Рішення № 98485572, 12.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 липня 2021 р. Справа № 120/1598/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Пахольчак С.С.,

представника позивача: Борисюк І.Е.,

представника відповідача: Серебрякової Н.С.,

представника третьої особи: Савелової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку, наказів, поновлення на посаді

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління Держпраці у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Державної служби України з питань праці, які займають посади державної служби категорій «Б», затверджений наказом Держпраці від 09.12.2020 № 664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» в частині оцінювання результатів діяльності державного службовця ОСОБА_1 .

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 № 664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» в частині оцінювання результатів діяльності державного службовця ОСОБА_1 .

- визнати протиправним та скасувати наказ № 123-кт від 11.12.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Вінницькій області.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, на користь ОСОБА_1 судові витрати.

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що наказом голови Державної служби України з питань праці (надалі - Держпраці) № 82-кт від 07.09.2015 був призначений з 08.09.2015 на посаду начальника Управління Держпраці у Вінницькій області. Разом із тим, 09.12.2020 наказом №664-кт Держпраці затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Державної служби України з питань праці, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2020році, відповідно до яких, ОСОБА_1 отримав негативну оцінку. Крім того, згідно наказу Державної служби України з питань праці «Про звільнення ОСОБА_1 » від 11.12.2020 №123-кт позивача звільнено з посади начальника Управління Держпраці у Вінницькій області у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу». У наказі №123-кт відповідачем зазначено: датою звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність.

В той же час, позивач вважає, що висновок з негативною оцінкою прийнято з порушенням установлених Законом України «Про державну службу» та Типовим порядком принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, а тому є необгрунтованим. Крім того, наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 № 664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів сліжбової дяільності державних службовців у 2020 році» в частині оцінювання результатів діяльності державного службовця ОСОБА_1 , та наказ Державної служби України з питань праці «Про звільнення ОСОБА_1 » від 11.12.2020 №123-кт , на думку позивача, також є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на наведені вище обставини, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Крім того просив вирішити питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн. та витрат на сплату судового збору в сумі 908 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.03.2021.

Ухвалою суду від 16.03.2021 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні, призначеному на 22.03.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 22.03.2021 вирішено витребувати в Управління Держпраці у Вінницькій області належним чином засвідчені копії наступних документів для огляду в судовому засіданні:

1) листки непрацездатності ОСОБА_1 (серія АЛА № 149904 , серія АЛА № 133109 , серія АЛА № 183157, серія АЛА № 133830, серія АЛА № 153137);

2) звіт про проведену інформаційно-роз`яснювальну роботу у сфері будівництва та супровідного листа № 1091/17-02/04 від 20.03.2020;

3) письмові пояснення шодо результатів виконання ключових завдань і звіти про їх виконання за 2020:

- Заступника начальника Управління Держпраці у Вінницькій області С. Гаєва;

- Начальника відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки Управління Держпраці у Вінницькій області А. Куровського;

- Завідувача сектору гірничого нагляду Управління Держпраці у Вінницькій області О. Прущака;

- Начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Вінницькій області С. Товпиги;

- Начальника відділу інспекційної діяльності, організаційно-аналітичного забезпечення, експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Управління Держпраці у Вінницькій області А.Дехтярьова.

З огляду на витребування доказів, в судовому засіданні 22.03.2021 оголошено перерву до 05.04.2021.

29.03.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зазначає, що доводи викладені у позовній заяві є безпідставними та необгрунтованими, які не спростовують відсутність виконаних завдань щорічного оцінювання, як і не містять достатніх та належних доказів протиправності прийнятого за результатами проведеного оцінювання наказу Держпраці «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» від 09.12.2020 № 664-к та наказу Держпраці «Про звільнення ОСОБА_1 » від 11.12.2020 № 123-к.

Зазначає, що 19.12.2019 з метою оцінювання позивача як державного службовця категорії «Б», Головою Держпраці з урахуванням функцій та обов`язків, визначених у Положенні про Управління Держпраці у Вінницькій області затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84 (далі- Положення) визначено Позивачу п`ять завдань на 2020 рік.

12.05.2020 суб`єктом призначення було змінено ключові показники та результати ефективності та якості та доповнено їх декількома показниками. Позивача у відповідності до вимог пункту 5 Порядку, було ознайомлено із визначеним переліком поставлених завдань та ключовими показниками результативності, ефективності та якості 14.05.2020.

Відповідач вказав, що у строки визначені Наказом № 686-к, Головою Держпраці проведено оцінювання результатів службової діяльності Позивача, враховано всі результати та ключові показники діяльності Позивача, з урахуванням загальних показників роботи Управління. Середній бал за результатами проведеного оцінювання - 2 бали. 08.12.2020 затверджено результати виконання завдань Позивача з середнім підсумковим балом 2, що є негативною оцінкою результатів виконання завдань. Враховуючи викладене, вважає, що проведене оцінювання результатів службової діяльності позивача відбулось у порядку визначеному чинним законодавством із дотриманням вимог Закону № 889, Порядку № 640 та Методичних рекомендацій з урахуванням об`єктивних фактичних результатів роботи Позивача, що були встановлені протягом звітного періоду. Так, враховуючи отримання позивачем, як державним службовцем, негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, що відповідає змісту пункту З частини 1 статті 87 Закону № 889 вважають оскаржуваний наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 11.12.2020 № 123-кт на підставі пункту третього частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності правомірним та прийнятим у встановленому законодавством порядку.

30.03.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою від 30.03.2021 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні, призначеному на 05.04.2021, в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Судове засідання 05.04.2021 відкладено до 30.04.2021 у зв`язку з клопотанням відповідача, яке мотивоване запровадженням посилених суворих карантинних обмежень та переведенням працівників органів виконавчої влади на дистанційну роботу.

Ухвалою від 27.04.2021 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні, призначеному на 30.04.2021, в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 30.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2021.

Ухвалою від 13.05.2021 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні, призначеному на 18.05.2021, в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 18.05.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Держпраці у Вінницькій області та встановлено строк на подачу письмових пояснень по суті спору.

У зв`язку з чим судове засідання відкладено на 02.06.2021.

Ухвалою від 27.05.2021 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні, призначеному на 02.06.2021, в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 02.06.2021 оголошено перерву, наступне судове засідання призначено на 12.07.2021.

09.06.2021 представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, яке обумовлено необґрунтованим співвідношенням суми витрат із складністю справи та обсягом виконаних робіт адвокатом позивача.

Ухвалою від 06.07.2021 задоволено клопотання представника відповідача та допущено його участь в судовому засіданні, призначеному на 12.07.2021, в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 12.07.2021 представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити. Зокрема зазначила, що бали по завданнях, виставлені ОСОБА_1 , є очевидно необгрунтованими та не можуть братися до уваги для формування негативного висновку. Дані обставини, на думку представника позивача, свідчать про порушення проведення та висновків оцінювання службової діяльності позивача. Крім того, визначення результатів службової діяльності позивача за 2020 рік проведено не об`єктивно, а виставлений середній бал не узгоджується з реальними показниками роботи позивача, тому висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, як і наказ, в частині, якими ці висновки затверджені. Також вказала на доцільінсть застосування положень ст. 235 КЗпП України, зокрема при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначав, що відповідно до висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Державної служби України з питань праці, які займають посади державної служби категорії «Б» затвердженого наказом Держпраці від 09.12.2020 № 664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців 2020 році», начальник Управління Держпраці у Вінницькій області ОСОБА_1 отримав негативну оцінку. За результатом проведеного дослідження матеріалів оцінювання встановлено дотримання управлінням процедури проведення щорічного оцінювання та обґрунтованість виставленої негативної оцінки позивачу, так як наслідок його звільнення з посади.

Представник третьої особи в судовому засіданні у своїх поясненнях поклався на розсуд суду щодо вирішення даного спору.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, а також представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

ОСОБА_1 з 08.09.2015 був призначений на посаду начальника Управління Держпраці у Вінницькій області, згідно наказу Державної служби України з питань праці від 07.09.2015 №82-кт.

19.12.2019 т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці затверджено «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік» для начальника Управління Держпраці у Вінницькій області ОСОБА_1

12.05.2020 Головою Державної служби України з питань праці внесено зміни та доповнено «Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2020 рік» для начальника Управління Держпраці у Вінницькій області ОСОБА_1 , який 14.05.2020 ознайомився із такими і відповідно до яких на позивача покладено наступні завдання:

- завдання 1 - запобігання використанню незадекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю та зайнятість. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: кількість застрахованих осіб зросла у порівнянні із відповідним періодом минулого року не менше 4 %, проведено інформаційні заходи щодо ризиків використання не задекларованої праці у галузях будівництва, сільського господарства та транспорту на рівні не менше 50% кількості суб`єктів господарювання відповідної галузі, що здійснюють діяльність на території області, проведено заходи щодо працевлаштування незадекларованих працівників за результатами контрольних та превентивних заходів на рівні не менше 30 осіб на 1 штатного інспектора праці на місяць, 100% звернень громадян та скарг роботодавців належно розглянуто. Строк виконання: - 01.11.2020.

- завдання 2 - фактичне проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо виконання приписів. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: перевірено не менше 100 % невиконаних приписів, усунуто не менше 80 % порушень, внесено 100 % результатів перевірок до інспекційного порталу пілотного модулю системи заходів державного нагляду (контролю) для запуску ІАС (інтегрована автоматизована система), подано 100% достовірної звітності інформації до Держпраці своєчасно та у повному обсязі. Строк виконання: - 01.11.2020.

- завдання 3 - організація ведення обліку об`єктів підвищеної небезпеки. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: кількість зареєстрованих об`єктів підвищеної небезпеки - 100 %, кількість зареєстрованих декларацій безпеки об`єктів підвищеної небезпеки - 100%, кількість зареєстрованих декларацій безпеки в державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки у відсотках до кількості об`єктів підвищеної небезпеки - не менше 80% , вжито заходи до 100 % суб`єктів господарювання, які не надали декларації безпеки на зареєстровані об`єкти підвищеної небезпеки за звітний період. Строк виконання: - 01.10.2020.

- завдання 4 - забезпечення якісного розгляду заявок суб`єктів господарювання щодо погодження проектної документації в гірничодобувній промисловості. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: опрацьовано 100 % заявок у встановлені законодавством строки, 100 % заявок, які отримали , погодження у територіальному органі, отримали позитивне рішення Держпраці, розглянуто 100% проектної технічної документації гірничодобувних підприємств без порушень вимог чинного законодавства. Строк виконання: - 01.11.2020.

- завдання 5 - здійснення повноважень органу ринкового нагляду. Ключовим показником результативності, ефективності та якості було визначено: проаналізовано 100% нещасних випадків щодо виявлення небезпечної продукції, яка супроводжувала нещасний випадок виявлено (тип, вид, марка, тощо) продукції що не відповідає встановленим вимогам:

- за наслідками перевірок підрозділами ринкового нагляду не менше 9;

- за матеріалами розслідувань нещасних випадків не менше 3;

- за результатами перевірок галузевих інспекторів не менше 7.

внесено 100 % інформації про небезпечну продукцію до «Національної інформаційної системи ринкового нагляду та системи оперативного взаємного сповіщення про небезпечну продукцію, що становить серйозний ризик» організовано та прийнято участь у семінарах щодо питань про державний ринковий нагляд; підготовлено не менше 3 доповідей, опрацьовано 100% звернень (повідомлень) про нехарчову продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам. Строк виконання: - 01.11.2020.

Наказом Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 за №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» керівників, перших заступників керівників та заступників керівників територіальних органів Державної служби Країни з питань праці, у якому серед іншого затверджено висновок про негативну оцінку службової діяльності начальника Управління Держпраці у Вінницькій області ОСОБА_1 .

У подальшому, Державною службою з питань праці прийнято наказ Державної служби України з питань праці від 11.12.2020 за №123-кт "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким відповідно до частини 6 статті 44 Закону України «Про державну службу», наказу Держпраці від 09.12.2020 №664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Держпраці у Вінницькій області відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», за отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. У пункті 2 наказу визначено, що датою звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність

Позивач зазначає, що ознайомився з результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік від 08.12.2020, висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Держпраці, які займають посад державної служби категорії «Б», затверджений наказом Держпраці від 09.12.2020 № 664-к та наказом «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» від 09.12.2020 № 664-к 11, шляхом отримання даних документів на його електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 11 грудня 2020.

В період з 10.12.2020 по 06.04.2021 ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності, які наявні в матеріалах справи.

Разом із тим, не погоджуючись із висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, із наказом 664-к від 09.12.2020, в частині затвердження відповідного висновку, а також із наказом від 11.12.2020 №123-кт, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, підстави, порядок проведення щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця категорії "Б", а також процедура оскарження його результатів, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 889-VIII (далі - Закон 889-VIII), Постановою КМ України "Про затвердження Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців" від 23.08.2017 року №640 (далі - Типовий порядок), Методичними рекомендаціями "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В", затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27.11.2017 року № 237 (далі - Методичні рекомендації).

Статтею 44 Закону №889-VIII визначено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (ч. 2 ст. 44 Закону №889-VIII).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення (ч. 3 ст. 44 Закону №889-VIII).

Відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону №889-VIII, державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням (ч. 5 ст. 44 Закону №889-VIII).

Положеннями ч. 6 ст. 44 Закону №889-VIII визначено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (ч. 7 ст. 44 Закону №889-VIII).

При цьому, порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 11 ст. 44 Закону №889-VIII).

Відповідно до п. 1 Типового порядку, затвердженого постановою КМ України від 23.08.2017 року №640 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 591), цей порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій А, Б і В.

Згідно із п. 4 Типового порядку, учасниками оцінювання є:

- державний службовець;

- особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії А;

- безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В;

- керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В;

- суб`єкт призначення;

- служба управління персоналом.

Відповідно до п. 7 Типового порядку, оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Положеннями п. 9 Типового порядку визначено, що оцінювання проводиться поетапно та включає наступні етапи:

- визначення завдань і ключових показників;

- визначення результатів виконання завдань;

- затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно із п. 10 Типового порядку, завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.

Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника.

Державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку (п. 11 Типового порядку).

Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань (п. 13 Типового порядку).

Завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції (п. 33 Типового порядку).

Визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії А, Б або В, здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає (п. 36 Типового порядку).

Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, оціночну співбесіду (п. 37 Типового порядку).

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4 (п. 39 Типового порядку).

Відповідно до п. 40 Типового порядку, безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В , за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.

У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

У разі, коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, не підлягає оцінюванню, висновок не затверджується. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця (п. 41 Типового порядку).

При цьому, Додатком 4 до Типового порядку визначено критерії виставлення балів за результатами оцінювання, зокрема:

- « 0» балів - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

- « 1» бал - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

- « 2» бали - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

- « 3» бали - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

- « 4» бали - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", моніторингу їх виконання та перегляду, (у редакції наказу НАДС від 11 вересня 2019 року №171-19), завдання і ключові показники рекомендується визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому рекомендовано брати до уваги, що на відміну від завдань та посадових обов`язків, які на нього покладені та здійснюються ним постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання (досягнення поставленої мети) рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників.

Відповідно до пункту 33 Типового порядку завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 до Типового порядку з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції (п. 2 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

При цьому, положеннями пунктів 47-49 Типового порядку визначено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій Б або В, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України Про державну службу.

У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.

Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

В даному ж випадку, як уже було встановлено судом вище, наказом Державної служби України з питань праці №664-к від 09.12.2020 затверджено висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році, відповідно до яких, ОСОБА_1 отримав негативну оцінку, середній бал 2.

В той же час, обґрунтовуючи заявлені вимоги даного адміністративного позову, представник позивача зазначає, що результати оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 у 2020 році не відповідають критеріям виставлення балів згідно з додатком 4 до Типового порядку, є необґрунтованими та необ`єктивними.

Надаючи оцінку даним твердженням представника позивача, суд виходив із наступного.

Так, як слідує із матеріалів справи, безпосереднім керівником та позивачем визначено наступні завдання та ключові показники а саме:

- завдання №1 запобігання використанню незадекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю та зайнятість: кількість застрахованих осіб зросла у порівнянні із відповідним періодом минулого року не менше 4 %, проведено інформаційні заходи щодо ризиків використання не задекларованої праці у галузях будівництва, сільського господарства та транспорту на рівні не менше 50% кількості суб`єктів господарювання відповідної галузі, що здійснюють діяльність на території області, проведено заходи щодо працевлаштування незадекларованих працівників за результатами контрольних та превентивних заходів на рівні не менше 30 осіб на 1 штатного інспектора праці на місяць, 100% звернень громадян та скарг роботодавців належно розглянуто.

- завдання №2: фактичне проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо виконання приписів: перевірено не менше 100 % невиконаних приписів, усунуто не менше 80 % порушень, внесено 100 % результатів перевірок до інспекційного порталу пілотного модулю системи заходів державного нагляду (контролю) для запуску ІАС (інтегрована автоматизована система), подано 100% достовірної звітності інформації до Держпраці своєчасно та у повному обсязі.

- завдання №3: організація ведення обліку об`єктів підвищеної небезпеки: кількість зареєстрованих об`єктів підвищеної небезпеки - 100 %, кількість зареєстрованих декларацій безпеки об`єктів підвищеної небезпеки - 100%, кількість зареєстрованих декларацій безпеки в державному реєстрі обєктів підвищеної небезпеки у відсотках до кількості об`єктів підвищеної небезпеки - не менше 80% , вжито заходи до 100 % суб`єктів господарювання, які не надали декларації безпеки на зареєстровані об`єкти підвищеної небезпеки за звітний період.

- завдання №4: забезпечення якісного розгляду заявок суб`єктів господарювання щодо погодження проектної документації в гірничодобувній промисловості: опрацьовано 100 % заявок у встановлені законодавством строки, 100 % заявок, які отримали , погодження у територіальному органі, отримали позитивне рішення Держпраці, розглянуто 100% проектної технічної документації гірничодобувних підприємств без порушень вимог чинного законодавства.

- завдання №5: здійснення повноважень органу ринкового нагляду: проаналізовано 100% нещасних випадків щодо виявлення небезпечної продукції, яка супроводжувала нещасний випадок виявлено (тип, вид, марка, тощо) продукції що не відповідає встановленим вимогам:

- за наслідками перевірок підрозділами ринкового нагляду не менше 9;

- за матеріалами розслідувань нещасних випадків не менше 3;

- за результатами перевірок галузевих інспекторів не менше 7.

внесено 100 % інформації про небезпечну продукцію до «Національної інформаційної системи ринкового нагляду та системи оперативного взаємного сповіщення про небезпечну продукцію, що становить серйозний ризик» організовано та прийнято участь у семінарах щодо питань про державний ринковий нагляд; підготовлено не менше 3 доповідей, опрацьовано 100% звернень (повідомлень) про нехарчову продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам.

Разом із тим, відповідно до результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік, за наслідками оцінювання результатів службової діяльності, ОСОБА_1 отримав негативну оцінку, середній бал 2.

Зокрема, стосовно першого завдання (запобігання використанню не задекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю та зайнятість) відповідачем в обґрунтуваннях зазначено про низькі показники по відповідному напрямку діяльності Управління та невиконання встановлених показників на достатньому рівні. Відповідна неякісна робота керівника у сфері запобігання використанню незадекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю свідчить про необхідність додаткового контролю зі сторони безпосереднього керівника за належним виконанням роботи позивачем. Низькі результати проведеної роботи Управління у відповідному напрямку свідчать про посереднє виконання Позивачем контрольних та організаційних повноважень. З огляду на викладене, виконання позивачем першого завдання відповідачем оцінено в 2 бали.

Щодо другого завдання (фактичне проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо виконання приписів), яке відповідачем оцінено в 3 бали, вдповідач вказав, що відповідна оцінка свідчить про наявність достатнього результату, що може бути використаний в роботі та достатнього показника ефективності по відповідному напрямку діяльності. Позивачем не ставиться під сумнів висновки відповідача щодо другого завдання та не оскаржується виставлений бал.

Що ж до третього завдання (організація ведення обліку об`єктів підвищеної небезпеки), яке відповідачем було оцінено в 1 бал, в обґрунтуваннях виставленого балу безпосереднім керівником зазначено, що ОСОБА_1 показав недостатній рівень вжиття заходів до суб`єктів, які не надали декларації безпеки.

Також в обґрунтуванні зазначено про застосування дисциплінарного стягнення, однак суд вертає увагу, що таке не має відношення до завдань на 2020 рік, адже перевірка за результатами якої застосоване дисциплінарне стягнення проводилась за 2019 рік та перші три місяці 2020 року (наказ Держпраці від 08.05.2020 № 54). За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця за 2019 рік позивачу вже виставлена позитивна оцінка, а за 2020 рік станом на 01.10.2020 завдання виконано в повному обсязі

Що до четвертого завдання (забезпечення якісного розгляду заявок суб`єктів господарювання щодо погодження проектної документації в гірничодобувній промисловості) яке відповідачем було оцінено в 2 бали, в обґрунтуваннях виставленого балу безпосереднім керівником зазначено, що ОСОБА_1 показав низький рівень виконання позивачем своїх посадових обов`язків та покладених повноважень, виконані завдання та діяльність позивача потребують додаткового контролю з боку безпосереднього керівника. Суттєве коригування проектів документів, що були погодженні позивачем.

Стосовно інших виконаних позивачем завдань відповідачем до суду не надано жодних роз`яснень обґрунтування проставлених балів та в чому саме полягає зниження балів, відповідно до якої керівник Держпраці дійшов відповідних висновків.

Однак, суд звертає увагу, що 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями), якою установлено з 12 березня 2020 р. на усій території України карантин, який триває й досі.

На території Вінницької області протягом 2020 року склалась несприятлива епідемічна ситуація, в результаті якої в області періодично встановлювався "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 із запровадженням відповідних обмежень, зокрема, щодо роботи громадського транспорту, графіку роботи підприємств установ та організацій, а також роботи навчальних закладів.

Наведені обставини щодо введення карантинних обмежень, на переконання суду ускладнили, а в окремий випадках й унеможливили виконання ОСОБА_1 певних заходів, передбачених «Завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік».

При цьому розділом IV Методичних рекомендацій передбачено проведення керівником моніторингу виконання та перегляд (уточнення) завдань, ключових показників.

Так, безпосередньому керівнику державного службовця рекомендується забезпечити систематичний моніторинг стану виконання завдань і досягнення ключових показників. З цією метою кожному керівнику структурного підрозділу та відповідно керівнику державної служби доцільно розробити систему моніторингу, яка б включала збір, аналіз і використання даних/інформації про стан досягнення ключових показників кожного державного службовця, який перебуває у підпорядкуванні. При цьому варто врахувати, що моніторинг забезпечує відслідкування прогресу у виконанні завдань (наскільки державний службовець просувається у досягненні ключових показників), на відміну від оцінювання, яке визначає наскільки результат вже досягнуто і завдання виконано відповідно до запланованого.

Дані моніторингу можуть бути підставою для корегування, уточнення ключових показників та/або завдань державного службовця.

Підставою для корегування, уточнення можуть бути зовнішні обставини, фактори (внесення змін до стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, положення про відповідний державний орган), які унеможливлюють не залежно від зусиль, можливості державного службовця досягти запланованого. Разом з тим низька виконавська дисципліна, невміння державного службовця не можуть бути підставами для корегування, уточнення завдань, ключових показників.

Результати моніторингу не рекомендується розглядати як результати оцінювання і, таким чином, бути використаними для застосування дисциплінарних стягнень. Вони, в першу чергу, можуть розглядатись як засіб виявлення незадовільного стану, прогалин, відставання у часі для подальшого ухвалення рішень щодо виправлення поточного стану.

Безпосередньому керівнику та у відповідних випадках керівнику державної служби рекомендується щоквартально проводити бесіду з державним службовцем, який перебуває у його підпорядкуванні, з метою з`ясування стану виконання завдань і досягнення ключових показників, причин відставання або незадовільного стану досягнення ключових показників.

Підставою для внесення змін до змісту, переліку завдань і ключових показників може бути, зокрема: зміна пріоритетів та стратегічних цілей державного органу, річного плану роботи державного органу; визначення нових стратегічних цілей державного органу у відповідності до нових (змінених) стратегічних документів; ухвалення нових чи зміна чинних стратегічних документів державного та/або регіонального, місцевого рівнів; зміна завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Також проведення моніторингу виконання завдань і ключових показників та можливість їх перегляду передбачена пунктом 35 Порядку №640.

Однак всупереч наведеному, після введення на всій території України та території Вінницької області, карантинних обмежень, відповідачем не здійснено перегляд встановлених на 2020 завдань та ключових показників, виконання яких було ускладнене з об`єктивних причин.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 здійснювались роботи з метою виконання покладених на нього завдань.

Однак Державної службою України з питань праці при здійсненні моніторингу виконання позивачем завдань не враховано виконані завдання та не надана їм належна об`єктивна оцінка, не конкретизовано яку частину роботу позивачем виконано з посиланням на відповідні норми, а що не виконано, яка саме частина виконаної роботи потребує суттєвого доопрацювання.

При цьому наведено наступне обґрунтування середнього балу 2: «Переважна більшість завдань виконана не в повній мірі або з порушенням строків виконання. Крім того, встановлено неналежне роботи із сферою діяльності органу».

Таким чином, результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» не містять жодного обґрунтування та конкретизації виставленої оцінки.

Суд звертає увагу на те, що позивачем надавався пояснювальний звіт про виконання ключових завдань начальника Управління Держпраці у Вінницькій області, в яких позивачем вказано наступне:

По першому завданню: Відділом з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів виконано: За результатами контрольних та превентивних заходів легалізовано 11785 особи. В період з 16.03.2020 року по 26.05.2020 року діяльність більшості суб`єктів господарювання була призупинена, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19», внаслідок чого відбулось звільнення працівників, що в свою чергу призвело до зменшення кількості застрахованих осіб у 2020 році в порівнянні з відповідним періодом минулого року. За інформацією соціальних партнерів в період дії карантинних обмежень відбулось зростання кількості осіб, що звернулись за сприянням до служби зайнятості, за підтримкою до органів соціального захисту населення тощо. Так, наприклад, за одержаною інформацією від Вінницького обласного центру зайнятості в період з 12.03.2020 року по 31.10.2020 року кількість осіб, що звернулись за сприянням у працевлаштуванні до філій Вінницького обласного центру зайнятості та Вінницького міського центру зайнятості та зареєстровані у встановленому порядку як безробітні - 24001 особа, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року становить 135,7% або на 6310 осіб більше. Аналогічно, негативні тенденції щодо зменшення кількості працездатного населення області та процесів зовнішньої та внутрішньої трудової міграції, перехід підприємств до офісу великих платників (4,5 тис. застрахованих осіб), припинення суб`єктами господарської діяльності державної реєстрацію - напряму впливають на кількість застрахованих осіб в бік погіршення.

Тому, кількість застрахованих осіб Вінницької області за період з 01.01.2020 року по 01.11.2020 року зменшилась на 4,1 % в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (для порівняння на 01.11.2019 року -318017 осіб, на 01.11.2020 року-305471 особа).

Інспекторами праці Управління Держпраці у Вінницькій області проведено 16456 інформаційно-роз`яснювальних заходів щодо неприпустимості використання незадекларованої праці, що в порівнянні з аналогічним показником попереднього року (2592 заходи) становить 634,8%.

Проведеною інформаційно-роз`яснювальною роботою в березні поточного року охоплено 525 суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність в будівельній галузі. . Також, станом на 01.11.2020 року наявна інформація про 310 суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність в будівельній сфері та яким проведено починаючи з 09.06.2020 року інформаційну та роз`яснювальну роботу про неприпустимість допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин, та щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про охорону праці. Таким чином, загальна кількість охоплених інформаційною роботою суб`єктів господарювання будівельної галузі становить 835, що в відсотковому співвідношенні до загальної кількості таких суб`єктів області (1309) становить 63,78%.

По суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність в сільськогосподарському секторі економіки та загальна кількість яких в області становить 3320, - протягом звітного періоду інформаційними заходами охоплено 1825 суб`єктів господарювання, що в відсотковому співвідношенні до загальної кількості таких суб`єктів області становить 55%.

Аналогічно, по суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність в транспортній галузі та кількість яких по області становить 532, інформаційно-роз`яснювальною роботою охоплено 352 суб`єктів господарювання, що в відсотковому співвідношенні до загальної кількості таких суб`єктів області становить 66,16%.

Всього станом на 01.11.2020 року проведено 16456 заходів щодо працевлаштування не задекларованих працівників, що становить 137,13 % від запланованого показника. В період з 01.01.2020 року по 18.05.2020 року проведено 61,6 заходів на одного інспектора праці та 32,9 заходи на одного штатного інспектора праці за період з 18.05.2020 року по 01.11.2020 року.

Протягом 10-ти місяців 2020 року до Управління Держпраці у Вінницькій області надійшло від 1284 громадян 558 звернень, з яких 544 заяви та 14 скарг: 118 повторних звернень, 37 колективних, 223 заяви надійшли поштою від громадян особисто, 73 через органи влади, 262 від інших органів установ і організацій. Забезпечено 100% розгляд звернень. Станом на 01.11.2020 року на розгляді в управління перебуває 37 звернень

По другому завданню: Відділом з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів проведено: станом на 01.11.2020 року інспекторами праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших НПА внесено 163 приписи про усунення виявлених порушень, із них по 28 приписам роботодавці не надали інформацію про виконання припису або надали в обсязі недостатньому для підтвердження факту виконання припису. Питання щодо проведення заходу державного контролю, у зв`язку з невиконанням 22 приписів, знаходиться на контролі, по виконанню 6 приписів ініційовано проведення інспекційних відвідувань. Враховуючи те, що законодавством України граничні строки перевірки виконання вимог приписів не обмежено та те, що питання ініціювання заходів державного контролю по виконанню вимог припису інспектора праці в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджено ПКМУ від 21.08.2019 року №823, врегульовано лише 23.07.2020 року, при внесенні змін до зазначеного Порядку, інспектори праці управління в означений період законних підстав для здійснення заходів контролю з питань перевірки невиконаних приписів не мали.

У ході здійснення протягом звітного періоду заходів державного контролю у 163 роботодавців виявлено порушення законодавства про працю та, відповідно внесено 100% приписів на усунення виявлених порушень.

Станом на 01.11.2020 року роботодавцями виконано 101 припис про усунення порушень, 9 приписів перебувають на оскарженні в установленому законодавством порядку; ініційовано інспекційних відвідувань по виконанню приписів - 6; по 25 приписам строк виконання не настав.

Враховуючи зазначене, по внесеним приписам без врахування тих, строк виконання яких не настав та по тих, щодо яких наразі ініційовано повторний захід державного контролю, відсоток виконаних приписів, внесених відділом з питань додержання законодавства про працю, становить 80,98%

За звітний період інспекторами праці проведено 600 заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю, 100% результатів перевірок з яких внесено до інспекційного порталу пілотного модулю системи заходів державного нагляду (контролю) ІАС (інтегрована автоматизована система).

Щодо показника результативності ефективності та якості поданої звітності, інформації, - Управлінням Держпраці у Вінницькій області забезпечено 100% подання достовірної звітності, інформації до Держпраці своєчасно та у повному обсязі.

Відділом нагляду в машинобудуванні та енергетиці проведено: Проаналізовано 100% актів (12) та приписів (21), виданих за результатами перевірок стану промислової безпеки та охорони праці суб`єктами господарювання.

Відділом проведено 21 планова перевірка виробничих об`єктів, виявлено 215 порушення вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, усунуто 186 порушень, що становить 87 % . Проведено 116 (85 - 2019 році) превентивних заходи,, що на 36% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

Проведено 11 (100%) превентивних заходів на підприємствах де стались нещасні випадки.

Відділом нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки проведено: станом на 01.11.2020 за результатами перевірок проведених посадовими особами відділу видано 71 припис та отримано від суб`єктів господарювання 71 повідомлення про їх виконання.

Проведено 15 позапланових перевірок невиконаних приписів, що становить 100%.

За результатами проведених перевірок виявлено 700 порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, усунуто 643 порушення, що становить 92% від виявлених.

До інспекційного порталу пілотного модулю системи заходів державного нагляду (контролю) для запуску ІАС (інтегрована автоматизована система) внесено 100% результатів перевірок.

Сектором гірничого нагляду станом на 01.10.2020 року за результатами перевірок проведених посадовими особами сектору видано 12 приписів та отримано від суб`єктів господарювання 17 повідомлень про їх виконання.

Проведено 10 позапланових перевірок невиконаних приписів, що становить 83%.

За результатами проведених перевірок виявлено 121 порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, усунуто 98 порушень, що становить 81% від виявлених.

До інспекційного порталу пілотного модулю системи заходів державного нагляду (контролю) для запуску ІАС (інтегрована автоматизована система) внесено 100% результатів перевірок.

Відділом нагляду в будівництві, котлонагляді на транспорті та зв`язку проведено:

Станом на 01.11.2020 за результатами перевірок проведених посадовими особами відділу нагляду в будівництві, котлонагляді на транспорті та зв`язку видано 51 припис та отримано від суб`єктів господарювання 51 повідомлення про їх виконання. Проведено З позапланових перевірок невиконаних приписів, що становить 100%.

За результатами проведених перевірок виявлено 673 порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, з них усунуто 643 порушення, що становить 82% від виявлених.

До інспекційного порталу пілотного модулю системи заходів державного нагляду (контролю) для запуску ІАС (інтегрована автоматизована система) внесено 100% результатів перевірок.

Відділом нагляду АПК та СКС проведено: 23 перевірки виконання суб`єктами господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, що становить 100% від загальної кількості невиконаних приписів.

Інспекторами відділу нагляду в АПК та СКС виявлено - 1039 порушень вимог нормативно - правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки, усунено - 869 порушень, що становить 83,6%. За результатами перевірок до інспекційного порталу пілотного модулю системи заходів державного нагляду (контролю) ІАС внесено 73 планових та 72 позапланових заходів державного нагляду (контролю), що становить 100%. Подано 100% достовірної звітності, інформації до Держпраці своєчасно та в повному обсязі.

Проведено 10 позапланових перевірок невиконаних приписів, що становить 83%.

За результатами проведених перевірок виявлено 121 порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, усунуто 98 порушень, що становить 81% від виявлених.

До інспекційного порталу пілотного модулю системи заходів державного нагляду (контролю) для запуску ІАС (інтегрована автоматизована система) внесено 100% результатів перевірок.

Відділом нагляду в будівництві, котлонагляді на транспорті та зв`язку проведено:

Станом на 01.11.2020 за результатами перевірок проведених посадовими особами відділу нагляду в будівництві, котлонагляді на транспорті та зв`язку видано 51 припис та отримано від суб`єктів господарювання 51 повідомлення про їх виконання. Проведено З позапланових перевірок невиконаних приписів, що становить 100%.

За результатами проведених перевірок виявлено 673 порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, з них усунуто 643 порушення, що становить 82% від виявлених.

До інспекційного порталу пілотного модулю системи заходів державного нагляду (контролю) для запуску ІАС (інтегрована автоматизована система) внесено 100% результатів перевірок.

Відділом нагляду АПК та СКС проведено: 23 перевірки виконання суб`єктами господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, що становить 100% від загальної кількості невиконаних приписів.

Інспекторами відділу нагляду в АПК та СКС виявлено - 1039 порушень вимог нормативно - правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки, усунено - 869 порушень, що становить 83,6%. За результатами перевірок до інспекційного порталу пілотного модулю системи заходів державного нагляду (контролю) ІАС внесено 73 планових та 72 позапланових заходів державного нагляду (контролю), що становить 100%. Подано 100% достовірної звітності, інформації до Держпраці своєчасно та в повному обсязі.

По третьому завданню: У поточному році станом на 01.10.2020 до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки включено 21 суб`єкта господарювання, які експлуатують 73 об`єкта підвищеної небезпеки та 69 декларацій безпеки, що становить 95% від зареєстрованих об`єктів підвищеної небезпеки.

Без декларацій безпеки до Державного реєстру включено 4 об`єкта, які експлуатують 3 суб`єкта господарювання.

Під час діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, з питань обліку та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки, Управління дотримувалось вимог Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки та Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 та листа Держпраці від 03.06.2020 № 3711/1/4.3-20 щодо вимог законодавства про об`єкти підвищеної небезпеки.

Всього у 2020 році в Державному реєстрі зареєстровано 132 декларації безпеки. Так, станом на 01.10.2020 до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки включено 159 суб`єктів господарювання, які експлуатують 353 об`єкта підвищеної небезпеки та 293 декларації безпеки.

При цьому, припинено юридичну особу 3 суб`єктів господарювання, за якими зареєстровано в Державному реєстрі 8 об`єктів підвищеної небезпеки.

Кількість зареєстрованих декларацій безпеки в Державному реєстрі у відсотках до кількості об`єктів підвищеної небезпеки становить 85%.

Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадовими особами Управління особлива увага зверталась на дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства, пов`язаного з об`єктами підвищеної небезпеки в частині ідентифікації та декларування безпеки.

Разом з цим, 57 суб`єктам господарювання, що становить 100%, які не подали декларації безпеки на зареєстровані об`єкти підвищеної небезпеки, в березні поточного року Управлінням направлені відповідні листи, 22 суб`єкта господарювання включені в План заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на 2021 рік.

По четвертому завданню: Протягом 9 місяців 2020 року до Управління Держпраці у Вінницькій області надійшло 2 проекти гірничих відводів, 8 проектів розробки та З проекти дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, 11 типових проектів на проведення вибухових робіт, які були розглянуті та погодженні, що становить 100% від поданих.

Станом на 19.10.2020 року кількість заявок, які отримали погодження Управління Держпраці у Вінницькій області, становить: - проекти гірничих відводів - 2, що становить 100%; - проекти дослідно-промислової розробки - 3, що становить 100%; - проекти розробки - 8, що становить 100%; - типові проекти на проведення вибухових робіт - 8, що становить73%.

Отримали позитивне рішення Держпраці: - проекти гірничих відводів - 2, що становить 100%; - проекти дослідно-промислової розробки - 1, що становить 33,3%.

Станом на 19.10.2020 року розглянуто проектної технічної документації гірничодобувних підприємств без порушень вимог чинного законодавства:

- проектів гірничих відводів - 0, що становить 0%; - проектів розробки та дослідно-промислової розробки корисних копалин - 8, що становить 73%; - типових проектів на проведення вибухових робіт - 8, що становить 73%.

Проектна документація опрацьовувалась управлінням, надавались зауваження, які суб`єктами господарювання усувались і документація повторно подавалась до управління.

По п`ятому завданню: Щодо здійснення повноважень органу ринкового нагляду проведено: проаналізовано 100% нещасних випадків щодо виявлення небезпечної продукції, яка випадків; виявлено (тип, вид, марка, тощо) продукції що не відповідає встановленим вимогам:

за наслідками перевірок підрозділами ринкового нагляду (не менше 9) в управлінні - 28;

- за матеріалами розслідувань нещасних випадків (не менше 3) - 5; за результатами перевірок галузевих інспекторів (не менше 7) - 17.

Внесено 100 % інформації про небезпечну продукцію до «Національної інформаційної системи ринкового нагляду та системи оперативного взаємного сповіщення про небезпечну продукцію, що становить серйозний ризик» - в управлінні - 25; організовано та прийнято участь у семінарах щодо питань про державний, ринковий нагляд; підготовлено (не менше 3 доповідей) - 6 та 8 (інформаційних статей); опрацьовано 100% звернень (повідомлень) про нехарчову продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам - 1.

У подальшому наказом Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 за №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» керівників, перших заступників керівників та заступників керівників територіальних органів Державної служби України з питань праці, у якому серед іншого висновок про негативну оцінку службової діяльності заступника начальника Управління Держпраці у Вінницькій області ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 6 статті 44 Закону №889-VIІІ у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

На підставі наведеного, Державною службою з питань праці прийнято наказ Державної служби України з питань праці від 11.12.2020 за №123-кт "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким відповідно до частини 6 статті 44 Закону України «Про державну службу», наказу Держпраці від 09.12.2020 №664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Держпраці у Вінницькій області відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», за отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Частиною 5 статті 44 Закону №889-VIII передбачено, що за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Всупереч наведеному, зазначені в результатах виконання завдань негативні оцінки, які покладені в основу висновку, затвердженого наказом відповідача від 09.12.2020 за №664-к, є не обґрунтовані, містять висловлювання загального змісту, не конкретизуючи із необхідною поза розумним сумнівом достатністю недоліків у роботі позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що протягом 2020 позивач отримував надбавки та премії, як заохочення за інтенсивність праці та успішну трудову діяльність за результатами роботи, що є додатковим підтвердженням того, що робота проводилась на відповідному рівні.

Суд зазначає, що виставлення відповідних балів позивачу без належного обґрунтування свідчить про порушення процедури проведення оцінювання службової діяльності позивача.

Жодного змісту обґрунтування негативної оцінки результати оцінювання не містять, з них неможливо встановити, які саме недоліки допущено державним службовцем, їх кількісні, якісні чи інші характеристики.

Виставлений бал повинен бути не тільки обґрунтованим, але і відповідати певному встановленому критерію.

Обґрунтування оцінки, наведене у висновку, носить загальний характер та не дає можливості з`ясувати чи були такі оцінки відповідачем виставлені у відповідності до визначених у додатку 4 до Типового положення критеріїв.

Європейським Судом з прав людини висловлено правову позицію за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки» від 31.07.2008 року, рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» від 22.11.1995 року, рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру» від 21.07.2011 року, рішення у справі «Путтер проти Болгарії» від 02.12.2010 року).

Відповідно до пункту 49 Порядку №640 висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі №480/4987/19 та враховується судом при розгляді цієї справи.

Додатково суд звертає увагу на порушення процедури прийняття наказу від 11.12.2020 року №123-кт.

Судом встановлено, що 11.12.2020 року (під час перебування позивача на лікарняному) на особисту електронну адресу позивач отримав копію Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б», затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 № 664-к, в якому виставлена ОСОБА_1 , заступнику начальника Головного управління Держпрці у Вінницькій області, негативна оцінка.

Розділом «Оскарження результатів оцінювання» Порядку визначено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем; оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій Б або В, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу"; у скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.

Так, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну службу» у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про державну службу» керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державну службу» у разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.

06.01.2021 позивачем оскаржено такий висновок до Державної служби України з питань праці.

У скарзі від 06.01.2021 позивачем зазначені зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наведені факти, які спростовують критерії, що відповідають виставленому балу.

Також в скарзі, посилаючись на вимоги Порядку та Закону України «Про державну службу", позивач просив переглянути результати оцінювання, у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .

Однак, відповідачем 22.01.2021 відмовлено в задоволенні скарги позивача від 06.01.2021 і роз`яснено право оскарження висновку щодо оцінювання результатів до суду.

11.12.2020 на особисту електрону адресу позивача направлено копію наказу Державної служби України з питань від 11.12.2020 року №123-кт «Про звільнення ОСОБА_1 » за підписом т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці В.Сажієнко, яким прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 , який позивач отримав 14.12.2020 . Підставою визначено отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону України «Про державну службу» доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст. 9-1 Закону України «Про державну службу» визначено, що інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Однак, у порушення зазначених норм, відповідачем 11.12.2020 року направлено наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 року № 664-к, в якому виставлена негативна оцінка і вже через день - 11.12.2020 року - направлено на особисту електрону адресу позивача копію наказу Державної служби України з питань від 11.12.2020 №123-кт «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Так, відповідач не дотримався строків (п`ять календарних днів з моменту відправлення) доведення до відома позивача Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, що є порушенням прав ОСОБА_1 на визначені законом строки оскарження.

Відповідач, всупереч вимогам ст. 11 Закону України «Про державну службу», звільнивши позивача наступного дня після направлення Висновку щодо результатів оцінювання, позбавив позивача права на його оскарження у досудовому порядку.

Отже, оскаржуваний наказ від 11.12.2020 року №123-кт про звільнення ОСОБА_1 прийнято передчасно, з порушенням вимог ст. ст. 9-1, 11 Закону України «Про державну службу».

Слід зазначити, що критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Зокрема, така позиція знайшла своє висвітлення й у рішеннях Європейського суду з прав людини, який зокрема у в п.36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У п.58 рішення в справі «Серявін та інші проти України» Суд зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, при цьому орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Аналогічну позицію Суд виклав і у п.30 рішення в справі «Гірвісаарі проти Фінляндії».

Такі вимоги щодо належного обґрунтування рішення мають виправдання, оскільки, убезпечують інших учасників правовідносин від можливої сваволі зі сторони владного органу та є запорукою дотримання принципів юридичної визначеності і верховенства права.

Зокрема, такий висновок випливає зі змісту ряду рішень Європейського суду з прав людини. А зокрема, в п.181 рішення в справі «Олександр Волков проти України» суд вказав на те, що відсутність певних обмежень в повноваженнях дисциплінарних органів влади дає їм повну свободу дій, що порушує принцип юридичної визначеності та є протиправним. У п.49 рішення в справі «Волохи проти України» суд зазначив, що в національному законодавстві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання державних органів, а надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, у зв`язку з чим закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення. У п.81 рішення в справі «Мелтекс ЛТД та Месроп Мовсесян проти Вірменії» суд зазначив, що національне законодавство має забезпечувати належний рівень правового захисту від свавільних втручань органів влади й у справах, що впливають на основоположні права виникне суперечність принципу верховенства права одному з фундаментальних принципів демократичного суспільства, що втілений у Конвенції,якщо правовий розсуд, наданий органам виконавчої влади, буде необмеженим. Таку ж позицію суд висловив і в п.30 рішення в справі «Маестрі проти Італії».

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі наведеного, суд встановив, що оцінка результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , проведена з численними порушенням Закону №889-VIІІ, Порядку №640 та Методичних рекомендацій, а тому Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 року № 664-к у частині оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 та сам наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 № 664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" в частині щодо висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також оскільки наказ Державної служби з питань праці №123-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " прийнятий за наслідком необґрунтованого оцінювання, такий не може вважатися законним, у зв`язку з чим такий наказ слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 21 та частини першої статті 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначених у частині першій статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, отже встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд приймає рішення про поновлення працівника на попередній роботі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі №817/3431/14.

Оскільки позивача протиправно звільнено з посади начальника Управління Держпраці у Вінницькій області 06.04.2021, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді начальника Управління Держпраці у Вінницькій області з 07.04.2021 року.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо посилань представника позивача про те, що суд при винесенні рішення про поновлення на роботі одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Так, дійсно, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України, суд наділений повноваженнями вирішити спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проте такі вимоги позивачем не були заявлені в адміністративному позові.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

В даному випадку ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах безпосередньо з Управлінням Держпраці у Вінницькій області та отримував там же заробітну плату, яке не є відповідачем у даній справі.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень представника позивача щодо обов`язку суду вирішити дане питання в межах заявленого позову.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 908 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В той же час, вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 50 000 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, положеннями ч. 6 та ч. 7 ст. 132 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7, 9 статті 139 КАС унормовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, за змістом частини 9 статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 зокрема зазначив, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 269 Рішення зазначено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 та від 19.12.2019 у справі №520/1849/19.

Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У п. 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI зазначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

За змістом статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Згідно визначення, наведеного у статті 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, вказані положення закону дають підстави для висновку, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також, що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

Представник позивача звертала увагу суду, на те, що надання детального опису робіт на виконання вимог ч. 4 ст. 134 КАС України, а саме для визнання розміру витрат, не є обов`язковим, оcкільки в межах даної справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору про надання правової допомоги № 19/02 від 19.02.2021 у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, оскільки такі визначались сторонами на час підписання цього договору.

Суд зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначені фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

В даному ж випадку, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 19.02.2021 №19/02.

Так, відповідно до п. 1.1 даного договору, клієнт ( ОСОБА_1 ) доручає а АО ( Адвокатське об`єднання «Вінницький центр правової допомоги» в особі голови Попеска О.П.) приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1 даного договору, АО, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги: представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в адміністративній справі за позовом до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним і скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, наказ про його затвердження та поновлення роботі.

Відповідно до п. 4.1 даного договору, гонорар за надання професійної правничої допомоги, вказаної в ст. 2 цього Договору, є фіксованим, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом АО і становить 50 000 грн.

Пунктом 4.2 цього договору визначено, що оплата за даним договором (гонорар) здійснюється клієнтом до 30.04.2021 на розрахунковий рахунок АО або в касу.

Пунктом 4.3. даного договору визначено, що сторони договору можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість правової допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами додаткової угоди до цього договору.

Так, між Адвокатським об`єднанням «Вінницький центр правової допомоги» в особі голови Попеска О.П., який діє на підставі статуту з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 19/02 про надання правової (правничої) допомоги від 19.02.2021 про наступне:

Пунктом 1 передбачено, що сторони погодились змінити наступний пункт Договору, а саме:

1.1. Пункт 4.2 Договору викласти в наступній редакції:

« 4.2 Оплата за даним договором (гонорар) здійснюється клієнтом до 30.10.2021 на розрахунковий рахунок АО або в касу»

Пунктом 2 даної додаткової угоди визначено, що сторони домовились, що інші пункти Договору, окрім наведеного вище, не змінені додатковою угодою та залишаються чинними у тій редакції, в якій вони були викладені Сторонами у Договорі.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідач зазначив, що сума 50 000 грн. є завищеною та не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 12 КАС України, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів щодо звільнення з публічної служби та відноситься до справ не значної складності. Матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження , збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності у спорах такого характеру.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В даному ж випадку, слід враховувати, що підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію позивача та відповідача за результатом розгляду скарги.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, а також, те що справу віднесено до справ незначної складності, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 50 000 грн. є неспівмірними зі складністю справи.

З аналізу договору про надання правової допомоги судом встановлено, що повноваження адвоката не обмежуються представництвом інтересів позивача у суді першої інстанції в межах розгляду даної справи.

Відповідно, сума в розмірі 50 000 грн. підлягає зменшенню з огляду на співмірність зі складністю справи та інстанційність.

Так, на переконання суду надання первинної правової допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом до суду є більш складної і об`ємною, такою, що потребує аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

Відтак, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 20 000 грн., що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Отже, за результатами розгляду цієї справи на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок про оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Державної служби України з питань праці, які займають посади державної категорії «Б», затверджений наказом Держпраці від 09.12.2020 № 664-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році» в частині оцінювання результатів діяльності державного службовця ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 09.12.2020 №664-к "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році" в частині щодо висновків про результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці №123-кт від 11.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади начальника Управління Держпраці у Віницькій області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Вінницькій області з 07.04.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань праці сплачений ним судовий збір в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень).

Рішення суду в частині поновлення на посаді допустити до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: Державна служба України з питань праці (вул. Десятинна, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39472148)

Третя особа: Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39845483)

Рішення в повному обсязі складено: 22.07.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна