Вирок № 98481020, 22.07.2021, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1310/21

Провадження № 1-кп/419/201/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря - Московченко О.В.,

прокурора - Кіби О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021136500000055 від 02.04.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Щастя Луганської області, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, не маючого утриманців, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

- 16.03.2011 Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 3 ст. 185 КК України 2001 р. до позбавлення волі на строк З роки на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 05.03.2012 Жовтневим районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 185 КК України 2001 р. до позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання по вироку суду від 16.03.2011 і призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;

- 30.06.2017 Новоайдарським районним судом Луганської області за ч: 2 ст. 185 КК України 2001 р. до позбавлення волі на строк 3 роки, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до остаточного покарання позбавлення волі строком на 4 роки. 01.11.2017 Апеляційним судом Луганської області вирок скасовано та призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнений 15.05.2020 року умовно-достроково невідбутий строк 1 місяць 23 дні

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не ставши на шлях виправлення, вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин:

25.02.2021 близько 15:00 годин ОСОБА_1 проходив поблизу дачного домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка № НОМЕР_1 , яке належить ОСОБА_2 , де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 через хвіртку воріт зайшов на територію вказаного домоволодіння, звідки таємно скоїв крадіжку майна останньої, а саме гумового човна виробника «Тhunder» моделі «ТМ-310», вартістю 5414,90 грн.

Після цього ОСОБА_1 покинув територію домоволодіння з майном потерпілої, залишивши місце вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому розпорядився викраденим майном на свій розсуд.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто як крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, визнав фактичні обставини кримінального правопорушення, цивільний позов заявлений потерпілою та показав, що 25.02.21 року приблизно о 15 год. він проходив біля дач, що знаходяться неподалік 2-го ставка охолоджувача ТЕС та побачив відкриту хвіртку у однієї з дач, (номера і вулиці він не знає). Він зайшов на подвір`я, яке було повністю огороджене, і побачив там гумовий човен зеленого кольору у спущеному стані. Він взяв даний човен і пішов додому, а через декілька днів продав його за 500 грн. своєму знайомому ОСОБА_3 .

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведена повністю.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто як крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 судимий, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований.

Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставину, що пом`якшує покарання та обставину, що його обтяжує, позицію потерпілої, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, яке проявляється у висловлені жалю з приводу вчиненого, суд приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання, у виді позбавлення волі в межах передбачених санкцієюч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Дію запобіжного заходу обираного під час досудового розслудування необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов пред`явлений потерпілою враховуючи його обгрунтованість та той факт, що його повністю визнав ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Судові витрати пов`язані з проведенням товарознавчої експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349 ч. 3, 368-371, 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 , відраховувати з моменту набрання вироком законної сили та приведення його до виконання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 залишити попередній - особисте зобов`язання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , майнову шкоду в розмірі 5414 грн 90 коп. (п`ять тисяч чотириста чотирнадцять гривень дев`яносто копійок) та моральну шкоду в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень).

Речові докази, а саме:

- флеш-накопичувач з відеозаписом слідчого експерименту, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - там ізалишити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 817 гривень 25 копійок в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування експертизи № СЕ-19/113-21/4341-ТВ від 13.04.2021року.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення, інші учасники можуть отримати копію вироку у суді.

Головуючий суддя Мартинюк В.Б.