Постанова № 9848130, 22.04.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 р. Справа № 2а-185/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання-Мороз Т.М.,

представників позивача - Нечуєва С.В., Денисенко О.М.

представників відповідача - Компанєєць М.С., Шамоніна Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Буднафтогаз" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Буднафтогаз» звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м.Суми (далі відповідач) за №0001362302/0/58261 від 09.09.2006р., яким було донараховано податок на додану вартість в сумі 134363 грн. 00 коп. та штрафних санкцій в сумі 67181 грн. 50 коп. Дане повідомлення-рішення було прийнято на підставі акуту про результати виїзної планової перевірки ТОВ НВП «Буднафтогаз» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2006р. №5570/235/32602209/99 від 31.08.2009р. За результатами перевірки відповідачем були виявлені наступні порушення:

- порушення п.п.7.3.5., п.7.3., ст..7 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. Дане порушення повязане з заниженням податкового зобовязання у звязку з тим, що підприємством включалося до податкового зобовязання операції за рахунок бюджетних коштів не по даті отримання бюджетних коштів, а по факту виконаних робіт. Встановлені заниження податкового зобовязання в наступному розмірі: в квітні 2005 року на 28237 грн., в травні 2005 року на 45517 грн., в червні 2005 оку на 18540 грн., в липні 2005 року на 13477 грн., в серпні 2005 року на 21680 грн., в вересні 2005 року на 4764 грн., в жовтні 2005 оку на 6151 грн., в травні 2006 року на 116 грн. Всього заниження на суму 138482 грн. та завищення податкового зобовязання в наступних розмірах в листопаді 2005 року на 2011 грн., в грудні 2005 року на 729 грн., в січні 2006 року на 140 грн., в червні 2006 року на 2445 грн. Всього завищення на суму 5325 грн.

Заниження податкового зобовязання по даному порушенню в травні, червні, липні та серпні не в повному обсязі було включено відповідачем до рішення, що оскаржується, На підставі бухгалтерського обліку та загального аналізу господарських операцій відповідачем в цих періодах збільшено податкове зобовязання тільки в частині таких сум: в травні 2005 оку на суму 26663 грн., в червні 2005 року на суму 13348 грн., в липні 2005 року на 685 грн., в серпні 2005 року взагалі не збільшено.

З урахуванням часткового включення порушень в травні, червні, липні та серпні 2005 року, збільшення податкового зобовязання, що включено до рішення, відбулося в сумі 79964 грн.

Також, на підставі аналізу даних бухгалтерського обліку та господарських операцій в серпні 2005 р., в грудні 2005 р. та червні 2006 р. відповідачем було включено до рішення зменшення податкового зобовязання, а саме: зменшено податкове зобовязання на суми: в серпні 2005 року на 4897 грн., в грудні 2005 оку на 25080 грн., в червні 2006 р. на 6283 грн.

- порушення п.п.7.4.5., п.7.4., ст..7 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. Дане порушення полягає в тому, що позивачем неправомірно було включено до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку не підтвердженого податковими накладними. В результаті цього порушення, відповідачем було зменшено податковий кредит в розмірі: за травень 2005 року на суму 18023 грн., за червень 2005 року на 5192 грн., за грудень 2005 року на 24351 грн.

- порушення п.4.5., ст..4 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. , а саме: позивачем було проведено коригування податкових зобовязань на суму 69397 грн. та податкового кредиту на суму 39406 грн., загальна сума коригування складає 108803 грн. По цьому порушенню відповідачем було збільшено податкове зобовязання: в квітні 2005 року на суму 29224 грн., в травні 2005 року на 25524 грн., в червні 2005р. на 14649 грн. та зменшено податковий кредит: в липні 2005 оку на 12829 грн., в серпні 2005р. на 26577 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем фактично не доведено факт порушень з боку позивача. В акті виїзної комплексної документальної перевірки №5570/235/32602209/99 від 31.08.2009р. є лише перелік порушень порядку обчислення податку на додану вартість, але не вказано суми заниження (несплати) позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розумінні терміну «податкове зобовязання», яке визначено п.1.2. ст..1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ. Позивач вважає, що відповідач повинен довести правомірність свого податкового повідомлення-рішення з урахуванням фактів, викладених в акті перевірки, але зі змісту акту перевірки неможливо встановити суму ПДВ несплаченого позивачем до бюджету. Крім цього, позивач просить суд врахувати, що помилковість висновків, вказаних відповідачем в акті перевірки щодо порушення ТОВ «Буднафтогаз» норм діючого законодавства про податок на додану вартість підтверджена висновком судової економічної експертизи.

Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що вимоги позивача не визнають в повному обсязі та повністю підтримують свою позицію викладену у письмовому запереченні (а.с.76-77). Так, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001362302/0/58261 від 09.09.2006р. є повністю обґрунтованим та правомірним виходячи з наступного:

Щодо порушення п.п.7.3.5., п.7.3., ст..7 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. відповідач просить суд врахувати, що даною нормою встановлено наступне: «… датою виникнення податкових зобовязань у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді …». До податкового зобовязання (книга продажу товарів (робіт, послуг) та реєстрів виданих податкових накладних підприємством включалися суми податку на додану вартість не по факту отримання бюджетних коштів на поточний рахунок підприємства, а по факту виконаних робіт, в результаті чого було виявлено заниження податкового зобовязання, а саме: в квітні 2005 року на 28237 грн., в травні 2005 року на 45517 грн., в червні 2005 оку на 18540 грн., в липні 2005 року на 13477 грн., в серпні 2005 року на 21680 грн., в вересні 2005 року на 4764 грн., в жовтні 2005 року на 6151 грн., в травні 2006 року на 116 грн. Всього заниження на суму 138482 грн. та завищення податкового зобовязання в наступних розмірах в листопаді 2005 року на 2011 грн., в грудні 2005 року на 729 грн., в січні 2006 року на 140 грн., в червні 2006 року на 2445 грн. Всього завищення на суму 5325 грн.

Щодо порушення п.п.7.4.5., п.7.4., ст..7 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р., відповідач зазначає, що відповідно до даної норми, не підлягають до включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Посадовими особами ТОВ «НВП «Буднафтогаз» до складу податкового кредиту було віднесено суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними та не занесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних: травень 2005 року 18023 грн. червень 2005 року 5192 грн., за грудень 2005р. 24351 грн.

Так, відповідач просить врахувати, що згідно податкової декларації на додану вартість за травень 2005 року по рядку 17 «Усього податкового кредиту» податковий кредит складає 32814 грн., а згідно книги придбання товарів (робіт, послуг) за травень 2005 року та наявних податкових накладних податковий кредит складає 14791 грн. 00 коп.. Розбіжність складає 18023 грн. Згідно податкової декларації на додану вартість за червень 2005 року по рядку 17 «Усього податкового кредиту» податковий кредит складає 10666 грн., а згідно книги придбання товарів (робіт, послуг) за червень 2005 року та наявних податкових накладних податковий кредит складає 5474 грн. 00 коп.. Розбіжність складає 5 192 грн. Згідно податкової декларації на додану вартість за грудень 2005 року по рядку 17 «Усього податкового кредиту» податковий кредит складає 42 469 грн., а згідно книги придбання товарів (робіт, послуг) за грудень 2005 року та наявних податкових накладних податковий кредит складає 18 118 грн. 00 коп.. Розбіжність складає 24351 грн.

Таким чином, відємне значення по податку на додану вартість за травень 2005 року зменшується на 18023 грн., за червень 2005 року - зменшується на 5192 грн., за грудень 2005 року на 24351 грн.

В ході перевірки посадовими особами відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» письмових пояснень стосовно встановлених перевіркою податкового та іншого законодавства порушень не було надано.

Щодо порушень п.4.5., ст..4 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. відповідач зазначає, що даною нормою визначено, що «У разі, коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю…, податок, нарахований у звязку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому, продавець зменшує суму податкового зобовязання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобовязання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобовязань при збільшенні суми компенсації продавцю». Перевіркою було встановлено, що ТОВ «НВП «Буднафтогаз» по податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень-серпень 2005р. проводить коригування податкових зобовязань та податкового кредиту ПДВ на загальну суму 108803 грн., згідно рахунку №0001 від 29.02.2004р., коригування кількісних вартісних показників до податкової накладної від 31.01.2004р. №0062, а саме: ряд.8 «Коригування податкового зобовязання на основі попередніх звітних періодів», а саме: квітень 2005 року в розмірі (-) 29224 грн.,

Травень 2005 року в розмірі (-) 25524 грн.

Червень 2005 року в розмірі (-) 14649 грн.

Ряд.16 «Коригування податкового кредиту на основі попередніх звітних періодів»:

Липень 2005 року в розмірі (+) 12829 грн.

Серпень 2005 року в розмірі (+) 26577 грн.

Згідно п.5.1. ст..5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій. Посилаючись на ст..17 вищезазначеного Закону, відповідач зазначає, що даним Законом передбачено виправлення помилок лише до початку перевірок. При цьому, одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. Такий розрахунок (по самостійно виявленим помилкам) до ДПІ в м.Суми не подавався. Підприємством було занижено суму податкового зобовязання за

Квітень 2005 року в розмірі 29224 грн.

Травень 2005 року в розмірі 25524 грн.

Червень 2005 року в розмірі 14649 грн.

Липень 2005 року в розмірі 12829 грн.

Серпень 2005 року в розмірі 26577 грн., що є порушенням ведення податкового обліку.

При цьому, відповідач просить суд врахувати, що по податкових періодах 2004р. 1 кв. 2005 рік пройшли комплексні документальні перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства:

1.Акт №32602209 від 15.12.2004р. за період з 01.10.2003р. по 01.10.2004р.;

2.2. Акт №11/35/32602209 від 25.05.2005р. за період з 01.10.2004р. по 01.04.2005р.

В матеріалах комплексних документальних перевірок факту завищення податкових зобовязань за періоди, по яких в даному випадку підприємство проводить зменшення податкового зобовязання, не відображено. По вищезазначеному питанню матеріали комплексних перевірок за відповідні періоди у судовому порядку ТОВ НВП «Буднафтогаз» не оскажувалось.

З урахуванням вищевикладених обставин, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по даній адміністративний справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2009 року було скасовано постанову господарського суду Сумської області від 04.04.2007р. по даній справі, якою було позовні вимоги задоволено частково (податкове повідомлення рішення було визнано недійсним в частині донарахування основного податку на додану вартість в розмірі 45104 грн. 00 коп. та штрафних санкцій у розмірі 22552 грн. 00 коп.) та скасовано ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007р., якою постанову господарського суду Сумської області було залишено без змін. Справу направлено на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду. При цьому, підставою для скасування рішень першої та апеляційної інстанції було те, що в порушення норм процесуального законодавства обовязок доказування було покладено на позивача, а не на відповідача, що встановлено ч.2 ст.71 КАС України.

Частиною 5 статті 227 КАСУ визначено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обовязковими для суду першої інстанції при розгляді справи, отже у відповідності до норм законодавства, встановлених ст..71 КАС України та з урахуванням обставин, які були підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції відповідач повен був довести правомірність прийнятого ним рішення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205 (даліПорядок), цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Пунктами 1.3, 1.5, 1.6 та 1.7 Порядку визначено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п. 2.3.2 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Повідомлення-рішення, що є предметом спору по даній справі було прийняте на підставі Акту про результати виїзної планової перевірки ТОВ НВП «Буднафтогаз» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2006р. №5570/235/32602209/99 від 31.08.2006р.

Як встановлено судом, відповідачем у вищезазначеному акті, встановлено порушення:

- п.п.7.3.5., п.7.3., ст..7 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р

- порушення п.п.7.4.5., п.7.4., ст..7 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р.

- порушення п.4.5., ст..4 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вже зазначалося раніше, згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам чинного законодавства України відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій та оскаржуваного рішення, зокрема, того, що посадові особи відповідача діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо.

Так, метою планової комплексної документальної перевірки було зясування відповідачем правильності обчислення та повноти сплати позивачем до державного бюджету податку на додану вартість за звітні періоди. Тобто, представники відповідача повинні були визначити в акті перевірки різницю між задекларованим (узгодженим) позивачем податковим зобовязанням з ПДВ та визначеними представниками відповідача по акту перевірки, відповідно до порядку передбаченому п.п.7.7.1., п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» , суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету і встановити заниження в Деклараціях позивача податкового зобовязання, що підлягає сплаті до бюджету. Тобто, визначити різницю між податковим зобовязанням , що підлягає сплаті до бюджету, визначеним позивачем в Декларації з ПДВ та між податковим зобовязанням, що підлягає сплаті до бюджету, визначеним відповідачем.

Так, п.1.2. ст..1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ встановлено, що «Податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України» .

П.п. 7.7.1 , п. 7.7., ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як річниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої відповідно з підпунктом 7.7.1, цього пункту, така сума підлягає сплаті (перераховується) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду; при відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Цей порядок обчислення ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету має своє відображення в Декларації з податку на додану вартість, форма якої та порядок заповнення затверджено Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р., зареєстрованого Міністерством юстиції України 9 липня 1997 року за №250/2054 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання».

В акті перевірки (а.с.69-110, І том) відповідач ДПІ в м.Суми так і не визначили сум податкового зобовязання, що підлягає сплаті до бюджету по їх розрахунках в рядку 26.1.1. розділу 3 Декларації, а зафіксували лише порушення позивачем порядку визначення податкового зобовязання та податкового кредиту (розділ І Декларації) та податкового кредиту (розділ 2 Декларації) приймаючи терміни податкове зобовязання та податковий кредит в тлумаченні Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено:

Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (п.1.6. ст..1 Закону)

Податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Представники відповідача так і не визначили в акті перевірки сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та звітні періоди з урахуванням норм діючого законодавства, не визначили щомісячно розбіжності між кінцевими сумами позитивного значення ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за звітні періоди (ряд 26.1.1. Декларації) та задекларованими позивачем. В акті перевірки представники ДПІ в м.Суми обмежилися відображенням порушень позивачем порядку обчислення ПДВ, але не вказали, що ці порушення привели до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету ні по звітним періодам, ні за перевіряє мий термін.

Тобто, в самому акті перевірки в порушення представниками відповідача вимог Порядку оформлення актів комплексних документальних перевірок затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, не вказано доказів порушень з посиланням не первинні документи, не вказано по яких господарських операціях і по яких договорах встановлені порушення, не вказано задекларованих позивачем сум включених в податкове зобовязання і податковий кредит по цих господарських операціях, не вказано сум розбіжностей між задекларованими позивачем податковими зобовязаннями, що підлягає сплаті до бюджету та цим податковим зобовязанням, визначним відповідачем.

Що стосується порушень позивачем вимог п.п.7.3.5., п.7.3., ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», викладених представниками ДПІ в м.Суми в акті перевірки, при визначенні першої події виникнення податкового зобовязання з використанням при розрахунках бюджетних грошових коштів, то ці порушення лише частково мали місце при обчисленні позивачем податку на додану вартість, але вони не привели до заниження позивачем суми ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету ні по звітним періодам ні за перевіряє мий термін.

Так, в акті перевірки від 31.08.2006 року №5570/235/32602209/99 на стор. 21 відповідач вказує, що «на порушення п.п.7.3.5., п.7.3., ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» … датою виникнення податкових зобовязань у разі продажу товарів (робіт, послуг) за рахунок оплати бюджетних коштів є жата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді ..» до податкового зобовязання (книга продажу товарів (робіт, послуг) та реєстрів виданих податкових накладних підприємством включалися суми податку на додану вартість не по факту отримання бюджетних коштів, а по факту виконання робіт. Відповідач в акті вказав суми заниження податкового зобовязання в наступних розмірах ( за період з квітня 2005 року по жовтень 2005 року та за травень 2006 року) занижено податкове зобовязання на 138482 грн. 00 коп., та завищення позивачем податкового зобовязання за листопад, грудень 2005 року та червень 2006 року та січень 2006 року на загальну суму 5325 грн. 00 коп. Однак, при цьому, слід звернути увагу на те, що на стор.13-15 акту перевірки в розділі «Валові доходи» описано порядок розрахунків по господарських операціях із застосуванням бюджетних грошових коштів та відображено суми і дати надходження бюджетних грошових коштів, а в додатку до акту перевірки відображена зведена інформація про надходження сум бюджетних грошових коштів і підписання актів виконаних робіт (форма КБ-2) та вартість виконаних робіт, які співпадають по звітним місяцям. Відповідач не звернув увагу на додаток до акту перевірки «Расчет валових доходов и налогових обязательств» (підписано головним бухгалтером Денисенко О.М. та головним податковим ревізором інспектором ДПІ в м.Суми Дяковою Г.П.) та інформацію, викладену на стор 13-15 акту перевірки.

Викладене представниками відповідача на стор.21-22 акту перевірки суперечить викладеному в вищезазначеному додатку до акту перевірки «Расчет валових доходов и налогових обязательств». Помилка позивача привела лише до завищення податкового зобовязання як по звітним періодам так і за перевіряє мий період.

Відповідний розрахунок було надано до суду позивачем (а.с.30-33, ІІІ том), який береться судом до уваги оскільки його надано з урахуванням даних визначених в акті перевірки , додатку до акту перевірки. По даному порушенню має місце відємне значення ПДВ 18449 грн, але це не позитивне значення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету. Ці суми ПДВ по звітним періодам, відповідно до порядку, встановленому ч.3 п.п.7.7.1, п.7.7, ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», можуть бути лише зараховані в рахунок збільшення податкового кредиту наступного звітного періоду. Тобто, вищезазначені обставини привели лише до завищення позивачем свого податкового зобовязання з ПДВ, але не його заниження і не завдало шкоди державному бюджету .

Крім цього, судовою економічною експертизою №10022 від 15.02.2007р. Харківського Науково-дослідного інституту ім..проф. М.С.Бокаріуса (а.с.33-37, том ІІ) це порушення не досліджувалося, про що вказано на стор. 5 в абз.7 висновку: «… в частині заниження податкового зобовязання та його завищення по даному порушенню, ні підтвердити ні спростувати висновки акту перевірки від 31.08.2006 року №5570/235/32602209/99 не передбачається можливим, оскільки за даними на дослідження бухгалтерськими документами неможливо встановити конкретні терміни надходження саме бюджетних грошових коштів». Експерт також вказує в заключній частині на стор.9 експертного висновку та на стор 5 а абз.3 свого висновку на те, що « в акті ДПІ в м.Суми від 31.08.2006 року №5570/235/32602209/99 відсутні посилання на первинні бухгалтерські та платіжні документи, на основі яких перевіряючи ми було зроблено висновок про те, що підприємством включалися суми податку на додану вартість не по факту отримання бюджетних коштів на поточний рахунок підприємства, а по факту виконаних робіт. Не розшифровано від яких підприємств, установ чи організацій, за які роботи чи послуги та якого числа були перераховані вищезазначені суми бюджетних грошових коштів, в акті не вказано на яку суму ТОВ НВП «Буднафтогаз» задекларувало доход від виконаних робіт, згідно актів виконаних робіт, та на яку суму одержано бюджетних грошових коштів в такому ж податковому періоді. Також в акті не проаналізовано в яких сумах та в які звітні періоди ТОВ НВП «Буднафтогаз» відобразило в податковому обліку виконані роботи, сплата за які надійшла…» .

Тобто докази законності включення відповідачем вказаних сум у збільшення або зменшення податкових зобовязань відсутні.

Що стосується порушень позивачем п.п.7.4.5., п.7.4., ст..7 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями …

Посадовими особами підприємства до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними та не занесені до реєстру податкових накладних:

За травень 2005 року на суму 18023 грн.

За червень 2005 року на суму 5192 грн.

За грудень 2005 року на суму 24351 грн.

Всього відповідач вказав суму порушень («завищення» позивачем податкового кредиту ) 47566 грн. 00 коп.

Однак, цей висновок представників відповідача на стор.22 акту перевірки було зроблено без прийняття до уваги Декларації з ПДВ, а також внаслідок неповного зясування обставин (на стор.22 акту перевірки), які стосуються завищення позивачем податкового кредиту, а саме:

За травень 2005 року на суму 18023 грн. 00 коп. (при наявності податкової накладної ТОВ «Імпакт» №118 від 30.12.2004р. на суму ПДВ 19865 грн.) Податкову накладну №118 від 30.12.2004 року на суму ПДВ 19865 грн. не прийнято до уваги.

Суд приймає до уваги посилання позивача на те, що за червень 2005 року на суму 5192 грн. ним було зроблено збільшення податкового кредиту на 5192 грн. при відсутності податкового накладної у т.ч. 3288 грн. на підставі акту попередньої позапланової перевірки ДПІ у м.Суми та із сум авансових звітів, що не потребують податкових накладних, оскільки ні спростувати дані твердження ані підтвердити правомірність своєї позиції відповідач не зміг. Докази дослідження авансових звітів позивача при проведенні перевірки відповідачем не надано.

За грудень 2005 року на суму 24351 грн. при відсутності податкових накладних внаслідок одночасного помилкового збільшення податкового зобовязання на суму 25080 грн. та податкового кредиту на суму 24351 грн. привело лише до того, що представник відповідача визначив збільшення відємного значення ПДВ, що зараховується в рахунок зменшення податкового зобовязання наступного звітного періоду. Ця інформація міститься в рядку 9 таблиці №7 до акту перевірки (стор.21 акту). Копія реєстру податкових накладних надається позивачем (а.с.88, ІІІ том).

При одночасному завищенні податкового зобовязання та податкового кредиту на осокову суму у звітному періоді ніяк не може привести до зменшення сум ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету.

Щодо порушення п.4.5., ст..4 Закону України «Про порядок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. у податкових деклараціях з податку на додану вартість позивач провів коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.01.2004 року №0062 згідно розрахунку №0004 від 29.02.2004р., а саме:

Рядок 8 Декларації (зменшення податкового зобовязання):

-квітень 2005 року на суму (-) 29224 грн. 00 коп.;

-травень 2005 року на суму (-) 25524 грн. 00 коп.;

-червень 2005 року на суму (-) 14649 грн. 00 коп.

Всього зменшено податковий кредит на суму 69097 грн. 00 коп.

Рядок 16 Декларації (збільшення податкового кредиту):

-липень 2005 року на суму (+) 12829 грн. 00 коп.;

-серпень 2005 року на суму (+) 26577 грн. 00 коп.

Всього збільшено податковий кредит на суму 39406 грн. 00 коп.

Загальна сума коригування становить 108803 грн.

В акті перевірки (абз.4 стор.23) представник відповідача посилаються на Наказ ДПА України №466 від 22.10.2003р. «про обовязковість подання позивачем розрахунку в частині самостійно виявленої помилки лише однієї раніше поданої податкової Декларації».

В той же час, в абз.5 стор.23 цього акту відповідач вказує, що «згідно п.5.1. ст..5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ, а саме: «Платник податків має право не подавати цей розрахунок, якщо такі уточнені показники платник податків вказує у складі податкової Декларації за будь-який наступний податковий період …». Саме ці уточнені показники позивачем і вказувались в податкових деклараціях в рядку 8 розд.1 декларації та рядку 16 розд.2 Декларацій, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, відповідач неправомірно визначив незаконним проведені позивачем коригування податкового зобовязання в рядках 8 та 16 Декларацій на загальну суму 108803 грн. Дана позиція підтверджується також висновком судово-економічної експертизи, якою підтверджено правомірність коригування позивачем ПДВ на загальну суму 108803 грн. (підтверджується первинними документами).

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Буднафтогаз" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №00011362302/0/58261 від 09.09.2006 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Буднафтогаз", за платежем податок на додану вартість в сумі 201544 грн. 50 коп., в тому числі: за основним платежем в сумі 134363 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67181 грн. 50 коп. <Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 28.04.2010 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець