Ухвала суду № 98486180, 22.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 липня 2021 року Справа № 160/10620/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У складі:Головуючого суддіВіхрової В.С.Секретаря судового засіданняПіддубцева О.В.за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):ПозивачаОСОБА_1 .Представника позивачаШпакової О.С.Представника позивачаКобзистої А.В.розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду 8 в місті Дніпро клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі №160/10620/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа з боку відповідача: Офіс Генерального прокурора про скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

30.06.2021 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа з боку відповідача: Офіс Генерального прокурора в якій позивач просить:

- скасувати Наказ Керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №1203 від 12 травня 2021 року, яким було скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року № 422 к та поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області та органах прокуратури з 15 травня 2020 року;

- скасувати наказ Керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 1492к від 18 червня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури в Дніпропетровській обласній прокуратурі з 15 травня 2020 року;

- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 квітня 2021 року по день постановлення рішення;

- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000, 00 грн.;

- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 9500 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/10620/21 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 01.07.2021 р.

Ухвалою суду від 05.07.2021 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1000,00 грн. який має бути сплачений на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача, Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО), 899998, Рахунок отримувача, UA368999980313141206084004632, Код класифікації доходів бюджету, 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- заяви/клопотання про поновлення строку звернення до суду.

14.07.2021 р. до суду надійшло клопотання позивача на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2021 р. поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали клопотання суд дійшов висновку про необхідність його призначення до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін для отримання додаткових пояснень та доказів.

Судове засідання було призначено на 22.07.2021 р.

В судове засідання з`явились позивач, представник позивача та представник відповідача.

Під час судового засідання в обґрунтування клопотання позивачем та його представником було зазначено, що оскаржуваний наказ від 12.05.2021 р. позивач отримав лише 18.06.2021 р., що підтверджується його особистим підписом на зворотному боці наказу, а на електронну пошту представника позивача даний наказ надійшов разом з відповіддю на адвокатський запит 07.06.2021 р. в сканованому вигляді.

Крім того, позивачем та його представником зазначається, що копія наказу позивачу не направлялась, також не направлялись виклики з метою його вручення та не було вчинено жодних дій направлених на його реальне виконання.

Представник відповідача підтвердила, що наказ від 12.05.2021 р. позивачем отримано лише 18.06.2021 р.

За правилами частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У силу вимог частини 2 вказаної статті якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тобто, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу.

У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що позивач не відносився байдужо до своїх прав, він активними своїми діями намагається захистити своє право, надає пояснення щодо порушення свого права.

Європейським судом з прав людини у справі «Мушта проти України» зазначено, що не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

При цьому, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).

Отже, суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі здійснення справедливого правосуддя.

Так, встановлення строків звернення до суду має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій, натомість дана мета не може перешкоджати основній меті – здійснення справедливого судочинства.

Тому не можна застосовувати формальні підходи для вирішення питання щодо пропуску строку звернення до суду, в порівнянні з метою – здійснення справедливого судочинства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді.

На переконання суду в питаннях оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду, необхідно уникати вияву надмірного формалізму, що може розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач зазначає, що з наказом від 12.05.2021 р. він ознайомився лише 18.06.2021 р., на підтвердження своїх слів надає докази.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позивачем в повному обсязі виконано вимоги ухвали суду від 05.07.2021 р.

Відповідно до частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою стало, на його думку, винесення відповідачем протиправних наказів про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області та органах прокуратури з 15 травня 2020 року та про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури.

Частинами першою, другою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 5, 12, 121, 122, 160, 168, 171, 174, 175, 248, 256, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі №160/10620/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа з боку відповідача: Офіс Генерального прокурора про скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості, - задовольнити.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа з боку відповідача: Офіс Генерального прокурора про скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості.

Справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суддею Віхровою В.С. одноособово.

Призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.08.2021 р. об 11 год. 00 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №8.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, з документом, що підтверджує його надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив до суду, з направленням її копії іншим учасникам справи, а також доказів його направлення (надіслання) вручення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до суду, з направленням її копії іншим учасникам справи, а також доказів його направлення (надіслання) вручення.

Попередити учасників справи про зобов`язання вчасно повідомити суд у разі неможливості прибути до суду про причини та їх поважність відповідно до статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали, повістки про виклик до суду надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачам ухвала надсилається разом із копією позовної заяви з додатками.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає, за винятком оскарження відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова