Ухвала суду № 98484030, 21.07.2021, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

№ 384/224/21

№пр. 2/384/108/2021

21 липня 2021 року смт. Вільшанка

Суддя Вільшанського районного суду Кіровоградської області Сорокіна О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Окольчишина Ірина Михайлівна, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАЛК КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Окольчишина Ірина Михайлівна, звернувся до суду з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАЛК КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У позовній заяві позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, позивачем у позовній заяві об`єднано три вимоги:

1) немайнового характеру про визнання незаконним та скасування наказу №22/К від 09 червня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України;

2) немайнового характеру про поновлення ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛК КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» з 09 червня 2021 року;

3) майнового характеру про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛК КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку, починаючи з 01 грудня 2020 року до дня винесення рішення судом.

Аналізуючи матеріали позовної заяви суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛК КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку, починаючи з 01 грудня 2020 року до дня винесення рішення судом, містить в собі вимогу щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) з 10 червня 2021 року, тобто з дати, наступної після видання наказу №22/К від 09 червня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Разом з цим, згідно з правовою позицією, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, заявлена позивачем вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛК КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» на його користь середнього заробітку, починаючи з 01 грудня 2020 року до дня винесення рішення судом, в якій міститься вимога щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) з 10 червня 2021 року не відноситься до тих, за якими від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у розмірі 2270 гривень.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки в позовній заяві не визначено розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу), який позивач просить стягнути з відповідача, суд позбавлений можливості визначити точну суму судового збору, який підлягає сплаті ОСОБА_1 за подання позовної заяви в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Відповідно до ч.4 ст. 134 ЦПК України, суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Тому, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн. (2270 х 0,4). Судовий збір за подання позовної заяви до суду має бути сплачено на рахунок UA048999980313101206000011513, отримувач коштів: ГУК у Кіровоградській області/ територіальна громада с.Вільшанка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату. Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами у чіткій відповідності до Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересам позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку. Крім цього, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків. Поряд з цим, суд звертає увагу, що до позовної заяви додано клопотання про витребування в Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛК КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» довідки про виплату ОСОБА_2 компенсації за невикористану відпустку, однак позивачем по даній справі є ОСОБА_1 . На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Окольчишина Ірина Михайлівна, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАЛК КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Запропонувати позивачу та адвокату Окольчишиній Ірині Михайлівні сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. на рахунок UA048999980313101206000011513, отримувач коштів: ГУК у Кіровоградській області/ територіальна громада с.Вільшанка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Повідомити позивача та адвоката Окольчишину Ірину Михайлівну про необхідність усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу та адвокату Окольчишиній Ірині Михайлівні, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Сорокіна