Рішення № 98485592, 21.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 липня 2021 р. Справа № 120/2790/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Якушинецької сільської ради (далі – Якушинецька СР, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на території Якушинецької об`єднаної територіальної громади для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, за результатами розгляду якої Якушинецька СР рішенням від 19.06.2020 №508 відмовила у наданні вказаного дозволу, оскільки 01.03.2019 вказана земельна ділянка зарезервована під пасовище. Не погодившись із таким рішенням, як зазначає позивач, він оскаржив його до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі №120/3618/20-а суд визнав протиправним та скасував рішення Якушинецької СР від 19.06.2020 №508 та зобов`язав Якушинецьку СР повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. В подальшому, як зазначає позивач, 15.12.2020 рішенням 2 сесії 8 скликання Якушинецької СР №88 відмовлено йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з тим, що на графічних матеріалах, доданих до заяви, зазначена земельна ділянка кадастровий номер 0520683300:05:001:0065 згідно з рішенням 1 сесії 8 скликання Якушинецької СР від 03.12.2020 передана в комунальну власність для потреб територіальної громади Якушинецькій (колишній Майданській) сільській раді для створення громадських пасовищ.

Позивач не погоджується із таким рішенням Якушинецької СР, вважає, що відповідачем порушено ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення документації. Зазначає, що станом на момент його звернення з клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою та станом на момент подання позову земельна ділянка обліковується як землі запасу.

Відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного від 06.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання заяв по суті справи, витребувано у Якушинецької СР копію клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею 2 за межами населеного пункту Майданської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Копія зазначеної ухвали направлена сторонам на електронну пошту.

14.07.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою позицію мотивує тим, що клопотання позивача суперечить нормам, установленим ст. 50 Закону України "Про землеустрій", відповідно до якої в разі зміни цільового призначення або формування нової земельної ділянки розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В даному випадку земельна ділянка кадастровий номер 0520683300:05:001:0065 має цільове призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель: 18.00 землі загального користування, а позивач клопоче про надання земельної ділянки з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520683300:05:001:0065 передана у комунальну власність Якушинецької СР на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-17492/15-18-сг від 21.12.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність"; 01.02.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 30135084 зареєстровано право комунальної власності на зазначену земельну ділянку. Відповідач вказує, що рішенням 9 сесії 8 скликання Якушинецької СР від 25.06.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності, цільове призначення яких змінюється з "земель запасу" на "землі загального користування" для створення громадських пасовищ, які розташовані за межами населеного пункту на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області" було змінено цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 0520683300:05:001:0065 на землі загального користування, які відповідно до п. "а" ч. 4 ст. 83 ЗК України не можуть передаватися у комунальну власність.

21.07.2021 відповідачем подано до суду копію клопотання ОСОБА_1 , додані до нього графічні матеріали, та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку кадастровий номер 0520683300:05:001:0065.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд встановив, що 02.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,00 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність за межами населеного пункту села, на території Майданівської сільської рада Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520683300:05:001:0065 (землі запасу).

Рішенням Якушинецької СР 45 сесії 7 скликання від 19.06.2020 №508 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що на графічних матеріалах доданих до заяви, зазначена земельна ділянка кадастровий номер 0520683300:05:001:0065, згідно рішення 27 сесії 7 скликання від 01.03.2019 "Про порядок використання земель сільськогосподарського призначення переданих з державної у комунальну власність", у відповідності до Додатку 1 до вказаного рішення, вказана земельна ділянка зарезервована для сінокосіння та випасання худоби.

Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Рішенням від 09.10.2020 у справі № 120/3618/20-а Вінницький окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Якушинецької СР 45 сесії 7 скликання від 19.06.2020 №508 "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 ". Зобов`язав Якушинецьку СР повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,00 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність за межами населеного пункту села, на території Майданівської сільської рада Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520683300:05:001:0065 (землі запасу).

В подальшому, 15.12.2020 рішенням 2 сесії 8 скликання Якушинецької СР №88 "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 ", розглянувши клопотання ОСОБА_1 , рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі №120/3618/20-а, відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в зв`язку з тим, що на графічних матеріалах, доданих до заяви, зазначена земельна ділянка кадастровий номер 0520683300:05:001:0065 згідно з рішенням 1 сесії 8 скликання Якушинецької СР від 03.12.2020 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в комунальну власність для потреб територіальної громади" передана Якушинецькій (колишній Майданській) сільській раді для створення громадських пасовищ.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

За приписами частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Отже, законом гарантовано право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, не більше як 2,0 гектара.

Порядок набуття права на землю визначається главою 19 Розділу IV ЗК України. Так, згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону №280/97-ВР).

Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає громадянину дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову в його наданні у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України, а тому відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені даною нормою, суперечить вимогам закону.

Надаючи оцінку підставі для відмови відповідача у наданні позивачеві дозволу на розроблення технічної документації, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Пунктом "а" частини другої статті 22 ЗК України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.4 розділу І Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306, Класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до ЗК України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

В зазначеному Класифікаторі визначено види цільового призначення земель, зокрема землі сільськогосподарського призначення, до яких належать землі для ведення особистого селянського господарства, землі для сінокосіння і випасання худоби, а також землі резервного фонду, загального користування та землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Відповідно до статті 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Таким чином, орган місцевого самоврядування має право на створення на землях комунальної власності громадських сіножатей і пасовищ, яке має відбуватись у повній відповідності з вимогами ЗК України та інших законів з питань землеустрою. При цьому земельні ділянки, які призначені для сінокосіння та випасання худоби, можуть бути передані громадянам виключно на умовах користування (в оренду).

За змістом ч. 3 ст. 83 ЗК України земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) (п. "а" ч. 4 ст. 83 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 193 ЗК України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно зі статтею 194 ЗК України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Статтею 196 ЗК України передбачено, що склад відомостей Державного земельного кадастру визначається законом.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" №3613-VI від 07.07.2011 встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до частин першої та шостої статті 36 вказаного Закону на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про: а) межі адміністративно-територіальних одиниць; б) кадастрові номери земельних ділянок; в) межі земельних ділянок; г) цільове призначення земельних ділянок; ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права); д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок; е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель; є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок; ж) земельні угіддя; з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; и) координати поворотних точок меж об`єктів кадастру; і) бонітування ґрунтів; ї) інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону, крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи, які є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Відомості з Державного земельного кадастру, зазначені в пунктах "а" - "є", "ї" частини першої цієї статті, оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у вигляді відкритих даних на Публічній кадастровій карті, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Отже, відомості з Державного земельного кадастру про віднесення земельної ділянки до земель сіножатей та пасовищ відображаються на Публічній кадастровій карті.

Із відомостей Публічно кадастрової карти України станом на дату звернення позивача з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 0520683300:05:001:0065, щодо якої позивач заявив клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо її поділу та об`єднання, за цільовим призначенням відносилася до: "16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)".

Рішенням 9 сесії 8 скликання Якушинецької СР від 25.06.2021 № 371, яке надано відповідачем, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності, цільове призначення яких змінюється в "землі запасу" на "землі загального користування" для створення громадських пасовищ, які розташовані за межами населеного пункту на території Якушинецької СР, в тому числі земельної ділянки кадастровий номер 0520683300:05:001:0065; змінено цільове призначення земельних ділянок, в тому числі кадастровий номер 0520683300:05:001:0065. У зв`язку з приведенням у відповідність конфігурації земельної ділянки та виокремлення стороннього землекористувача, вирішено зменшити площу земельної ділянки кадастровий номер 0520683300:05:001:0065 з площі 16,3 га на площу 16,2948 гак.

Відповідно до наданого відповідачем витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 0520683300:05:001:0065 така земельна ділянка має цільове призначення: 18.00 землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування) землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування). Вид використання: землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування) землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування). Площа 16,2948 га.

Крім того, із відомостей Публічно кадастрової карти України станом на дату розгляду справи встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 0520683300:05:001:0065, площею 16.2948 га, має цільове призначення: 18.00 землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування) землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування).

Відтак, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства, належать до земель загального користування, тобто є загальнодоступними для всіх суб`єктів і не може передаватися у приватну власність. Надання дозволу позивачеві на розроблення технічної документації відведення у власність земельної ділянки загального користування порушить права інших осіб щодо їх використання, оскільки ця земельна ділянка виділена для об`єктивної необхідності - загального випасання худоби.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень повинна відповідати критерію "пропорційності", відповідно до якого повинно бути забезпечено дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Отже, при прийнятті рішення суд враховує те, що задоволення суспільної потреби при вирішенні суспільнозначимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки ставиться у перевагу перед приватними інтересами конкретної особи.

Встановлені вище обставини та надана їм правова оцінка, на переконання суду, виключають підстави для задоволення клопотання позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації. Тому суд вважає правомірним оскаржуване рішення відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Якушинецька сільська рада (23222, Вінницька область, Вінницький район, с.Якушинці, вул. Новоселів, 1, код ЄДРПОУ 04330021)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович