Рішення № 98481907, 05.07.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 756/6236/19

(2/199/68/21)

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Богун О.О.

при секретареві Емріх Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», публічного акціонерного товариства «Омега банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визнання нікчемними договорів про передачу прав за іпотечним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», публічного акціонерного товариства «Омега банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визнання нікчемними договорів про передачу прав за іпотечним договором.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 27 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. та зареєстрованого в реєстрі під № 1322.

Наприкінці 2018 року, позивач отримав поштою позовну заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на предмет іпотеки. З даної позовної заяви позивач дізнався про наступні обставини:

05.08.2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк Інвест» було укладено кредитний договір №025/0808/71-118, також між вищезазначеними сторонами, 05.08.2008 було укладено іпотечний договір, який було посвідчено приватним нотаріусом Мельник Олександром Івановичем.

В 2009 році Господарським судом Дніпропетровської області в рамках господарської справи №Б 26/171-09 про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_2 , винесено ухвалу про початок ліквідаційної процедури, призначення арбітражного керуючого ОСОБА_4 , відкриття ліквідаційної процедури.

16.07.2009 Товарною Біржею «Універсальна біржа нерухомості Троїцька» були проведені публічні торги, за наслідками яких було укладено біржовий контракт про придбання ОСОБА_5 у ФОП ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 31 липня 2009 року за позовом ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 визнано дійсним правочин укладений 16.07.2009 у формі Біржового контракту в ході проведення торгів біржею «Універсальна біржа неруховомсті «Троїцька», щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_5 право власності на зазначену квартиру.

На підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.10.2009 приватним нотаріусом Бондар І.М. було вилучено іпотечне обтяження квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей з реєстру внесення змін в єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна було здійснено 27.11.2009 за реєстрованим номером № 7690165.

30.11.2009 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5

05.12.2009 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу квартири квартири АДРЕСА_1 , який було посвідчено приватним нотаріусом Бондареко В.Г. та зареєстровано за №1743.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.01.2011 Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2009 року скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі.

24.03.2011 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , договір посвідчено приватним нотаріусом Суховаровою Н.В. та зареєстровано в реєстрі під №343.

В свою чергу, ОСОБА_1 придбав вищезазначену квартиру у ОСОБА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.03.2018. Під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, нотаріусами неодноразово здійснювалися перевірки на наявність обтяжень при цьому жодних іпотечних застережень по вищезазначеній квартирі в реєстрі нерухомого майна були відсутні.

Таким чином, лише після отримання позовної заяви від ТОВ «Кредитні ініціативи» позивачу стало відомо, що кредитний договір та іпотечний договір були укладені 05.08.2008 між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк Інвест».

Відповідно до відомостей, що містяться в матеріалах цивільної справи про звернення стягнення на предмет іпотеки, 28.11.2012 року між ВАТ «Сведбанк Інвест» та ТОВ ФК «Вектор Плюс», було укладено договір Факторингу №15. Позивач вважає, що вказаний договір не може слугувати доказом відступлення прав вимоги за іпотечним договором оскільки, договір факторингу від 28.11.2012 не містить підпису та печатки сторін на кожному аркуші, містить виправлення та закреслення, не містить додатків згідно переліку, відповідачем не було надано документів, що підтверджують повноваження підписантів, відсутні докази отримання фактором винагороди. Та найголовніше, відступлення права вимоги за іпотечним договором повинно бути нотаріально посвідченим та підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Таким чином, після укладення договору факторингу між ВАТ «Сведбанк Інвест» та ТОВ ФК «Вектор Плюс», останній не набувши прав та обов`язків іпотекодержателя по іпотечному договору №025/0808/71-118-1 від 05.08.2008 у той же день, 28.11.2012 уклав з ТОВ «Кредитні ініціативи» договір факторингу, яким було відступлено права вимоги заборгованості по кредитним та заставним договором.

28.11.2012 між ТОВ ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» також було укладено договір про передачу прав за іпотечним договором, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мироник О.В., відповідно до даного договору були передані права вимог за іпотечними договорами, які визначені в додатку до цього договору. При цьому у відповідності до п. 1.4 вказаного Договору Іпотекодержатель протягом п`яти робочих днів з дати набуття чинності цим Договором зобов`язаний був забезпечити внесення змін і додаткових відомостей до запису у Державниму реєстру іпотек щодо передачі прав за Іпотечними договороми. Догорів набрав чинності з моменту підписання сторонами. Передавати права вимоги ТОВ ФК «Вектор Плюс» не мав права, через відсутність відповідача прав та повноважень на таку передачу.

У зв`язку з чим, позивач просить встановити нікчемність правочину – договору факторингу №15 від 28 листопада 2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в частині передачі ПАТ «Сведбанк» ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» прав за іпотечним договором №02/0808/71-118-1 від 05.08.2008; встановити нікчемність правочину – договору ВРТ №000541 від 28 листопада 2012 року про передачу прав за іпотечним договором укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», посвідченого приватним нотаріусом Мироник О.В. в частині передачі прав за іпотечним договором № №02/0808/71-118-1 від 05.08.2008 та стягнути з відповідачів судові витрати.

Цивільна справа надійшла в провадження судді Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В.

Ухвалою від 13 травня 2019 року справу передано за підсудністю на розгляд Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2019, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Богун О.О.

Ухвалою від 06.08.2019 відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правила загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалами від 17 жовтня 2019 року, 11 березня 2020 року, 04 листопада 2020 року задоволено клопотання представника позивача щодо витребування доказів по справі.

Ухвалою суду від 02 лютого 2021 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено о розгляду по суті позовних вимог.

05 липня 2021 року справу розглянуто по суті та ухвалено рішення.

В судове засідання представник позивача – адвокат Полтавець Т.О. не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», у судове засідання не з`явився, надавши пояснення на позовну заяву у яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - публічного акціонерного товариства «Омега банк», у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що 05.08.2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» було укладено кредитний договір №025/0808/71-118.

Крім того, 05.08.2008 року між ВАТ «Сведбанк Інвест» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір №025/0808/71-118-І, який було посвідчено приватним нотаріусом Мельник Олександром Івановичем та зареєстрований в реєстрі під № 3104. Відповідно до умов якого, ОСОБА_2 на забезпечення виконання Основного зобов`язання передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

В 2009 році Господарським судом Дніпропетровської області в рамках господарської справи №Б 26/171-09 про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_2 , винесено ухвалу про початок ліквідаційної процедури, призначення арбітражного керуючого ОСОБА_4 , відкриття ліквідаційної процедури.

16.07.2009 Товарною Біржею «Універсальна біржа нерухомості Троїцька» були проведені публічні торги, за наслідками яких було укладено біржовий контракт про придбання ОСОБА_5 у ФОП ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2009 року за позовом ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 визнано дійсним правочин укладений 16.07.2009 у формі Біржового контракту в ході проведення торгів біржею «Універсальна біржа неруховомсті «Троїцька», щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_5 право власності на зазначену квартиру.

На підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2009 приватним нотаріусом Бондар І.М. було вилучено іпотечне обтяження квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей з реєстру внесення змін в єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна було здійснено 27.11.2009 за реєстрованим номером № 7690165.

30.11.2009 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5

05.12.2009 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який було посвідчено приватним нотаріусом Бондареко В.Г. та зареєстровано за №1743.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.01.2011 Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2009 року скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі.

24.03.2011 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , договір посвідчено приватним нотаріусом Суховаровою Н.В. та зареєстровано в реєстрі під №343.

27 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. та зареєстрованого в реєстрі під № 1322.

28.11.2012 між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу №15. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитним договорам, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників. Всі гарантії надані боржниками щодо заборгованості, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.

Також, 28.11.2012 між ТОВ «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір про передачу прав за іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. та зареєстрованого в реєстрі під № 6970. Відповідно до умов якого, Клієнт (ТОВ ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитним договорам, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників. Всі гарантії надані боржниками щодо заборгованості, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.

Внаслідом укладених договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором №025/0808/71-118 від 05.08.2008, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк».

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" факторинг визначено як одну з банківських операцій, що передбачає придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги і прийняття на себе ризику виконання таких вимог та прийом платежів.

Факторинг - беззаставне фінансування під забезпечення прав вимоги грошових коштів, тобто фактор набуває товарні накладні, за якими у нього виникають права вимоги грошових коштів. Факторинг це комісійно-посередницька діяльність, пов`язана з поступкою фактору (банку або небанківській установі, яка здійснює факторингові операції) клієнтом-постачальником неоплачених платежів вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послуги і, відповідно, одержання платежу за ними, тобто з інкасуванням дебіторської заборгованості клієнта (одержанням коштів за платіжними документами). Фактор стає власником неоплачених платіжних вимог і бере на себе ризик їх несплати.

За цим досить складним визначенням стоїть просте пояснення: факторинг - це купівля боргу. У будь-якій факторинговій операції беруть участь три сторони: Постачальник (кредитор) - компанія, що реалізує якийсь товар або послугу з відстрочкою платежу, надаючи товарний кредит. Покупець (дебітор) - компанія, що закуповує товар або послугу у постачальника з відстрочкою платежу. Фактор - банк або фінансова компанія, що надає послуги факторингу.

Види факторингу: Факторинг з регресом - вид факторингу, що має на увазі, що в разі, якщо дебітор не розрахується з факторинговою компанією, розрахунок повинен буде провести кредитор. Факторинг без регресу - форма факторингу, при якій фактор приймає на себе всі ризики: якщо дебітор не розрахується з ним - він просто втратить суму, виплачену кредитору. Відкритий факторинг - вид факторингу, при якому дебітор повідомляється про те, що його борг переведений. Закритий факторинг - вид факторингу, що не має на увазі повідомлення дебітора про переуступку боргу (банк надалі автоматично перенаправляє розрахунок за угодою в свою користь). Реальний факторинг - форма факторингу, при якій переуступається вже реально існуюче боргове зобов`язання. Консенсуальний факторинг - форма факторингу, при якій заздалегідь переуступається майбутній борг що ще не виник (наприклад, продавець хоче таким чином "підстрахуватися"). Внутрішній факторинг - вид факторингу, при якому дебітор і кредитор знаходяться всередині однієї країни. Зовнішній або міжнародний факторинг - вид факторингу, при якому покупець і постачальник є резидентами різних країн.

Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтов та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Позивач посилається на п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до якої вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним та просить встановити нікчемність правочину – договору факторингу №15 від 28 листопада 2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в частині передачі ПАТ «Сведбанк» ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» прав за іпотечним договором №02/0808/71-118-1 від 05.08.2008; встановити нікчемність правочину – договору ВРТ №000541 від 28 листопада 2012 року про передачу прав за іпотечним договором укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», посвідченого приватним нотаріусом Мироник О.В. в частині передачі прав за іпотечним договором № №02/0808/71-118-1 від 05.08.

Однак, суд вважає, що ОСОБА_1 не є належним позивачем в розумінні ЦПК України, у зв`язку з тим, що він не є стороною договору факторингу №15 від 28 листопада 2012 року та договору ВРТ №000541 від 28 листопада 2012 року про передачу прав за іпотечним договором.

Згідно п.26 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову- практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, с насамперед сторони правочину.

Таку ж позицію займає Верховний суд України.

Відповідно до ст. 24. ЗУ «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця.

Оформлюючи відступлення прав вимоги, його сторони не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов`язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, тож до останнього перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи установлені договором правила щодо умов кредитування та валюти зобов`язання.

Отже, оспорювані договори на права та обов`язки самого позивача жодним чином не впливають.

Частиною 3 статті 215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

До того ж, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини, як це встановлено статтею 217 ЦК України.

Відповідно до ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, (такий правовий висновок неодноразово викладався Верховним судом України, наприклад, у Постанові № 3-104гс11 від 10 жовтня 2011 року , № 6-547цс16 від 29 червня 2016 року, № 687/7146/15-ц від 1 березня 2017 року, № 369/5994/14-ц від 12 жовтня 2016 року, № 710/2296/14-4 21 вересня 2016 року та багатьох інших).

У позовній заяві, позивач не вказує за захистом якого свого порушеного права він звертається до суду із вимогою про визнання договорів про передачу прав за іпотечними договорами недійсними. Також не вказується, які дії чи бездіяльність відповідачів призвели до порушення прав чи свобод позивача.

Посилання позивача на відсутність нотаріального посвідчення вказаних договорів як на підставу недійсності оспорюваного договору є абсолютно надуманим та таким, що не відповідає дійсності з огляду на те, що нотаріальне посвідчення мало місце в день укладення договорів та було здійснене тими самими нотаріусами у повній відповідності до норм законодавства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з урахуванням результату розгляду справи, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», публічного акціонерного товариства «Омега банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визнання нікчемними договорів про передачу прав нза іпотечним договором – відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя О.О.Богун

05.07.2021