Ухвала суду № 98485915, 22.07.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

22 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7393/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електротермометрія» (далі – ПАТ «Електротермометрія», позивач) звернулося із позовом до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ВЛ429/568/АВ/П від 04 червня 2021 року, винесений головним державним інспектором - відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Волинській області Орисюк Оксаною Олександрівною.

Одночасно із пред`явленням позову ПАТ «Електротермометрія» подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Управління Держпраці у Волинській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ВЛ429/568/АВ/П від 04 червня 2021 року до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог частини першої статті 154 КАС України, заяву позивача про забезпечення позову розглянуто в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи представника позивача, викладені у поданій заяві, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Як передбачено частиною першою статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

З наведеного слідує, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів подальшого виконання такого рішення. Заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обов`язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (пункт 3 частини першої статті 152 КАС України). Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідно зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із наведеного вбачається, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як убачається із матеріалів справи, в період з 03 червня 2021 року по 04 червня 2021 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Волинській області, ОСОБА_1 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки за додержанням законодавства про працю ПАТ «Електротермометрія», за результатами проведення якої 04 червня 2021 року складено Акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці №ВЛ429/568/АВ, яким встановлено порушення Кодексу законів про працю України та винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ВЛ429/568/АВ/П, яким було передбачено усунути такі порушення у строк до 05 липня 2021 року.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, позивач вказує, що в межах даного судового провадження ПАТ «Електротермометрія» оспорює правомірність припису Управління Держпраці у Волинській області, яким товариство зобов`язано усунути порушення законодавства про працю, та на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення прав товариства у разі вирішення спору на його користь.

Водночас, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів та в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Подання ж позовної заяви, предметом якої є визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ВЛ429/568/АВ/П від 04 червня 2021 року не може слугувати беззаперечним доказом того, що такий наказ відповідача є очевидно протиправним. Відповідність винесеного припису критеріям правомірності, підлягає дослідженню при судовому розгляді, а не при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову, через що задоволення такої заяви призведе до фактичного вирішення справи по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Також, суд звертає увагу заявника на те, що у разі скасування акта суб`єкта владних повноважень, відповідний акт втрачає чинність з моменту набрання рішення законної сили.

Отже, у разі скасування судом припису Управління Держпраці у Волинській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ВЛ429/568/АВ/П від 04 червня 2021 року за результатами розгляду даної справи, акт індивідуальної дії втратить чинність і не потягне за собою будь-яких наслідків.

Отже, за наведених обставин, у заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування доцільності забезпечення позову в спосіб, визначений представником позивача, в даному випадку заходи забезпечення позову не відповідають суті спору, в площині захисту в адміністративних правовідносинах, а тому в задоволенні заяви ПАТ «Електротермометрія» про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів її підписання суддею.

Суддя В.І. Смокович