Ухвала суду № 98486192, 22.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

22 липня 2021 р.Справа №160/12383/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною, скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-1315-54/424, видану 10.11.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на суму 35 588,74грн. з податку ЄСВ;

- визнати протиправною та скасувати борг з податку ЄСВ, який рахується за ОСОБА_1 перед Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 35 588,74 грн.

Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову відповідно до якої заявник просить забезпечити позов шляхом:

- зупинення виконавчих дій у ВП № 65836466, відкритому Павлоградським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що Павлоградським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно заявника, а тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Перевіривши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку..

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленими позовними вимогами, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду щодо оскарження вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-1315-54/424 від 10.11.2020 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 35588,74 грн.

Так, в заяві про забезпечення позову, заявник просить зупинити виконавчі дії у ВП №65836466, відкритому Павлоградським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на підставі оскаржуваної вимоги, оскільки в межах вказаного виконавчого провадження накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно заявника, на підтвердження вказаного заявником надано до суду копія інформації з Держреєстру речових прав на нерухоме майно та копія відповіді на запит з АСВП №65836466.

При цьому, судом встановлено, що з наданих заявником доказів не вбачається, що виконавче провадження №65836466 відкрито саме на підставі оскаржуваної вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-1315-54/424 від 10.11.2020 року.

Надані позивачем докази, зокрема, відомості з ЄДР та відомості з АСВП містять лише загальні відомості, такі як: дата відкриття виконавчого провадження та найменування боржника.

Доказів вчинення державним виконавцем дій для примусового стягнення саме на підставі оскаржуваної вимоги, позивачем до суду не надано, як і доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв