень. На підставі довідки Територіального управління ДСА в Івано-Франківській області №64 від 30.01.2020 розмір суддівської винагороди з 01.01.2020 становить 53 601,00 гривень, в тому числі посадовий оклад 31 530,00 гривень та доплата за вислугу років 22 071,00 гривень, у відповідності до якої ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у відповідності до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", чинних на час набуття права на відставку. Позивач 04.02.2021 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі нової довідки №34 від 19.01.2021, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області. Втім рішенням №43 від 12.02.2021 орган пенсійного фонду відмовив ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач вважає, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Враховуючи те, що позивачу з 01.01.2020 вже проведено перерахунок довічного грошового утримання у відставці у зв`язку із зміною грошової винагороди діючого судді, та те, що базовий розмір посадового окладу судді у 2021 році в порівнянні до 2020 року залишився не змінним, то підстав для проведення перерахунку грошового утримання ОСОБА_1 з врахуванням нової довідки №34 від 19.01.2021, виданої Територіальним управлінням ДСА в Івано-Франківській області, немає. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, письмові пояснення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 25 грудня 1992 року призначений на посаду судді Галицького районного суду Івано-Франківської області, що підтверджується поясненнями позивача, записами у трудовій книжці та не заперечується відповідачем.

Згідно записів у трудовій книжці позивача від 14.12.2011 (а.с.56-57), ОСОБА_1 з 26.12.1992 зарахований на посаду народного судді Галицького районного суду Івано-Франківської області (запис №13), а з 17.04.2003 позивач обраний суддею місцевого Галицького районного суду Івано-Франківської області безстроково (запис №18).

Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 за №1600-VIII "Про звільнення суддів" ОСОБА_1 звільнено з посади судді Галицького районного суду Івано-Франківської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с.63-74).

Відомості із наявного в матеріалах справи наказу в.о. голови Галицького районного суду Івано-Франківської області №02-03/33 від 29.09.2016 (а.с.61) вказують про відрахування ОСОБА_1 зі штату Галицького районного суду Івано-Франківської області з 07.10.2016 на підставі постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 з №1600-VIII, про що вчинено відповідний запис у трудовій книжці позивача за №21 (а.с.57).

На підставі зави про призначення пенсії від 18.10.2016, до якої долучено в тому числі трудову книжку позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 18.10.2016 призначено ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ від 02.06.2016 (а.с.49 51).

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 у справі №809/960/18 позов ОСОБА_1 до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задоволено повністю (https://reyestr.court.gov.ua/Review/75421849), зокрема:

- зобов`язано Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби 2 року 4 дні, з 14.05.1976 року по 17.05.1978 року та половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського державного університету імені І. Франка 2 року 6 місяців 16 днів з 25.08.1978 року по 27.09.1983 року;

- зобов`язано Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок починаючи з 1 грудня 2017 року, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, з подальшим перерахуванням, у випадку зміни суддівської винагороди діючого судді у відставці та фактично виплаченою;

- зобов`язано Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області виплатити різницю між належною ОСОБА_1 до сплати сумою довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою сумою за період з 01.12.2017 року до часу виконання рішення суду в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок.

На виконання коментованого рішення суду від 19.07.2018, органом пенсійного забезпечення проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 (а.с.88).

На підставі довідки Територіального управління ДСА в Івано-Франківській області №64 від 30.01.2020 (а.с.118), за змістом якої розмір суддівської винагороди з 01.01.2020 становить 53 601,00 гривень, в тому числі посадовий оклад 31 530,00 гривень та доплата за вислугу років 22 071,00 гривень, ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (а.с.115).

В подальшому, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці №34 від 19.0.2021, в якій суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, станом на 01.01.2021, визначена в розмірі 107 202,00 гривень, в тому числі: посадовий оклад 63 060,00 гривень та доплата за вислугу років 44 142,00 гривень (зворотній бік а.с.121).

Позивач, 04.02.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою встановленої форми про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі коментованої довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (а.с.120).

За наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.02.2021, Головним управлінням ПФУ в області прийнято оскаржуване рішення №43 від 12.02.2021, яким відмовлено позивачу у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, з посиланням на роз`яснення Державної судової адміністрації України, згідно якого базовий розмір посадового окладу судді місцевого та апеляційного судів у порівняні з минулим роком не змінився та становить 63 060,00 гривень та 105 100,00 гривень відповідно, а перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться тільки у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.

ОСОБА_1 вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №43 від 12.02.2021 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на вище коментовані мотиви, звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, Законом, що визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 за №1402-VIII (надалі по тексту також – Закон №1402-VІІІ).

Відповідно до пункту 25 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Як уже з`ясовано судом ОСОБА_1 з 18.10.2016 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно абзацу 2 пункту 25 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VІII, виходячи із 86 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Надалі, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 за №2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні Конституційний Суд зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України). Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 за №10-рп/2013).

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 за №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Верховний Суд неодноразово у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним.

Зміна з 01.01.2020 розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Відтак, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII з 19.02.2020, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020.

Аналогічна правова позиція відображена у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20, яке набрало законної сили 07.08.2020.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується поясненнями відповідача, органом пенсійного фонду на підставі заяви позивача від 07.02.2020 (а.с.116) і довідки Територіального управління ДСА в Івано-Франківській області №64 від 30.01.2020 (а.с.118), за змістом якої розмір суддівської винагороди з 01.01.2020 становить 53 601,00 гривень, в тому числі посадовий оклад 31 530,00 гривень та доплата за вислугу років 22 071,00 гривень, ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2020, виходячи із 90 відсотків суддівської винагороди (а.с.115).

Така довідка видана до прийняття Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 за №2-р/2020, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

В свою чергу, змістове наповнення даної довідки в частині розміру суддівської винагороди (всього разом 53 601,00 гривень), визначено і обчислено уповноваженим органом відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 за №2453-VІ, який діяв до набуття 30.09.2016 чинності Закону №1402-VIII.

Разом з цим, як уже з`ясовано судом, позивач, 04.02.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі нової довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці №34 від 19.0.2021, згідно якої станом на 01.01.2021 його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 107 202,00 гривень, в тому числі: посадовий оклад 63 060,00 гривень та доплата за вислугу років 44 142,00 гривень (а.с.120, 121).

Коментована довідка, як свідчить її зміст, видана уповноваженим органом із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №2-р/2020.

При цьому, довідка №34 від 19.0.2021 не містить відомостей щодо застосування регіонального коефіцієнта, на наявність якого у оскаржуваному рішенні звертає увагу Управління.

Так, за приписами частини 1, 2 статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із положеннями частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Аналіз наведених норм законодавства дозволяє суду дійти висновку про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці залежить саме від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, законодавець пов`язує розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівською винагородою судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому, визначальне значення для визначення щомісячного довічного грошового утримання має саме займана посада з якої звільнено суддю у відставку.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина 2 статті 135 Закону №1402-VIII).

Так, згідно із приписами пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Приписами частини 5 статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" регламентовано, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

З наявної в матеріалах справи копії довідки Територіального управління Державної судової адміністрації №34 від 19.01.2021 (а.с.149), судом встановлено, що станом на 01.01.2021 суддівська винагорода ОСОБА_1 яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 107 202,00 гривень, в тому числі: посадовий оклад – 63 060,00 гривень та доплата за вислугу років – 44 142,00 гривень.

Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначений відповідно до пункту 1 частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII, абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 102,00 гривні).

Слід відмітити, що ОСОБА_1 не заперечує розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначений у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації №34 від 19.01.2021, що обчислений виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня у розмірі 2 102,00 гривні (абзац 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"), та не ставить питання щодо обчислення такого утримання, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року – 2 270,00 гривень.

Суд звертає увагу на те, що орган пенсійного забезпечення, під час представлення позивачем довідки Територіального управління Державної судової адміністрації №34 від 19.01.2021 та розгляду питання щодо наявності підстав для перерахунку грошового утримання, не надав належної оцінки об`єктивності та достовірності відомостей, зазначених у такій довідці.

Орган пенсійного фонду не вказав на будь-яку невідповідність даних коментованої вище довідки, в тому числі в частині визначення розміру посадового окладу і відсоткового значення доплата за вислугу років.

З огляду на є безпідставною відмову відповідача у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з посиланням на Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" і Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", за нормами яких прожитковий мінімум для працездатних осіб та прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді є однаковим, і відповідно посадовий оклад судді порівняно з минулим роком є незмінним.

За переконаннями суду у даній справі у відповідача наявні достатні правові підстави для здійснення ОСОБА_1 з 01.01.2021 перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки №34 від 19.01.2021, виданої у відношенні до позивача ТУ ДСА в області.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно висновків Конституційного Суду України, сформованих у Рішенні від 11.10.2005 за №8-рп/2005, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

У мотивувальній частині Рішення від 14.12.2011 за №18-рп/2011 Конституційний Суд України вказав на неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів, як то закріплено у Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 за №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці), є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Пунктом 6.1 Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10.07.1998 передбаченого, що рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість.

Згідно із пунктом 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12 від 17.11.2010 Комітету Міністрів Ради Європи оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці.

З огляду на викладене, конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Такі ж правові висновки сформував Верховний Суд у постановах від 09.11.2018 у справах №713/1064/17, №686/24597/16-а, №686/1938/17, №766/7021/17, №686/24597/16-а, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17, №426/14458/16 від 07.09.2020.

За таких обставин, суд вважає, що рішення відповідача від 12.02.2021 за №43 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №34 від 19.01.2021 є протиправним, та підлягає скасуванню

З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області №34 від 19.01.2021, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2021.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача та вказаних висновків суду, відповідач не надав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував додаткові докази з власної ініціативи (а.с.22-23).

Надаючи оцінку вимозі ОСОБА_1 про зобов`язання Управління здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з відсоткового значення 66% суддівської винагороди, суд зазначає, що така є похідною, публічно-правовий спір у відношенні до якої ще не виник.

Ключовим у спірному випадку є право позивача на визначення і обчислення розміру його утримання у відставці саме на підставі довідки №34 від 19.01.2021, поданої для здійснення перерахунку разом із заявою від 04.02.2021 (зворотній бік а.с.120).

При цьому, оскаржене рішення відповідача про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не містить жодної згадки чи будь-якого заперечення стосовно відсоткового розміру суддівської винагороди, який визначається виходячи із зарахованого/не зарахованого стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді.

Враховуючи те, що судовому захисту підлягають виключно порушені права чи інтереси особи, а не ті, які ймовірно будуть порушені у майбутньому, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66% суддівської винагороди, зважаючи на їх передчасність, слід відмовити.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення, суд робить висновок про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат слід виходити із обставини сплати позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру судового збору в розмірі 908,00 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція №0.0.2141816650.1 від 27.05.2021 (а.с.1).

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 817,20 гривень, що пропорційно становить 90 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.02.2021 за №43 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області №34 від 19.01.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2021 виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області №34 від 19.01.2021, з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.