Ухвала суду № 98485601, 21.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

21 липня 2021 р. Справа № 120/8048/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Краснопільська сільська рада про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

20.07.2021 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Краснопільська сільська рада про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Крім того, разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, а саме:

- зупинення дії рішення Краснопільської сільської ради 10-ої сесії 8-го скликання від 09.06.2021 «Про затвердження переліку земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, які включені до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Краснопільською сільською радою» в частині в включення до даного рішення земельної ділянки кадастровий №0520884400:01:004:0125, розміром 16.8546 га. до закінчення розгляду справи в суді;

- заборонити Краснопільської сільської ради організувати проведення у 2021 році земельних торгів у формі аукціону для продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності, кадастровий №0520884400:01:004:0125.

Перевіривши клопотання представника позивача про забезпечення позову, суд доходить висновку про його невідповідність вимогам ст. 152 КАС України, у зв`язку з чим таке клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вимоги щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову визначені у ст. 152 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (ч. 2 ст. 152 КАС України).

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову подається не у довільній формі, а в процесуальній формі чітко визначеній нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач вимог ч. 1 - 2 ст. 152 КАС України не дотримався, крім того, вказана заява подана без обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Також, згідно ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Підпунктом 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду, зокрема, заяви про забезпечення позову встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270,00 грн.

Отже, за подання заяви про забезпечення позову заявником мав бути сплачений судовий збір в сумі 681,00 грн. (2270,00 грн. х 0,3).

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивачем до суду заявлено три вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною. Таким чином, за звернення до суду з даним позовом позивач, у відповідності до вимог п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", сплатив судовий збір в сумі 1816,00 грн. (908*2 = 1816).

В свою чергу, до матеріалів позовної заяви представником позивача долучено квитанцію про сплату судового збору за №57007013 від 14.07.2021 на загальну суму 2270,00 грн.

Різниця між зазначеною у квитанції №57007013 від 14.07.2021 сумою та сумою судового збору, який зараховується в рахунок плати за подання до суду позовної заяви становить 454,00 грн. (2270 - 1816 = 454).

З огляду на викладене, можна констатувати, що різниця між сплаченим за звернення до суду судовим збором та сумою зазначеною в квитанції, є меншою ніж то передбачено підпунктом 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", що свідчить про невиконання стороною позивача всіх вимог ст. 152 КАС України при зверненні із заявою про забезпечення позову.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог, встановлених ст. 152 КАС України.

Приписами ч. 7 ст. 154 КАС України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення без розгляду клопотання позивача про забезпечення позову у зв`язку із його невідповідністю вимогам встановленим ст. 152 КАС України.

Керуючись ст.ст. 152, 154, 248, 256 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна