Ухвала суду № 98485994, 20.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

20 липня 2021 р.Справа №346зп-21/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

ВСТАНОВИВ:

19.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої просить:

- постановити ухвалу, якою до набрання рішенням суду законної сили зупинити дію рішення Межиріцької сільської ради від 08 липня 2021 року № 984-11/VІІІ «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 »;

- заборонити Межиріцькій сільській раді ( АДРЕСА_1 ) затверджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, розроблений на підставі рішення Межиріцької сільської ради від 08 липня 2021 року № 984-11/VІІІ «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 » та передавати земельну ділянку у власність.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки у відповідача існує реальна можливість прийняти рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність іншим особам всупереч існування першочергового права як учасника бойових дій на виділення земельної ділянки для городництва. Отже, враховуючи вищевикладене, на думку представника позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, оскільки існує реальна та очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Згідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 154 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зауважує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Як вбачається з матеріалів позову, ОСОБА_1 , який є учасником бойових дій, звернувся до сільського голови Межиріцької об`єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 0,6 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 11,6707 га кадастровий номер 1223582300:01:001:1650, яка розташована на території Межиріцької сільської ради.

Починаючи з 01.06.2021 року, протягом місяця 15.06.2021 року відбулося засідання постійної комісії Межиріцької сільської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, охорони пам`яток історичного середовища та благоустрою, до порядку денного якого не було включено питання щодо розгляду клопотання позивача (роздруківка з веб-сайту відповідача черги денної засідань додається), а також відбулися три сесії Межиріцької сільської ради: 17.06.2021 року відбулося засідання 9 сесії Межиріцької сільської ради, 29.06.2021 року відбулося засідання 10 сесії Межиріцької сільської ради, 08.07.2021 року відбулося засідання 11 сесії Межиріцької сільської ради, до порядку денного жодної із цих сесій не було включено проект рішення про надання дозволу позивачу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, або проект рішення про мотивовану відмову позивачу у наданні такого дозволу.

08.07.2021 року на 11 сесії Межиріцької сільської ради було прийнято рішення №984-11/VІІІ «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 ».

Згідно п.1, 2 рішення було вирішено (мовою оригіналу):

«...1. Надати гр. України ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею до 2 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради.

2. Сформувати вказану земельну ділянку шляхом поділу земельної ділянки комунальної власності площею 11,6707 га кадастровий номер 1223582300:01:001:1650...».

У подальшому, позивач неодноразово звертався до відповідача із клопотаннями, у яких просив надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, площею 0,60 га, за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 11,6707 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1650, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Однак, як вказує позивач, на день подання цієї заяви відповідач належним чином не розглянув його клопотання.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову обґрунтована існуванням очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справ, однак ні позивачем, ні представником позивача не надано доказів того, що захист прав позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, у разі постановлення на його користь судового рішення.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Згідно п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Заявлення вимог щодо невизначеного кола осіб позбавляє можливості встановити співмірність заявлених позовних вимог до заходів забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача.

У відповідності до приписів чинного процесуального законодавства, є недопустимим забезпечення адміністративного позову шляхом звуження прав та інтересів третіх осіб.

У п. 2 прохальної частини заяви про забезпечення позову позивач просить суд: заборонити Межиріцькій сільській раді (51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, буд. 1) затверджувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, розроблений на підставі рішення Межиріцької сільської ради від 08 липня 2021 року № 984-11/VІІІ «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об`єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_2 » та передавати земельну ділянку у власність.

Ця вимога спрямована до невизначеного кола осіб, а означені заходи забезпечення позову у спосіб, визначений представником позивача, фактично виходять за межі позову, що розглядається, та стосуються осіб, які не залучались до участі у справі.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись положеннями статей ст. ст. 150, 151, 154, 294, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви – відмовити.

Заявник : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 , код ОКПП НОМЕР_2 ).

Представник заявника: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , код ОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач:Межиріцька Сільська рада (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, про. Виконкомівський, 1, код ЄДРПОУ 04338948).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Ільков