Рішення № 98484153, 19.07.2021, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/200/21

провадження № 2/399/157/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шульженко В.В., при секретарі судового засідання Алєксєєнко О.О., за участі відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 10.02.2009 року, отримав кредитну картку. 10.02.2009 року відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердила, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена». У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5400,00 грн. що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що в редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 згідно з п.2.1.1.2.12 Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4 % для картки «Універсальна», 84,0% для карки «Універсальна голд».

Виникнення простроченої заборгованості відбувається в разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 10.03.2021 року має заборгованість 22840,65 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 14560,73 та судові витрати.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 20.05.2021 року відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором поданий до суду відповідачем ОСОБА_1 , залишено без розгляду.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04.06.2021 року в задоволенні клопотання представника АТ КБ «Приватбанк» Меркулової В.В. про продовження строку на подання відповіді на відзив, відмовлено повністю.

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Разом із позовною заявою надіслав до суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить суд розглянути позов без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує. Клопотання та заяви відсутні.

Відповідач в судове засідання з`явилася, надала пояснення по суті справи, а саме, що дійсно 10.02.2009 року підписала в Приватбанку заяву від 10.02.2009 року про отримання банківських послуг та отримала кредитну картку із кредитним лімітом в розмірі 2500 грн. У 2011 році кредитний ліміт збільшився до 5400 грн. Працювала в магазині в с. Млинок Онуфріївського району, отримувала заробітну плату та мала можливість вчасно сплачувати за кредит. Після звільнення з роботи, у зв`язку із скороченням, була в пошуках роботи, при цьому кредит платила, але не у повній сумі, відповідно утворилася прострочена заборгованість. Коли взагалі не мала доходу, то близько 3-4 місяців взагалі не платила за кредит, це було орієнтовно з лютого, березня 2013 року. Після чого, з ОСОБА_2 почали телефонувати і на мобільний телефон і на робочий телефон у магазин та повідомляли про заборгованість. У липні 2013 року приїхали до відповідача додому працівники банку на жовтому автомобілі марки «Жигулі» та конфіскували телевізор «Шарп» та DVD. Пізніше відповідач працевлаштувалася в м. Кременчук на підприємство «Суворов», та в цей період вдруге приїхали працівники банку на вищезазначеному автомобілі та конфіскували супутниковий пристрій («тарелка») і тюнер та телевізор «Реінфорд». Через три дні відповідач поїхала у відділ Приват банку, який знаходився по вул. Перемоги у м. Кременчук, там на території був автомобіль «Жигулі». У кабінеті по роботі із боржниками відповідач повідомила, що привезла гроші в сумі 2300 грн. для погашення заборгованості та віддала 4 акта. На що їй повідомили, що необхідно гроші внести в термінал та надали допомогу по внесенню коштів на кратку через термінал. Після внесення коштів на картку працівник банку повідомив, що залишкова заборгованість складає 350 грн. На складі Приватбанку біля річ порту по актах забрала конфісковані речі, крім телевізора «Реінфорд», оскільки їй працівники рекомендували залишити його для реалізації і коштів від реалізації вистачить для погашення заборгованості, яка залишилася в сумі 350 грн. 05.06.2014 року знову повернулася працювати в магазин в с. Млинок Онуфріївського району. Номери телефонів залишалися без змін. Відповідач зазначила, що з початку 2014 року до моменту звернення до суду жодних дзвінків, повідомлень, вимог від Приватбанку не було, вважала, що борг погашено у повній сумі за рахунок телевізора «Реінфорд». Перевірити баланс на картці не могла, оскільки картка була заблокована, а в кінці 2014 року картка закінчилася строком дії та була недійсна. Крім того, відповідач зазначила, що у період з 2014-2018 роки була офіційно працевлаштована у ПП « ОСОБА_3 » та отримувала заробітну плату, і Приват банк не пред`являв до неї жодних фінансових вимог. За таких обставин, відповідач позовні вимоги не визнала та підтримала подану нею 31.05.2021 року заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, в якій остання просить застосувати до спірних правовідносин між АТ КБ «Приватбанк» та нею наслідки спливу загальної та спеціальної позовної давності.

Зазначену заяву (а.с.95-97) відповідач, з урахуванням наданих в судовому засіданні уточнень по заяві, мотивувала тим, що 25.03.2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області із позовом до неї про стягнення заборгованості. А саме зазначено, що вона звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 10.02.2009 року.

Позивач вказує, що вона не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви. Таким чином, у порушення п.6.5 Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

А саме, позивач зазначає, що станом на 10.03.2021 року, відповідач має заборгованість – 22840,65 грн, з яких: 5373,41 грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 0,00 грн. –заборгованість за поточним тілом кредиту; 5373,41 грн – заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 9137,32 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 8329,92 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

При цьому, позивач вказує, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь – яку частину суми заборгованості за кредитом.

Таким чином, позивач вважає, що заборгованість до стягнення становить 14560,73 грн., яка складається з наступного: 5373.41 грн. - заборгованість за кредитом; 9137,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 50,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Тож позивач прохає стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.02.2009 року в розмірі 14 560, 73 грн, згідно поданого розрахунку, та судові витрати в розмірі 2270, 00 грн.

У заяві відповідач вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» не підлягають задоволенню. Зазначає, що позивачем, разом із позовною заявою про стягнення заборгованості, подано розрахунок заборгованості за договором б/н від 10.02.2009 року, укладеного між банком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 31.10.2020 року. Зазначила та уточнила в судовому засіданні, що як видно із наданого розрахунку станом на 30.10.2020 року останній раз вона сплачувала кошти в рахунок погашення за користування кредитом у липні 2014 року, а саме 29.07.2014 року в сумі 100,00 грн., тому вважає, що після вказаної дати позивачу стало відомо про порушення свого права з боку позичальника.

Тож зважаючи на вищевикладене, відповідач в судовому засіданні зазначила, що початком перебігу загальної та спеціальної позовної давності про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором є саме липень 2014 року.

А так як АТ КБ «Приватбанк» позов про стягнення заборгованості за кредитним договором було подано лише 25.03.2021 року (дату подачі позову відповідачем уточнено в судовому засіданні), вважала, що строк загальної та спеціальної позовної давності на даний момент потрібно вважати таким, що сплинув. Просила задовольнити подану заяву.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення відповідача та подану відповідачем 31.05.2021 року і підтриману в судовому засіданні заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідно до укладеного договору №б/н від 10.02.2009 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою базової процентної ставки за кредитом 2,5 % на місяць на залишок заборгованості. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5400,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 .

Станом на 10.03.2021 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором, становить 22840,65 грн., яка складається з наступного:

5373,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

в т.ч. 0,00 грн – заборгованість за поточним тілом кредиту;

5373,41 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту;

0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками;

9137,32 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

0,00 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

8329,92 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

Однак при цьому позивач у позовній заяві зазначив, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодовець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 14560,73 грн, яка складається з наступного:

5373.41 грн. - заборгованість за кредитом;

9137,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

50,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 10.02.2009 року, остання сума погашення за наданим кредитом була внесена ОСОБА_1 – 29 липня 2014 року в розмірі 100,00 гривень (а.с.11 на звороті).

25 березня 2021 року позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як встановлено у судовому засіданні 10.02.2009 року був укладений договір б/н між установою позивача з одного боку та ОСОБА_1 з другого, за яким остання отримала кредит у розмірі 2500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою базової процентної ставки за кредитом 2,5 % на місяць на залишок заборгованості. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5400,00 грн. що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (а.с.25-28,)

Також, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки про умови кредитування з використанням картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» строк внесення щомісячного платежу встановлено до 25 числа місяця, наступного за звітним, та встановлено, що останній платіж був здійсненний ОСОБА_1 29.07.2014 року в розмірі 100,00 гривень. Вказане підтверджуєтьсянаданим банком розрахунком заборгованості за договором б/н від 10.02.2009 року станом на 31.10.2020 року.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що станом на 29.08.2014 року, тобто через місяць після припинення відповідачем оплат по кредитному договору, враховуючи останню оплату 29.07.2014 року, у позивача виникло право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав в частині невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань по кредитному договору.

Суд вважає, що дату 29.08.2014 року можливо визнати як дату, коли банк дізнався про порушення своїх прав відповідачем, у зв`язку з невиконанням останнім своїх обов`язків, тобто початком перебігу строку позовної давності.

Згідно положень ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином станом на 29.08.2017 року спливає загальний строк позовної давності на пред`явлення вимог до відповідача по своїм зобов`язанням по даному кредитному договору.

Проте, як свідчить з матеріалів справи позивач звернувся до суду із даним позовом 25.03.2021 року (а.с.1).

Підстав для зупинення перебігу позовної давності, перериванню перебігу позовної давності або поважності причин порушення позовної давності відповідно до положень ст.ст. 263, 264, ч.5 ст.267 ЦК України судом не встановлено.

Таким чином, позовна давність до основної вимоги спливла до звернення позивача до суду, а тому вважається, що позовна давність спливла і до додаткової його вимоги про стягнення з відповідача процентів та пені.

Зазначене узгоджується з Правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15 січня 2021 року № 61-208ск20 у справі № 494/366/19.

Відповідно до положень ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на наведене та те, що відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до винесення рішення у справі, суд вважає, що підстав для задоволення поданого позову немає. Відповідно суд приходить висновку про відмову у позові у зв`язку зі спливом позовної давності про застосування якої зроблено відповідачем.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити повністю.

Судові витрати позивача у вигляді судового збору віднести за його рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570), місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: 28123, Кіровоградська область, Онуфріївський район с. Млинок.

Повний текст рішення суду складено 22.07.2021 року.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко