Ухвала суду № 98486351, 20.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

20 липня 2021 р. Справа №0540/7286/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні та про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за його позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати позивачу пенсії з квітня 2017 року, зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату йому пенсії з квітня 2017 року.

Позивач звернувся до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні з відповідача та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оскільки останній є правонаступником Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, та зміну способу і порядку виконання даного рішення у справі з зобов`язання виплатити пенсію на стягнення нарахованої за цим рішенням заборгованості з пенсії, оскільки рішення у справі до тепер не виконано.

Відповідно до приписів частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у разі неможливості його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Приписами статті 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначене в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Таким чином, вказаним законом передбачена можливість зміни способу і порядку виконання рішень суду про зобов`язання державного органу вчинити певні дії.

18.02.2018 рішення суду набрало законної сили, 03.01.2018 судом видано виконавчий лист у даній справі про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію з квітня 2017 року, 21.01.2019 держвиконавцем відкрито виконавче провадження № 58128353 з виконання виконавчого листа у справі № 0540/7286/8-а.

22.02.2019 держвиконавцем отримано заяву відповідача від 04.02.2019 № 2988/34-1/19, де зазначено, що на виконання судового рішення позивачу нараховано пенсію у сумі 190 805,15 грн за період з квітня 2017 року по жовтень 2018 року включно, проте кошти для її виплати відповідачу не профінансовані (арк. справи 123-124). Відповідно до наданих до листа документів, з листопада 2018 року позивач пенсію отримує (арк. справи 125-127).

Правильність визначення розміру боргу з невиплаченої пенсії у сумі 190 805,15 грн сторонами не оспорюється.

Постановою від 20.01.2020 виконавче провадження № 58128353 закінчено, у постанові вказано, що рішення суду боржником не виконано, держвиконавцем направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Суд зауважує, що вчинення відповідачем лише нарахування суми пенсії, що підлягає виплаті за рішенням суду, свідчить про невиконання рішення у даній справі, оскільки ним зобов`язано відповідача також виплатити пенсію.

У даному випадку пенсія підпадає під поняття “майно”, рішення суду, яке виконує державний виконавець, носить зобов`язальний характер стосовно державного органу, звернення до суду мало місце після спливу строку, що встановлений приписами статті 7 Закону, стягувач не чинив перешкод провадженню виконавчих дій.

Суд наголошує, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії”, де Європейський Суд з прав людини встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, право позивача на отримання пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить сутність взятих на себе державою зобов`язань.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17, у постанові Верховного Суду України від 07.12.2012 у справі № 21-977во10 тощо, який підлягає врахуванню судом відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях, зокрема, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтями 14, 370 КАС України передбачено, що судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його виконання, що визначено ч. 2 ст. 372 КАС України.

Таким чином, враховуючи доводи заявника про невиконання судового рішення у визначений в ньому спосіб, тривання виконавчого провадження з його виконання більше 2 місяців та зважаючи на висновки суду за наслідком розгляду цієї заяви, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву і змінити спосіб виконання рішення суду у даній справі в частині зобов`язання управління виплатити позивачу пенсію на її стягнення у сумі 190 805,15 грн.

При цьому, визначення судом конкретної суми стягнення не змінює суті і обсягу судового рішення, оскільки ним зобов`язано відповідача виплатити заборгованість з пенсії за період її невиплати, що виникла внаслідок протиправного припинення її виплати, в повному обсязі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 передбачено проведення реорганізації деяких територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з додатком. У додатку визначено, що Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074.

Згідно із п. 6 зазначеного Порядку, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Пунктом 8 Порядку № 1074 передбачено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 379 КАС України та частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів боржників (державних органів, розпорядників бюджетних коштів (бюджетних установ), одержувачів бюджетних коштів) виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства шляхом списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, беручи до уваги, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області набуті права та обов`язки Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни боржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, ст.ст. 241, 243, 248, 256, 370, 378, 379 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні та про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення суду в частині зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з квітня 2017 року, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення: “Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 пенсію у сумі 190 805 (сто дев`яносто тисяч вісімсот п`ять) гривень 15 копійок”.

Замінити боржника з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.С. Михайлик