Ухвала суду № 98484974, 21.07.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5595/21

Провадження №2-а/635/89/2021

У Х В А Л А

21 липня 2021 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Лук`яненко С.А., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені якої на підставі ордеру виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» діє адвокат Біленко О.О.., пред`явив до суду позов, яким просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у справі. Розгляд справи проводити за його відсутності.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст.160, 161 КАС України та іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В порушення вимог, передбачених п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємців і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, відомий номер засобу зв`язку та офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 161 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, відповідно до частини 1 статті 161 КАС України, позивач повинен додати до позовної заяви належним чином засвідчені її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.

Разом з тим, подаючи позовну заяву через систему «Електронний суд» та зазначаючи у ній наявність додатків, зокрема: копія паспорта, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копія постанови про накладення адміністративного стягнення, копії протоколів технічного стану транспортного засобу, пакет копій документів для відповідача, - останні до суду направлені не були.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Між, тим позивачем не надано доказів на підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку його місця проживання (перебування, знаходження) на території Харківського району Харківської області для визначення підсудності.

За положеннями з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Відповідно до ч.5 ст.243 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2021 рік становить 454, 00 гривень.

Позивачем до позовної зави не надано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, та не надано доказів звільнення його від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про те, що позивачем не сплачений судовий збір за подання позовної заяви, відповідно до Закону України «Про судовий збір», на розрахунковий рахунок -отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/ХарківР/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313121206000020429, код класифікації доходівбюджету 22030101, призначення платежу судовий збір

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454, 00 гривень та надати документ що підтверджує сплату судового збору у зазначеному розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, суд завертає увагу, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі, яка містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд».

Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається до суду в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За правилом ч. 8 ст. 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з ч. 9 ст. 18 КАС України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 13 ст. 18 КАС України положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

Частиною 10 статті 44 КАС України передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

У нормі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 1 - 2ст. 6 зазначеного Закону). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис- вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ч. 7,8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом п. п. 15.17 п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.

Відповідно до п. п. 15.1 п. 15 розділу XIIІ Перехідних положень КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку, зокрема подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

Згідно із ч. 2 ст. 18 КАС України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Норма ч. 4 ст. 18 КАС передбачає, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У номері «Голосу України» за 01.12.2018 опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. З 01.01.2019 ЄСІТС буде функціонувати в тестовому режимі, а дослідна експлуатація системи розпочнеться з 01.03.2019.

Однак, в листі Державної судової адміністрації України № 15-4999/19 від 28.02.2019 зазначено про те, що підключення судів та територіальних управлінь ДСА України до підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для експлуатації їх у тестовому режимі буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами ДСА України. До цього часу в судах продовжуватиметься тестова експлуатація окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі і «Електронного суду».

У газеті «Голос України» № 42 від 01.03.2019 опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» № 229 від 01.12.2018 щодо створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Станом на день надходження позову Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено, відтак, вона не діє, і тому відсутні правові підстави для звернення до суду в системі «Електронний суд», що унеможливлює її прийняття судом в електронній формі.

Виходячи із змісту вказаних норм КАС система «Електронний суд» не є тотожною Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а за змістом ч. 4 ст. 18 КАС є лише одним елементом ЄСІТС засобом комунікації між судом та учасниками справи з метою надсилання документів по справі, які можуть заміняти паперові документи лише у випадках, прямо передбачених у законі.

Отже до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника, його представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 169 КАС України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.123, 160,169 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В :

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі – залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона повертається позивачу без розгляду.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.А.Лук`яненко