Рішення № 98486158, 22.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

22 липня 2021 року Справа №160/9208/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною – задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (в особі структурного підрозділу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо невжиття заходів, передбачених Законом України “Про виконавче провадження” за заявою ОСОБА_1 від 02.05.2020 року про примусове виконання виконавчого листа по справі №160/12059/19 від 16.04.2020 року;

- в порядку розподілу судових витрат стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

12.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №160/9208/20, в якій позивач просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/9208/20, вирішивши питання про судові витрати, здійснені при подачі апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Оскільки розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), всі документи, необхідні для прийняття рішення за поданою заявою надавались під час розгляду справи, та у суду відсутня необхідність проведення судового засідання, розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву з питання розподілу судового збору, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, позивач зазначає, що судом не враховано при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат сплату ОСОБА_1 судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду від 04.09.2020 року.

Судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року позовну заяву було повернуто позивачеві разом з усіма додатками.

ОСОБА_1 не погодившись з вищезазначеною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року, подає 12.10.2020 року апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року, у справі № 160/9208/20 – залишено без руху; зобов`язано ОСОБА_1 у строк десяти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, надавши до суду апеляційної інстанції, зокрема, докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 2102,00 грн. (реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA7089999980313141206081004004; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *; 101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від____(Дата оскарження справи) по справі_____(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

02.11.2020 року ОСОБА_1 подано до Третього апеляційного адміністративного суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

До клопотання долучено квитанцію №71491 від 02.11.2020 року про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року скасовано, справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В матеріалах справи міститься квитанція №71491 від 02.11.2020 року про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2102 грн.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення, вказана сума судового збору за подачу апеляційної скарги, не була врахована судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2102 грн. за квитанцією №71491 від 02.11.2020 року, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Оскільки вказане питання не було вирішено під час прийняття рішення у справі, суд вважає, що клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення в цій частині є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Стосовно стягнення на користь ОСОБА_1 суми судового збору у розмірі 2270 грн., суд зазначає, що вказана сума судового збору була сплачена квитанцією від 26.04.2021 року № 92144 за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 року в адміністративній справі № 160/9208/20 – залишено без змін.

Відтак, повернення судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 року, що сплачений квитанцією від 26.04.2021 року № 92144 у розмірі 2270 грн. чинним законодавством не передбачено.

Отже, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат за подачу апеляційної скарги у розмірі 2270 грн. підлягає частковому задоволенню в частині стягнення на користь позивача суми судового збору у розмірі 2102 грн., що сплачений квитанцією №71491 від 02.11.2020 року.

Судом встановлено, що при прийнятті рішення, вказана сума судового збору за подачу апеляційної скарги, не була врахована судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2102 грн. за квитанцією №71491 від 02.11.2020 року підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, клопотання про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню судом.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 252, 292, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/9208/20 – задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр-т. Дмитра Яворницького, б. 21А, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 43314918) судові витрати з оплати судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 2 102 грн. 00 коп., сплаченого на підставі квитанції №71491 від 02.11.2020 року.

В задоволенні іншої частини заяви – відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова