Рішення № 98484106, 22.07.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5132/21

2-а/405/58/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2021 Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Шевченко І.М.

при секретарі Магомедовій А.С.

за участі:

представника позивача Житняка Д.Ю.

відповідача громадянина Російської Федерації ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький адміністративну справу за позовом Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

УДМС України в Кіровоградській області звернулось в суд з адміністративним позовом про примусове видворення за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов обґрунтовано тим, що позивачем - Управлінням Державної міграційної служби України в Кіровоградській області проведено перевірку легальності перебування на території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якої встановлено наступне.

Згідно паспорта імміграційної картки, відповідач прибув на територію України 12.09.2009 через КПП «Зернове» за паспортним документом громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 , виданого 31.01.2006 Відділом внутрішніх справ Холм-Жирковського району Смоленської області.

За інформацією Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, викладеної у листі від 07.07.2021 № 167-21, відповідач неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти життя та здоров`я особи та до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку.

За час свого перебування на території України відповідач із відповідною заявою про продовження строку перебування до ДМС України не звертався, клопотання щодо набуття/прийняття громадянства України, оформлення дозволу на імміграцію в Україну, документування посвідкою на постійне проживання в Україні не порушував. За таких обставин, просить прийняти рішення про примусове видворення відповідача з України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Управлінням Державної міграційної служби України в Кіровоградській області проведено перевірку легальності перебування на території України відповідача - громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якої встановлено, що згідно паспорта імміграційної картки, відповідач прибув на територію України 12.09.2009 через КПП «Зернове» за паспортним документом громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 , виданого 31.01.2006 Відділом внутрішніх справ Холм-Жирковського району Смоленської області.

За інформацією Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, викладеної у листі від 07.07.2021 № 167-21, відповідач неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти життя та здоров`я особи та до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку.

За час свого перебування на території України відповідач із відповідною заявою про продовження строку перебування до ДМС України не звертався, клопотання щодо набуття/прийняття громадянства України, оформлення дозволу на імміграцію в Україну, документування посвідкою на постійне проживання в Україні не порушував.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі – Закон № 3773-VI), строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Пунктом 1 Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2015 № 844 (далі – Порядок № 844) передбачено, що громадяни держав з безвізовим порядком в`їзду можуть тимчасово перебувати на території України не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Таким чином, наразі відповідач незаконно перебуває на території України, не маючи при цьому законних джерел для існування, ухиляється від виїзду з України.

Крім того, наразі у відповідача відсутній паспортний документ, який дозволяє йому залишити межі України.

Таким чином, відповідач своїми діями порушив вимоги статей 9 та 23 Закону № 3773-VI.

Частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачено, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, – тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, 23.08.2018 Кропивницьким (на той час – Кіровоградським) районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (далі – Кропивницький РС) відповідач за порушення правил перебування на території України, а саме ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, притягнутий до адміністративної відповідальності згідно частини 1 статті 203 КУпАП (протокол МКВ № 046494) та відповідно до винесеної постанови МКВ № 046494 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 1700 грн. Зазначений штраф позивачем сплачений (квитанція від 27.08.2019 № 1), постанова про накладення адміністративного стягнення відповідачем не оскаржувалась.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 3773-VI, нелегальний мігрант – іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною 1 статті 26 Закону № 3773-VI передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Кропивницький РС маючи інформацію, яка доводить, що дії відповідача порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, вважаючи його перебування на території України таким, що суперечить вимогам законодавства України про правовий статус іноземців, на підставі статті 26 Закону № 3773-VI прийняв 27.08.2018 рішення № 136 про примусове повернення до країни походження або третьої країни відповідача, з яким останній ознайомлений того ж дня. Зазначеним рішенням відповідача зобов`язано залишити територію України до 09.09.2018. Рішення відповідачем не оскаржувалось. Листом від 27.08.2018 № 21/2815 про прийняте рішення повідомлений керівник Кіровоградської місцевої прокуратури.

За обліками інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» Державної прикордонної служби України, відповідач територію України не залишив, чим ухилився від виїзду з України у визначений законодавством термін.

Таким чином, відповідач своїми діями порушив вимоги статей 9 та 23 Закону № 3773-VI та Порядку № 844 та наразі перебуває на території України без законних підстав та законних джерел існування. Його подальше перебування на території України суперечить законодавству України.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 30 Закону № 3773-VI, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення.

Згідно вимог частини 1 статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов`язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.

Відповідно до частини 5 тієї ж статті, за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.

Статтею 371 КАСУ передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 30 Закону № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно вимог пункту 1 частини 1 статті 289 КАСУ, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України.

Враховуючи те, що у відповідача відсутній паспортний документ, який дозволив би йому виїхати зі межі України, та те, що він не виконав вимоги законодавства України, не залишив межі держави в установлені строки та продовжує ухилятись від виконання рішення про його примусове повернення, є обґрунтовані підстави вважати, що він ухилятиметься від виконання рішення про примусове видворення за межі України, перешкоджатиме проведенню процедури видворення та існує ризик його втечі. З метою уникнення вказаних негативних обставин за забезпечення примусового видворення відповідача за межі України, доцільним є його затримання до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України Державної міграційної служби України, строком на шість місяців.

Частиною 15 статті 289 КАСУ передбачено, що адміністративні справи, передбачені цією статтею, розглядаються судом у день подання відповідної позовної заяви.

Відповідно до частини 19 тієї ж статті, за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 20 КАСУ, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України та затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України.

Відповідно до частини 2 статті 161 КАСУ, копія адміністративного позову та доданих до нього документів надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, відповідно до ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворенні або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

З матеріалів справи вбачається, що обставини, які вказані в ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та унеможливлюють примусове видворення за межі території України, відсутні.

Також, судом не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Крім того, відповідач не звертався до ДМС України із заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Більш того, доказів, які б мали підтвердити законність перебування відповідача на території України суду надано не було.

Таким чином, беручи до уваги, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконав у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відсутні, та зважаючи на те, що відповідач порушив правовий режим перебування на території України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав вважати, що він ухиляється від виконання рішення про його примусове повернення, що є підставою для прийняття судом рішення про примусове видворення відповідача за межі України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд вважає за можливе звернути рішення до негайного виконання.

На підставі ст.ст. 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 90, 139, 245, 246, 271, 288, 371 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі України - задовольнити.

Примусово видворити за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, Державної міграційної служби України, строком на шість місяців

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.07.2021 року.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко