Рішення № 98485652, 21.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 липня 2021 р. Справа № 120/3695/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЦЕНАТ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЦЕНАТ» (далі – позивач, ТОВ «МЕЦЕНАТ») до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі – відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – відповідач 2). У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації від 10.03.2021 № 2457189/20114510;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.11.2020 № 1 датою її надсилання на реєстрацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 02.11.2020 Товариством складено податкову накладну № 1 та надіслано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 09.11.2020 податкову накладну від 02.11.2020 № 1 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: Коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 1201, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем на виконання вимог, що вказані в квитанції від 09.11.2020 надано пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Однак, 10.03.2021 рішенням комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2457189/20114510 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.11.2020 № 1 у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Не погоджуючись із рішенням комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.03.2021 № 2457189/20114510 позивачем було подано скаргу, однак рішенням комісії з питань розгляду скарг від 25.03.2021 № 13210/20114510/2 скаргу залишення без задоволення а рішення - без змін.

Позивач зазначив, що ним надано усі необхідні документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а тому вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, з метою його скасування та зобов`язання зареєструвати накладну від 02.11.2020 № 1 звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалою від 26.04.2021 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до положень ст. 262 КАС України. Також встановлено відповідачам 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

17.05.2021 на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву від відповідача 1 та відповідача 2, у яких відповідачі просили у задоволенні вимог позову відмовити повністю.

Як на мотив для відзиву відповідачі зіслалися на те, що в реєстрації податкової накладної було відмовлено так як платник податків не надав копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Оскільки на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивач не виконав всіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, у контролюючого органу були відсутні підстави для реєстрації податкової накладної.

04.06.2021 відповідачем 1 подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 07.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі в період з 22.06.2021 по 12.07.2021 в щорічній відпустці на підставі Наказу від 02.06.2021 № 077-в/к.

Дослідивши наявні у справі докази та аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ТОВ «МЕЦЕНАТ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 26.01.1995. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 46.21 є “Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин”.

01.12.2016 між ФГ «Україна» (виконавець) та ТОВ «МЕЦЕНАТ» (замовник) укладено договір про надання послуг № 163 (далі – Договір № 163)

Згідно п.п. 1.1 Договору № 163 замовник передає, а виконавець приймає на відповідальність зберігання продукції (майна).

Термін зберігання майна з 01.12.2016 по 31.12.2018 (п.п. 1.4 Договору № 163).

Приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідного зберігання здійснюється сторонами за актами приймання – передачі, які є невід`ємними частинами договору (п.п. 1.6 Договору № 163).

Відповідно до п.п. 5.2 Договору № 163 ціна зберігання майна замовником становить 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 % за один календарний місяць (а.с.87-88).

28.08.2018 між ТОВ «Рапсодія» (продавець) та ТОВ «МЕЦЕНАТ» (покупець) укладено договір купівлі – продажу № 73-мц (далі – Договір № 73-мц).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору № 73-мц, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві товар – соя у кількості 240 т. (+-10%), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах згідно договору.

Асортимент, кількість і ціна товару узгоджується сторонами та вказується продавцем у рахунку – фактурі, у видатковій на товар/партію товару, які є невід`ємною та складовою частини договору (п.п. 1.2 Договору № 73-мц).

Загальна ціна договору складає 1050000 грн (п.м.4.1 Договору № 73-мц) (а.с.65-66).

Згідно видаткової накладної від 07.09.2018 № РН-0000120, № РН-0000119 ТОВ «Рапсодія» передала ТОВ «МЕЦЕНАТ» сою в кількості 31.380 т. на загальну суму 320076,00 грн. та 40.640 т. на загальну суму 414528,00 грн. (а.с.69, 73).

Відповідно до актів прийому – передачі на відповідальне зберігання № 3 та № 4 від 07.09.2018, що укладено на підставі Договору № 163, замовник передав на зберігання, а виконавець прийняв на склад майно, а саме соя в кількості 31.380 т. на загальну суму 320076,00 грн. та 40.640 т. на загальну суму 414528,00 грн. (а.с.91, 94).

28.10.2020 між ТОВ Українсько – Польське підприємство «Євромед» (покупець) та ТОВ «МЕЦЕНАТ» (продавець), було укладено договір купівлі – продажу № 281020 (далі – Договір № 281020).

Згідно п.п. 1.1 Договору № 281020 продавець зобов`язується передати перероблену ним сільськогосподарську продукцію, зазначену в п.п. 1.2 договору в кількості вказану в відповідній специфікації, та/або у рахунку – фактурі, що є невід`ємною частиною договору у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах визначених договором зобов`язується прийняти й завчасно оплатити цей товар.

Згідно п.п. 1.2 Договору № 281020 предметом договору є соя.

На виконання умов Договору № 281020, ТОВ «МЕЦЕНАТ» згідно видаткової накладної від 02.11.2020 № ПП-0000013 передав ТОВ Українсько – Польське підприємство «Євромед» сою в кількості 41.900 т. на загальну суму 649450,00 грн. (а.с.50).

Перевезення товару здійснювалось ТОВ «МЕЦЕНАТ» про що було складено ТТН від 02.11.2020 № 2 (а.с.53).

Господарська операція із поставки сої ТОВ Українсько – Польське підприємство «Євромед» у кількості 41.900 т. на загальну суму 649450,00 грн., що виникла на підставі Договору № 281020, стала об`єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому ТОВ «МЕЦЕНАТ» 02.11.2020 було сформовано податкову накладну № 1 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.18).

Згідно квитанції від 09.11.2020 податкову накладну від 02.11.2020 № 1 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: Коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 1201, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.19).

Позивачем 09.03.2021 на виконання вимог, які вказані в квитанції від 09.11.2020 надано пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (а.с.20)

Однак, 10.03.2021 рішенням комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2457189/20114510 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.11.2020 № 1 у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (а.с.21а)

Не погоджуючись із рішенням комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.03.2021 № 2457189/20114510 позивачем було подано скаргу, однак рішенням комісії з питань розгляду скарг від 25.03.2021 № 13210/20114510/2 скаргу залишення без задоволення а рішення без змін (а.с.115).

Не погоджуючись із рішенням відповідача від 10.03.2021 № 2457189/20114510 про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п. п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок від 29.12.2010 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.2010 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 1165).

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п. 8, 9 Порядку № 1165).

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача за № 1 від 02.11.2020 слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію цієї накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначалися додатком 3 до Порядку № 1165.

Так, пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступні: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Змістовний аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Проте відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Судом встановлено, що контролюючим органом не наведено належного обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначеного у спірній податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165, в частині необхідності зазначення критерію (критеріїв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо спростування сумнівів контролюючого органу у спосіб подання документів.

Оцінюючи дії платника податку та прийняті за наслідком їх вчинення рішення відповідача, суд враховує наступне.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В квитанції про зупинення, була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак в рішенні від 10.03.2021 № 2457189/20114510 підставою вказано ненадання платником податків копій документів, а саме:

- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд встановив, що з метою реєстрації в ЄРПН податкової накладної відповідно до дати її надсилання, позивачем було надіслано пояснення та документи, а саме:

1) документи, що підтверджують зміни в майновому стані ТОВ «МЕЦЕНАТ»:

- рахунок – фактура № ПП-0000217 від 02.11.2020 на суму 649450,00 грн., № ПР-0000495 від 30.09.2018 на суму 200,00 грн.(а.с.42-44, 95-97);

- оборотно – сальдова відомість по рахунку № 281 за період з 01.01.2020 по 01.11.2020 (а.с.45-47);

- видаткова накладна № ПП-0000013 від 02.11.2020 на суму 649450,00 грн., № РН-0000119 від 07.09.2018 на суму 320076,00 грн., № РН-0000120 від 07.09.2018 на суму 414528,00 грн. (а.с.48-50, 67-69, 71-73);

- платіжне доручення від 03.11.2020 № 8021 на суму 541208,33 грн., від 13.09.2018 № 1501 на суму 909187,20 грн., від 21.09.2018 № 1533 на суму 424192,80 грн., від 22.10.2018 № 1572 на суму 65843,67 грн. (а.с.57-59, 76-81, 99-101);

- банківська виписка за період з 01.11.2020 по 20.11.2020, за період з 01.09.2018 по 30.09.2018, за період з 22.10.2018 по 22.10.2018 (а.с.60-62, 82-84, 102-104).

2) документи, що підтверджують транспортування, зберігання товару (сої):

- товарно – транспортна накладна № 2 від 02.11.2020, № 2/07/09 від 07.09.2018, № 3/07/09 від 07.09.2018 (а.с.51-53, 70, 74-75);

- шляховий лист від 02.11.2020 (а.с.54-56).

- акт прийому – передачі на відповідальне зберігання товару № 3, № 4 від 07.09.2018 (а.с.89-94);

- акт здачі – прийняття робіт № ПР-0000220 (а.с.98);

- акт прийому – передачі із відповідного зберігання від 02.11.2020 (а.с.105-107).

3) інші документи, що підтверджують реальність господарської операції:

- бухгалтерська довідка (а.с.23-26);

- пояснення (а.с.27-29);

- повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (а.с.30-36);

- договір купівлі – продажу від 28.10.2020 № 281020 укладений між ТОВ Українсько – Польське підприємство «Євромед» та ТОВ «МЕЦЕНАТ» про купівлю сої (а.с.37-41);

- договір купівлі продажу від 28.08.2018 № 73-мц укладений між ТОВ «Рапсодія» та ТОВ «МЕЦЕНАТ» про купівлю сої (а.с.63-66);

- договір про надання послуг від 01.12.2016 № 163 укладений між ФГ «Україна» та ТОВ «МЕЦЕНАТ» про зберігання товару (а.с.85-88).

Відповідно до п. 25-26 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно п. 42 Порядку № 1165 рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (п. 44 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 45 Порядку № 1165 розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (п. 46 Порядку № 1165).

Суд зазначає, що відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог п. 44 Порядку № 1165 - результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Посилання відповідачів на те, що позивачем не надано документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, суд вважає безпідставними, оскільки документи були долучені позивачем до письмових пояснень про що зазначено вище.

Також, суд встановив, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів, відображають господарську операцію ТОВ «МЕЦЕНАТ» та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування містять інформацію щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, однак в квитанції зазначена інформація відсутня.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної позивача.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість операції, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ТОВ «МЕЦЕНАТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ «МЕЦЕНАТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування № 1 від 02.11.2020 ТОВ «МЕЦЕНАТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16, від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.

Разом з тим, всупереч приписам ст. 134 КАС України позивачем суду не надано договору про надання правової допомоги адвокатом, зі змісту якого можливо встановити обставини та порядок надання правової допомоги та її вартості, так само як і перевірити належність понесених позивачем витрат, визначених у долученому до позовної заяви платіжному дорученню від 01.04.2021 № 3072.

Крім того, позивач не надав суду акту виконаних робіт (детальний опис робіт (наданих послуг)), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це передбачено положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України.

Водночас ордер від 19.04.2021 серії ВН № 175066, згідно з яким ТОВ «МЕЦЕНАТ» уповноважує на представництво інтересів в органах державної влади та судах України адвоката Опанасюка П.П., є документом, що підтверджує повноваження адвоката, однак жодним чином не доводить понесених витрат на правничу допомогу адвоката та розмір таких витрат.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено належними доказами склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги.

Відтак за результатами розгляду справи суд не вбачає правових підстав для відшкодування позивачу заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.

Щодо судового збору, то витрати позивача на його сплату дійсно мали місце та підтверджуються документально, а саме платіжним дорученням від 01.04.2021 № 3073

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270,00 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації від 10.03.2021 № 2457189/20114510.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЦЕНАТ» № 1 від 02.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Стягнути із Головного управління ДПС у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань, в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЦЕНАТ» сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп.).

Стягнути із Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань, в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЦЕНАТ» сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЦЕНАТ» (вул. Миру, 173, смт. Турбів, Липовецький район, Вінницька область, 22513, код ЄДРПОУ 20114510);

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 44069150);

Відповідач 2: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Богоніс Михайло Богданович